Рішення № 101479251, 26.11.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12542/21

Провадження № 2-а/638/477/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Межирицької В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕАО № 4604530 від 08.08.2021 року про накладення адміністративного стягнення за ч.1 статті 122 КУпАП у розмірі 340,00 гривень.

В обґрунтування позову посилається на те, що постановою інспектора 6 роти 4 батальйону старшого лейтенанта поліції Семененко Дмитра Олександровича, серії ЕАО №4604530 від 08.08.2021 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн. Згідно оскаржуваної постанови, 08.08.2021 року о 11 годині 09 хвилин у населеному пункті Травневе, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 зі швидкістю 75 км/год перевищив встановлену швидкість в населених пунктах на 25 км/год, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України. Швидкість руху вимірювалась приладом TruCam TC 001133. Вказану постанову позивач вважає незаконною з наступних підстав. Зазначає, що відповідач позбавив його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, порушив вимоги щодо процедури розгляду справи. Вважає, що відповідач не мав права на проведення контролю швидкості руху автомобіля, оскільки на місці події був відсутній відповідний дорожній знак, який попереджає водіїв про можливе проведення вимірювання швидкісного режиму. Крім того зазначає, що відеозапис з приладу TrueCam не є допустимим доказом, оскільки не має цифрового підпису. Також посилається на те, що відповідач не мав права проводити розгляд справи на місці зупинки транспортного засобу. Крім того, при розгляді справи, відповідач позбавив позивача можливості скористатися юридичною допомогою, а також проігнорував свідків події. На підставі викладеного просить визнати протиправною та скасувати зазначену постанову, та закрити провадження по справі.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що заперечує проти задоволення позову з огляду на наступне. 08.08.2021 року приблизно об 11 год. 09 хв. на автодорозі М-03 «Київ-Харків-Довжанський» в селищі Травневе Харківської області за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 TC 001133 виявлений рух транспортного засобу Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі швидкістю 75 км/год, що є перевищенням встановленого обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 25 км/год, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Зазначає, що прилад TruCam правомірно використовується працівниками поліції для забезпечення контролю за дотриманням швидкісних обмежень, оскільки прилад має чинне Свідоцтво про повірку. Також зазначає, що на місці розгляду справи, позивача було ознайомлено із усіма правами, передбаченими ст.63 Конституції України. На підставі вищевикладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності притягнення водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.

Положеннями ч.1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.

Згідно статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до статті 251 Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що у постанові серії ЕАО №4604530 від 08.08.2021 року зазначено, що 08 серпня 2021 року о 11:09 годині, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1 у населеному пункті Травневе, зі швидкістю 75 км/год перевищив встановлену швидкість в населених пунктах на 25 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн.

На підтвердження обставин справи, відповідачем до відзиву на позовну заяву додано диск з відеозаписом правопорушення.

З наведеного відеозапису вбачається, що перед селищем Травневе, в якому безпосередньо було зафіксовано порушення швидкісного режиму позивачем, відсутній знак «5.70» ПДР – «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху». Зазначений знак встановлений перед селищем Манченки, яке передує селищу Травневе.

Крім того суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.99 КАС України , електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Згідно з ч.2 ст.99 КАС України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до ч. 1 ст.7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронні довірчі послуги».

Суд зазначає, що надані відповідачем матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст.99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого, ознак цифрового підпису автора.

Як встановлено судом, шляхом огляду змісту оптичного диску, на відеозаписах відсутній цифровий підпис як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій.

Таким чином, наданий суду відеозапис не є допустимим доказом в розумінні статті 74 КАС України.

Також, суд зазначає, що згідно зі свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/20596, яке чинне до 08.12.2021 вказано відомості щодо лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС 001133. Однак, у постанові серії ЕАО №4604530 від 08.08.2021 про накладення адміністративного стягнення та у роздруківці фото з лазерного вимірювача швидкості зазначено не повну назву приладу.

Оскільки у спірній постанові зазначено, що вимірювання швидкості здійснювалось TruCAM ТС 001133, а свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/20596 містить відомості щодо іншого номеру приладу TruCAM LTI 20/20 №ТС 001133, зазначене не може слугувати належним і допустимими доказом для встановлення наявності вини ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху та правомірності винесення поліцейським спірної постанови.

Окрім іншого, суд вбачає в діях відповідача порушення процедури розгляду справи.

Так, статтею 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивачем заявлено клопотання про допит свідків.

Однак, інспектором вказане клопотання не розглядалось, розгляд справи проведено без врахування показів свідків, та свідчить про невиконання відповідачем обов`язку ст.280 КУпАП щодо з`ясування всіх обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Вказані обставини підтверджуються відеозписом з бодікамери.

Суд наголошує, що такі дії інспектора є порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Суд зауважує, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

Оскільки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач заявив клопотання про допит свідків, проте відповідачем не вжито жодних дій щодо розгляду зазначеного клопотання, зазначене свідчить, що такими діями відповідач порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

За приписами п.3 ч.1 ст.288 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями. Встановленими цим Кодексом.

Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний, має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 122, 251, 278, 279, 280, 288 КУпАП, ст.ст. 5-11, 77, 139, 211, 217, 220, 229, 241-246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії ЕАО № 4604530 від 08.08.2021 року, винесену старшим лейтенантом поліції Семененком Дмитром Олександровичем у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Закрити провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.11.2021 року.

Сторони:

позивач: ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

відповідач: Департамент патрульної поліції, м.Київ, вул.Федора Ернста, буд.3.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк