Рішення № 101481604, 18.11.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1424/21

2/703/974/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Биченка І.Я.,

за участю

секретарів судових засідань - Харченко М.О., Литвин Г.Т.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Мельничук І.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сміла цивільну справу №703/1424/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконними та скасування наказів про застосування дисциплінарних стягнень,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконними та скасування наказів про застосування дисциплінарних стягнень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 працює старшим державним інспектором відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на автомобільному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті. 12 січня 2021 року відносно нього, головою Державної служби України з безпеки на транспорті винесено наказ про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани. З вказаним наказом він був ознайомлений 14 січня 2021 року. В наказі зазначено, що підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності є службова записка начальника відділу внутрішньої безпеки від 04.12.2020. Однак, з підставами, за якими його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, позивач не погоджується, оскільки такі є необґрунтованими. Вказав, що відповідно до посадової інструкції позивач мав відповідні права та обов`язки, зокрема, щодо складання актів перевірок протоколів про адміністративні правопорушення. Відтак ним, відповідно до вимог інструкції, було складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.164 КУпАП. До зазначених протоколів ним, в обов`язковому порядку, були додані матеріали фотофіксації та пояснення свідків за фактом вчинення вказаних правопорушень. Крім того, до вказаних протоколів було додано акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом в яких було зазначено виявлені порушення. Оскільки, зібрані ним докази підтверджували вину осіб на вчинення правопорушення, передбаченою статтею КУпАП, тому відповідні протоколи і були направлені до суду. За яких саме обставин судами при розгляді протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 164 КУпАП не взяті надані докази до уваги йому не відомо.

Також, 11 січня 2021 року відносно ОСОБА_1 , головою Державної служби України з безпеки на транспорті винесено наказ про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани. З вказаним наказом він був ознайомлений 14 січня 2021 року. В наказі зазначено, що підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності є службова записка начальника відділу внутрішньої безпеки від 02.12.2020. З винесеним наказом позивач також не згідний, оскільки вчиняв дії щодо перевірки транспортного засобу відповідно до вимог інструкції. Щодо обставин вчинення правопорушення вказав, що ним на 39 кілометрі автодороги Н-16 Золотоноша-Сміла-Умань під час здійснення перевірки транспортного засобу , який здійснював перевезення пасажирів, було виявлено порушення за ст.39 ЗУ «Про автомобільний транспорт» неоформлений квитково-обліковий лист в якому ним було проставлено відповідну відмітку. Під час проведеної перевірки позивачем було складено акт за наданими водієм документами, зокрема, посвідчення водія та тимчасове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з якого позивачем у складений акт було вписано, що автомобіль належить ТОВ «Круїз-Авто». В подальшму було з`ясовано, що водій автомобіля, перевірку якого здійснював позивач, надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ТОВ «Круїз-Авто», хоча в той час він уже мав інше свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, яке не надав при огляді. Відтак, позивачем жодних порушень посадової інструкції при складанні відповідного акту порушено не було.

Вказав також, що в службових записках до вказаних наказів та висновках позапланових перевірок не міститься даних про те, які саме Правила внутрішнього трудового розпорядку та які пункти посадової інструкції ним були порушені. Відтак вважає, що винесені відносно нього накази про накладення дисциплінарного стягнення є незаконними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві.

Крім того позивач зазначив, що під час виконання своїх службових обов`язків він керувався виключно вимогами інструкції, а всі складені ним матеріали перевіряв керівник.

Представник відповідача в судовому засіданні та поданому до суду відзиві проти задоволення позову заперечувала. Вказала, що позивач працював на посаді старшого державного інспектора відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті. Дисциплінарне стягнення відповідно до наказу Укртрансбезпеки від 12.01.2021 №10-Д відносно ОСОБА_1 накладалося на підставі службової записки начальника відділу внутрішньої безпеки Укртрансбезпеки від 04.12.2020. У службовій записці повідомлялося, що за результатами позапланової перевірки службової діяльності Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено відповідний висновок від 04.12.2020 де зазначені виявлені порушення службової діяльності, зокрема допущені ОСОБА_1 . В ході проведеної перевірки було виявлено допущення порушень позивачем під час складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачених ст.164 КУпАП, вимог положень КУпАП та інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, що стало підставою в подальшому для закриття справ у судах у зв`язку з відсутністю у діях осіб, відносно яких ОСОБА_1 було складено протоколи, складу адміністративного правопорушення. Щодо застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення відповідно до наказу 9-Д від 11.01.2021 зазначила, що під час перевірки транспортного засобу на дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом ОСОБА_1 здійснювалася рейдова перевірка транспортного засобу. Однак, у складеному акті перевірки не було зазначено облікові реєстраційні документи на відповідний транспортний засіб, а також неправильно внесено запис у бланк службового документа про марку автобуса, щодо якого проводилася перевірка на предмет оформлення необхідних дозвільних документів для регулярних перевезень пасажирів. Таким чином, неналежне оформлення позивачем акту перевірки призвело до звільнення перевізника від відповідальності за скоєне правопорушення.

