Рішення № 101482663, 16.11.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5466/21

Справа №754/10503/21

РІШЕННЯ

Іменем України

16 листопада 2021 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Таран Н.Г.,

секретаря судового засідання: Моторенко К.О.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача Бондаря В.М.

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №18» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди у зв`язку з замахом на здоров`я

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовом, вимоги якого було уточнено під час розгляду справи, до відповідача про відновлення стану здоров`я та відшкодування шкоди.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що в зв`язку з замахом на здоров`я позивача та неналежного надання медичних послуг проктологом ОСОБА_3 , який дійсно вчинив злочин, халатно віднісся до виконання своїх обов`язків та вчинив неправомірні дії позивачу, поводився агресивно і завдав нестерпного фізичного болю.

Під час запису позивача зі слів лікаря до проктологічного відділу Лікарні № 18. Лікар проктолог ОСОБА_3 в присутності медичної сестри, яка тиском на позивача, - підтримувала неадекватного з виряченими очима лікаря проктолога ОСОБА_3 , який поводився дуже впевнено проявляючи свою агресію, кричав, робив нервові рухи, зникав і знову з`являвся, дурнувато поводився, гаркаючи та знову сунув в пазуху позивача носової пазухи, тестову палицю на корона з`ясування корона вірусу та робив це занадто агресивно, різко з лайкою, роблячи при цьому різкі рухи, після опонент почув крики мого болю, побачив сльози задовільнив свою неадекватність і знову нишком зник.

Проктолог ОСОБА_3 , у виписці позивачу вказав вигаданий артеріальний тиск - 130/80 мм. рт. ст. на момент виписки після операції, намагаючись причепити позивачу подібне та уникнути відповідальності.

В дійсності лікарю операціоністу ОСОБА_7 , який оперував позивача, в Лікарні № 18, були подані роз`яснені виміри позивача Артеріального тиску в 100/75 - 100/70 і медичні сестри вимірюючи артеріальний тиск, також підтверджували,- що це занадто низькувате для виписки з Лікарні.

Проктолог ОСОБА_3 , примусив позивача виписатися з низьким артеріальним тиском, приховуючись під вказаним показником Артеріальний тиск 130/80 мм. рт. ст., який також не є нормою артеріального тиску.

За наслідками розгляду та скоєного нападу проктологом ОСОБА_3 , повідомляє, що у позивача був подовжений низький тиск, погане самопочуття, також, потилиця і виски з відчутним тиском, перед стільцем в супроводі холодніших палець рук.

Неправомірні дії та дії агресивного характеру проктолога Лікарні № НОМЕР_1 ОСОБА_3 схожі на поведінку проктолога хірургічного відділення поліклініки по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 у якого позивач 18.02.2021 р. - ледь видерла направлення на складену операцію.

23.02.2021 р. позивач змушено виписана з гострою біллю правої частини потилиці.

Позивачка вважає, що відповідач, проктолог ОСОБА_3 зловживаючи службовим становищем, спричинив їй злочинні дії з негативними наслідками замаху на здоров`я, які спричиняли тривалу біль, тривалий час, зловживаючи службовим становищем, заподіяв напад, вчинив злочинні дії з негативними наслідками замаху на позивача здоров`я та життя в цілому.

Враховуючи викладене позивач вважає, що лікар проктолог ОСОБА_3 заподіяв неефективне, неналежне, неякісне надання послуг, вчинене лікарем проктологом ОСОБА_3 зі спробою негативного, агресивного тиску на позивача. Позивач вважає що лікар проктолог ОСОБА_3 зловживаючи службовим становищем, спричинила позивачу злочинні, неправомірні дії з негативними наслідками замаху на здоров`я, які спричиняють періодичну біль до цього часу.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить визнати неправомірними дії відповідача щодо неякісного надання медичних послуг, зобов`язати відповідача виконати обов`язок, надати позивачу належну медичну допомогу лікаря проктолога, а також стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою від 15.07.2021 року судді Деснянського районного суду м. Києва Тран Н.Г. відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) учасників справи.

Позивач в судове засідання з`явилася, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідачем до суду 30.09.2021 р. надано відзив на позовну заяву, вважає її необгрунтованою, безпідставною, такою що не підлягає задоволенню та такої що не надано жодного доказу, якими підтверджуються неправомірні дії відповідачем.

У судове засідання з`явився представник відповідача, який позовні вимоги не визнає та просив у задоволені позову відмовити. На підтвердження надання позивачу належної медичної допомоги заявив клопотання про отримання згоди у позивача на надання до суду медичної документації, що містять лікарську таємницю та стосуються її лікування у відповідача.

В судовому засіданні 16.11.2021 року відповідач категорично заперечувала щодо надання медичної документації щодо її лікування у відповідача та просила суд слухати справу на підставі наявних у справі доказів. А тому, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання в задоволенні клопотання відповідача відмовлено через не надання позивачем дозволу на розкриття лікарської таємниці щодо її лікування.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Розглядаючи спір про відшкодування заподіяної шкоди, суд повинен з`ясувати наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки, наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного зв`язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками.

Відповідно до ст. ст. 76-81, 265 ЦПК України, вказані обставини підлягають встановленню на підставі належних та допустимих доказів, які оцінюються самостійно судом в їх сукупності.

До істотних обставин, що підлягають з`ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення; при цьому позивач зобов`язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Крім цього, відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Разом з тим, слід зазначити, що однією з засад судочинства є, зокрема, визначена ст. 12 ЦПК України змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 67 ЦПК України, доказами є будь-які данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми доказами є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись до суду з даним позовом і посилаючись на те, що внаслідок надання їй послуг неналежної якості стан її здоров`я погіршився, і, як наслідок, вона має погіршення стану здоров`я, доказів в розумінні положень ЦПК України на підтвердження своєї позиції не надала.

Надані позивачем копії медичної картки, фотознімок не є належними доказами в розумінні вищенаведених норм, оскільки з них неможливо встановити будь-які фактичні обставини.

Інших доказів позивачем не надано.

Відтак, перед судом не доведено обставин, на які посилалась позивач, як на підставу своїх вимог, не встановлено в передбаченому законом порядку факту наявності причинного зв`язку між винними діями відповідача та настанням негативних наслідків.

Суд звертає увагу і на те, що позивач, реалізуючи на власний розсуд свої права, визначені ст. 43 ЦПК України щодо подання доказів, заяв та клопотань тощо, в обґрунтування даної своєї позиції порядком витребування доказів, який передбачений правилами ст. 84 ЦПК України, не скористалась та не витребувала у встановленому законом порядку доказів, необхідних їй для обґрунтування останньої. Аналогічно позивачем не було використано право, передбачене ст. 105 ЦПК України щодо призначення експертизи для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі медицини, з приводу обґрунтування своєї позиції.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши у сукупності досліджені судом докази з точки зору їх належності, допустимості, достатності та достовірності, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи наведене, відсутні передбачені ст. ст. 1166, 1172 ЦК України підстави для цивільної відповідальності Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 18» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перед ОСОБА_1 в частині відновлення стану здоров`я. Відповідно, відсутні і передбачені ст. 1167 ЦК України підстави для відшкодування моральної шкоди, оскільки вони є похідними від вимог про відновлення стану здоров`я (відшкодування майнової шкоди).

За наведених обставин в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 77-80, 89, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №18» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди у зв`язку з замахом на здоров`я - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 26.11.2021 року.

Суддя: Н.Г.Таран