Ухвала суду № 101481362, 30.11.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1743/20

Провадження № 1-кп/242/283/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Гандзюк К.С., за участю прокурора Новікова В.С., захисника Старик А.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 про обвинувачення у скоєнні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 259, ч. 2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 259, ч. 2 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п. п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, не зменшились та продовжують існувати; більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

В судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання, в якому просить змінити запобіжний захід відносно нього з утримання під вартою на домашній арешт.

Захисник Старик А.О. в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечує, вважає ризики, зазначені в клопотанні недоведеними, підтримує клопотання обвинуваченого, просить обрати відносно ОСОБА_1 цілодобовий домашній арешт.

Суд, розглянувши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до положень ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Обвинувачений та його захисник просять змінити запобіжний захід. Однак, обставини, які зазначаються захисником, як підстави для зміни запобіжного заходу, судом не приймаються, оскільки стороною захисту не доведено, що ризики, передбачені ст.177 КПК України зменшились. Посилання захисника на те, що в ході розгляду справи в судовому засіданні вже допитані свідки, є передчасним, оскільки судовий розгляд триває, усі свідки не допитані, тому наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання про продовження та зміну запобіжного заходу, суд враховує, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, існує можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (так як не всі свідки допитані в судовому засіданні), переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, а також те, що залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження, а крім того, суд оцінює сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, особу обвинуваченого, який не має стійких соціальних зв`язків, репутацію обвинуваченого (який притягався до кримінальної відповідальності)та приходить до висновку, що на даний час продовження строку тримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи; обставинами, які дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, що виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, є непоправні наслідки вчиненого, оскільки, відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя та здоров`я є найвищою соціальною цінністю.

Суд не може залишити поза увагою те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Вказане свідчить, що обвинувачений, перебуваючи на волі зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди в уникненні від правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, стороною захисту не наведено та не надано доказів на підтвердження цього.

В клопотанні прокурором обґрунтовано, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Продовжений запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16.05.2013 року), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обмеження обвинуваченому права на свободу в даному випадку є виправданим і необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб, навіть при наявності соціальних зав`язків, запобігти заявленим ризикам, які існують та не зменшились, тобто забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить його належну процесуальну поведінку та є доцільним продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до 28 січня 2022 року (включно).

На підставі викладеного, керуючись положеннями глави 27, ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 та захисника Старик А.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 259 КК України, до 28січня 2022 року (включно).

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Ухвала може бути оскаржена в Донецькому апеляційному суді протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя І.М. Владимирська