Вважає, що винесенні накази про накладення на позивача дисциплінарних стягнень є обґрунтованими та правомірними, а тому просила у задоволенні заявленого позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно наказу №138-К від 14.12.2015 ОСОБА_1 з 16 грудня 2015 року призначено на посаду старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області.

Відповідно до посадової інструкції старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Департаменту державного контролю на транспорті, старший державний інспектор не є державним службовцем, а основними його завданнями є в т.ч. здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, підготовка пропозицій щодо його вдосконалення; здійснення контролю за додержанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення пасажирів на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути); здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів; у випадках, передбачених законодавсня протоколів про адміністративні правопорушення, розгляд справ про адміністративні правопорушення і накладення адміністративних стягнен; проведення перевірок транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Наказом від 01.07.2016 №357 уведено в дію Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників, які не є державними службовцями Державної служби України з безпеки на транспорті ( з наступними змінами).

Відповідно до вказаного наказу в Укртрансбезпеці трудова дисципліна ґрунтується на засадах належного і сумлінного виконання працівниками своїх обов`язків, створення необхідних організаційних та економічних умов для високоефективної роботи, свідомого ставлення до неї, застосування методів переконання та заохочення за сумлінну працю.

Наказами № 9-Д від 11 січня 2021 року та № 10-Д від 12 січня 2021 року ОСОБА_1 було оголошено догани за порушення трудової дисципліни, що виразилася у неналежному здійсненні ним заходів державного контролю та нагляду за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті.

Підставами для винесення вказаних наказів стали службові записки начальника Відділу внутрішньої безпеки Сергія Манжули від 02 та 04 грудня 2020 року №117297/11/18-20 та №118930/11/18-20, пояснення позивача від 04 січня 2021 року.

Як вбачається з службової записки начальника відділу внутрішньої безпеки Сергія Манжули, під час здійснення перевірки правомірності складення ОСОБА_1 акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, у якому зазначено про виявлені порушення положень законодавства про автомобільний транспорт, допущених ТОВ «Круїз-Авто», встановлено, що ОСОБА_1 під час складання відповідного запису діяв не у спосіб, передбачений положеннями про автомобільний транспорт, а саме: у складеному акті перевірки не зазначено облікові реєстраційні документи на відповідний транспортний засіб, а також неправильно внесено запис у бланк службового документа про марку автобуса, щодо якого проводилася перевірка на предмет оформлення необхідних дозвільних документів для регулярних перевезень. Вказана обставина слугувала підставою, що виключила притягнення винної особи до відповідальності.

Відповідно до службової записки начальника відділу внутрішньої безпеки Сергія Манжули, наданої з висновком позапланової перевірки, встановлено, що під час проведення позапланової перевірки щодо стану дотримання державними службовцями і працівниками об`єкта перевірки вимог положень КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення встановлено, що позивачем складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.164 КУпАП, з порушенням положень КУпАП та Інструкції про складання адміністративних протоколів, що в свою чергу стало підставою для повернення адмінпротоколів для доопрацювання та закриття провадження по справах у зв`язку з відсутністю в діях осіб, щодо яких складалися протоколи, складу правопорушення.

До зазначеного висновку надано протоколи про адміністративні правопорушення, складені ОСОБА_1 , з актами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, направленнями на рейдову перевірку та постанови у справах про адміністративні правопорушення, винесенні на підставі складених протоколів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями ч. 1ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно зі ст.147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана, 2) звільнення.

Відповідно до положень ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

У статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Отже, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника, які полягають у порушенні або неналежному виконанні покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з цим саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акту чи акту локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Аналіз викладених вище норм вказує, що під час вирішення питання про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності на роботодавцеві лежить обов`язок щодо визначення: в чому конкретно проявилося порушення працівником трудової дисципліні з додержанням власником або уповноваженим ним органом передбачених статтями 147-149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, зазначення фактичних обставин вчинення дисциплінарного проступку. Для накладення дисциплінарного стягнення необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Аналогічні правові висновки були зроблені Верховним Судом в постанові від 20.07.2020 року, справа № 554/9493/17, провадження № 61-38286св18, які враховуються судом, з огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Так, в ході судового розгляду справи судом було встановлено, що в оскаржуваних наказах №9-Д та 10-Д від 11 та 12 січня 2021 року відповідачем ставилось в вину позивачу порушення трудової дисципліни, що виразилося у неналежному здійсненні ним заходів державного контролю та нагляду за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті.

Підставами для винесення вказаних наказів стали, зокрема, службові записки начальника Відділу внутрішньої безпеки Сергія Манжули від 02 та 04 грудня 2020 року №117297/11/18-20 та №118930/11/18-20.

