Ухвала суду № 101480835, 30.11.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3131/21

Провадження № 2/635/2526/2021

УХВАЛА

30 листопада 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Березовської І.В.,

секретар судових засідань Кондратенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Харківгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання,-

В с т а н о в и в:

ТОВ «Харківгаз Збут» звернулося до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з останнього заборгованість за послуги з газопостачання у розмірі 9026,99 гривень, 3 % річних у розмірі 825,95 гривень, інфляційні втрати у розмірі 2033,91 гривень, а також судові витрати у розмірі 2270,00 гривень.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 31 травня 2021 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про передачу цивільної справи №635/3131/21 на розгляд Люботинського міського суду Харківської області, посилаючись на те, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться на території, яка належить до юрисдикції Люботинського міського суду Харківської області.

Відповідач ОСОБА_1 , повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився,причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило.

При цьому загальне правило щодо пред`явлення позову за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Цивільного процесуального кодексу України.

Разом з тим, статтею 28 ЦПК України встановлена підсудність справ за вибором позивача.

Тлумачення статей 27, 28ЦПК України свідчить про те, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30цього Кодексу (ч.16 ст. 28 ЦПК України).

Слід зазначити, що за загальним правилом відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 статті 28 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Судом встановлено, що згідно інформації Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного Управління ДМС України в Харківській області, відповідач ОСОБА_1 на території Харківського району Харківської області зареєстрованого місця проживання не має.

Місцем виконання договору постачання природного газу побутовому споживачу ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 є АДРЕСА_1 .

Відтак, зазначена цивільна справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Харківського районного суду Харківської області.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним передати справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Харківгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання на розгляд Люботинського міського суду Харківської області, до територіальної юрисдикції якого вона належить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 28, 31 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Харківгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання передати на розгляд Люботинського міського суду Харківської області.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Суддя І.В.Березовська