Ухвала суду № 101481798, 30.11.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/5555/15-ц

6/303/387/21

У Х В А Л А

30 листопада 2021 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого - судді Морозової Н. Л.

секретар судового засідання Ленд`єл П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачеві подання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,

в с т а н о в и в:

Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Ярошевський Дмитро Андрійович звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження особи - боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання зобов`язань за виконавчим листом.

Подання мотивоване тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А., знаходиться виконавче провадження №59633201, з виконанням виконавчого листа №303/5555/15-ц виданого 24.06.2016 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №11395597000 (11395597001) від 18.09.2008 року у розмірі 1 000 250,26 грн. Державний виконавець посилається на те, що боржником не здійснено будь-яких дій на виконання виконавчого листа та рішення суду, у зв`язку з чим просить про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 441 ЦПК України, суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Державний виконавець Ярошевський Д.А. та його представник – адвокат Баняс В.В. до суду не з`явилися, але подали заяву в якій просять розглядати подання у їх відсутності, подання підтримують та просять його задоволити з наведених у ньому підстав.

Дослідивши матеріали подання суд приходить до наступного висновку.

На примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. знаходиться виконавчий лист №303/5555/15-ц виданий 24.06.2016 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь АТ “Дельта Банк” суму заборгованості за кредитним договором № 11395597000 (11395597001) від 18.09.2008 року у розмірі 1 000 250,26 грн. в тому числі: 511 906,12 грн. – сума заборгованості за кредитом; 488 344,14 грн. – заборгованість за відсотками та інші судові витрати (за оплату оголошення в ЗМІ - газету «Урядовий кур`єр») в розмірі 420,00 грн. у тому ж банку.

03 грудня 2019 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області за №303/5555/15-ц, 6/303/369/19 було замінено стягувача ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд.5-Б.

24.07.2019 Приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

У поданні містяться посилання на те, що ним вжито ряд заходів, спрямованих на примусове виконання рішення, однак вказані заходи не забезпечили виконання боржником рішення.

По відношення до вказаних фактичних обставин справи суд приймає до уваги наступне.

В ст. 13 Загальної декларації прав людини зазначено, що кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19.10.73 №2148-VIII встановлено, що кожному, хто законно перебуває на території будь-якої держави, належить, у межах цієї території, право на вільне пересування і свобода вибору місця проживання. Кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Згадані вище права не можуть бути об`єктом жодних обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав та свобод інших осіб і є сумісними з іншими правами, визначеними у цьому Пакті.

Частиною першою статті 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Частиною четвертою ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Системний аналіз наведених вище норм міжнародного та національного законодавства свідчить про те, що застосування судом обмеження права у вигляді виїзду фізичної особи за кордон має відбуватись з урахуванням його природи як конституційного права громадянина, яке встановлюється ст. 33 Конституції України, ст.313 Цивільного кодексу України та низкою міжнародних угод, які є частиною національного законодавства України, зокрема Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (статті 5, 8, 18 Конвенції).

Враховуючи правову природу права особи на вільне пересування як одного із основоположних прав людини і громадянина та переважно майновий характер цивільних спорів, можна дійти висновку про обмеження права на виїзд за кордон у порядку цивільного судочинства як виняткового заходу.

Частиною третьою статті 441 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Поряд з цим, підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачено приписами Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» .

Статтею 6 (п. 5) названого Закону передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Аналіз вищевказаних приписів свідчить про те, що обов`язковою умовою для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи за межі України є ухилення його від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб) .

При цьому, під поняттям «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.

Сама по собі наявність суми заборгованості за виконавчим документом або відсутність дій стосовно добровільного погашення заборгованості не можуть свідчити про ухилення боржника від виконання зобов`язань, без надання суду достовірних даних про факт такого ухилення.

Крім того, у поданні не наведено доказів того, що ОСОБА_1 вчиняє дії, які б унеможливлювали виконання виконавчого листа №303/5555/15-ц від 24 червня 20116 року, а також те, що боржник виїжджає за кордон з метою ухилення від виконання такого рішення.

Обмеження свободи пересування боржника, що є додатковим заходом забезпечення виконання судового рішення, якщо загальновживані заходи стягнення є недостатніми, вичерпані, не повинно застосовуватися, якщо не є конче необхідним і обґрунтованим.

Виходячи з матеріалів подання та з урахуванням вищевказаних законодавчих положень, суд дійшов висновку, що факт свідомого ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, залишився доказово непідтвердженим.

Так, у поданні Приватного виконавця не наведено жодного обґрунтування щодо конкретних дій боржника, спрямованих на свідоме ухилення від виконання виконавчого листа №303/5555/15-ц.

За таких обставин справи та з урахуванням гарантованого конституційними нормами права особи на вільне пересування, у задоволенні подання слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 260, 441 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Н.Л. Морозова