Як вбачається із службової записки начальника відділу внутрішньої безпеки Сергія Манжули від 02 грудня 2020 року №117297/11/18-20, в ній зазначено, що ОСОБА_1 під час складання акту проведення перевірки не дотримано вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у якому зазначено про виявлені порушення положень законодавства про автомобільний транспорт, допущених ТОВ «Круїз-Авто» діяв не у спосіб, передбачений положеннями про автомобільний транспорт, а саме: у складеному акті перевірки не зазначено облікові реєстраційні документи на відповідний транспортний засіб, а також неправильно внесено запис у бланк службового документа про марку автобуса щодо якого проводилася перевірка на предмет оформлення необхідних дозвільних документів для регулярних перевезень.

Із службової записки начальника Відділу внутрішньої безпеки Сергія Манжули від 04 грудня 2020 року №118930/11/18-20 наданої з висновком позапланової перевірки встановлено, що під час проведення позапланової перевірки щодо стану дотримання державними службовцями і працівниками об`єкта перевірки вимог положень КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.164 КУпАП, з порушенням положень КУпАП та відповідно інструкції про складання адміністративних протоколів.

При цьому накази про застосування дисциплінарного стягнення, в частині зазначення порушення трудової дисципліни є ідентичними.

Догана оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. В наказі обов`язково має бути посилання на відповідний документ, який порушив працівник.

В оскаржуваних наказах відповідачем, в порушення порядку накладення дисциплінарного стягнення, не зазначено, в чому саме виразилося неналежне виконання позивачем посадових обов`язків, не конкретизовано в чому саме полягало порушення позивачем посадової інструкції та не вказано, з посиланням на фактичні обставини, які саме дії чи бездіяльність вчинено позивачем.

Оскаржувані накази містять лише узагальнене цитування покладеного на позивача обов`язку, щодо здійснення заходів державного контролю та нагляду за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У судовому засіданні представника відповідача, як на підставу притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності посилалася на ту обставину, що складання позивачем протоколів про адміністративне правопорушення всупереч вимогам КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, призвело до того, що складена ОСОБА_1 частина адміністративних справ була закрита судом за відсутністю в діях осіб складу адміністративних правопорушень, а частина повернута на доопрацювання. Однак, суд вважає, що вказана обставина не може бути безумовною підставою для застосування відносно позивача дисциплінарних стягнень.

Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів наявності в діях позивача вини порушення трудової дисципліни, а саме не виконання посадової інструкції та причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на нього трудових обов`язків.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд приходитьдо висновків, що дисциплінарні стягнення на позивача накладені відповідачем із порушенням вимог трудового законодавства та за відсутності у його діях складу дисциплінарного проступку, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на ннього дисциплінарного стягнення у вигляді догани відбулося без законної підстави, оскільки в наказах відсутні відомості про конкретизацію винних дій особи, яка притягується до відповідальності із посиланням на нормативні акти та об`єктивний склад правопорушень, а тому заявлені вимоги позивача про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності знайшли своє повне підтвердження, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо строку звернення до суду із позовною заявою про вирішення трудового спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.233 КзПП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що з оскаржуваними наказами про застосування дисциплінарних стягнень від 11.02.2021 №9-Д та від 12.01.2021 №10-Д позивач був ознайомлений 14.01.2021.

26 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом про визнання вказаних наказів протиправними та їх скасування. Ухвалою вказаного суду від 01.02.2021 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №580/296/21.

Таким чином, позивач реалізував своє право на звернення до суду за вирішенням трудового спору у межах встановленого ч.1 ст. 233 КЗпП України тримісячного строку.

Однак, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 провадження у вказаній справі було закрито у зв`язку з непідвідомчістю спору адміністративним судам і одночасно роз`яснено сторонам, що цей спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства місцевим загальним судом.

Ухвала про закриття провадження у справі постановлена після спливу тримісячного строку, встановленого для звернення до суду з вимогою про вирішення трудового спору.

Не зволікаючи, після постановлення цієї ухвали ОСОБА_1 звернувся із позовом до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, який вирішується у цій справі (позовна заява надіслана засобами поштового зв`язку і отримана судом 05.05.2021).

Позивачем разом із позовною заявою подане клопотання про визнання причин пропуску зазначеного строку поважними та його поновлення з названих вище підстав.

Відповідачем не подано заперечень проти зазначеного клопотання та не заявлено про застосування строку звернення до суду як підстави для відмови у позові.

Незначне прострочення звернення з позовом до суду за встановлених обставин справи може вважатись таким, що відбулось протягом розумного строку (постанова Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №759/3487/16-ц).

За таких обставин суд вважає поважними причини пропуску позивачем тримісячного строку звернення до суду, визначеного у ч.1 ст.233 КЗпП України, та не знаходить підстав для його застосування як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, а зазначений строк підлягає поновленню відповідно до ст. 234 КЗпП України.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1816 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 5, 7,12, 81, 89, 141, 263 - 265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 11 січня 2021 року №9-Д про застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Визнати незаконним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 12 січня 2021 року №10-Д про застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь держави 1816 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 29 листопада 2021 року.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті, місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845.

Суддя І.Я. Биченко