Рішення № 101479235, 22.11.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6987/21

Провадження № 2/638/4223/21

РІШЕННЯ

іменем України

22.11.2021 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді - Штих Т.В.,

за участі секретарки - Овчаренко К.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « АРАГОН» про захист прав споживачів,-

встановив:

Позивач звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю « ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « АРАГОН» про захист прав споживачів.

В обґрунтування позовних вимог посилається, що він дізнався, що на його ім`я було укладено кредитний договір з ТОВ ФК АРАГОН від 14.08.2020 у розмірі 2000 грн. Інформацію про це позивач отримав 15.11.2020 року. У той же день 15.11.2020 Позивач відправив письмову заяву за адресою support@credit-pro.com.ua до генерального директора ТОВ ФК АРАГОН Решетуна Максима Володимировича, де зауважив, що ніяких договорів не укладав, ніяких кредитів не оформляв та ніяких грошей не отримував від ТОВ ФК АРАГОН. Також у цій заяві Позивач звернувся з проханням вислати договір укладений на його ім`я з ТОВ ФК АРАГОН. Що сторона Відповідача і зробила 16.11.2020р. надіслала договір № 8112160 від 14.08.2020. Також з примірника цього договору Позивач дізнався, що були використані його персональні дані, а саме: прізвище, ім`я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податків, серія та номер паспорту. Мобільний телефон ( НОМЕР_1 ) який був вказаний у договорі не належить Позивачу; адреса реєстрації ( АДРЕСА_1 ), та фактичне місце проживання ( АДРЕСА_1 ) вказано невірно згідно з довідкою переселенця, а також відсутні наступні персональні дані: дата народження, ким та коли видано паспорт та відсутній підпис який посвідчує особу та згоду на заключения цього договору.

Позивач звернувся до ТОВ ФК АРАГОН з проханням надати документ що підтверджує що договір № 8112160 від 14.08.2020 анульовано та ТОФ ФК АРАГОН немає ніяких претензій до нього за цим договором. Але у відповіді від 20.11.2020 відповіли що зі сторони ТОФ ФК АРАГОН обіцяють: У наступні 5 днів видалити інформацію про договір № 8112160 від 14.08.2020 в УБКІ обмежити доступ до особистого кабінету за номером НОМЕР_1 до взяття нових кредитів відкликати кредитний договір №8112160 від 14.08.2020 від подальшої обробки для служби стягнення. Та порадили звернутися до суду для анулювання договору.

Позивач звернувся до Українського Бюро Кредитних Історій з проханням надати інформацію чи поступали від ТОФ ФК АРАГОН будь які запити на ідентифікацію особи Позивача та верифікацію персональних даних, на перевірку кредитної історії та кредитного рейтингу, на відкриття кредиту та взагалі хоч якісь запити у день заключения договору №8112160 від 14.08.2020 та відкриття кредиту у ТОВ ФК АРАГОН на ім`я Позивача. У відповіді УБКІ від 01.12.2020 №2277 зазначається що 14.08.2020 коли було заключено договір №8112160 та відкрито кредит на Ім`я Позивача у ТОВ ФК АРАГОН ніяких запитів від ТОВ ФК АРАГОН до УБКІ відносно Позивача не надходило, у тому числі не була подана заявка на відкриття кредиту.

Також 03.12.2020 Позивач відправив заяву про шахрайство та з проханням вислати копію договору з його підписом заказним листом до ТОВ ФК АРАГОН та адреса яка була вказана на сайті https://credit-pro.com.ua/була не актуальною. Тоді Позивач звернувся до ТОФ ФК АРАГОН з проханням надати дійсну адресу для кореспонденції. Та отримавши відповідь, що адреса змінилася зі старої: Україна, м. Київ, пр. Перемоги 90-А на нову: Україна, 03057, м. Київ, вул. Гетьмана Вадима, будинок 1, офіс 1028/3, Позивач повторно відправив заказного листа від 12.12.2020 до ТОФ ФК АРАГОН та цей лист не було отримано за невідомої причини та відправлено назад до Позивача. Тоді 02.01.2021 Позивач відправив листа у третій раз з кур`єрською доставкою до офісу ТОВ ФК АРАГОН за адресою: Україна, 03057, м. Київ, вул. Гетьмана Вадима, будинок 1, офіс 1028/3. На цей раз лист було отримано 16.01.2021 та після отримання листа через 5 днів ТОФ ФК АРАГОН продали договір №8112160 від 14.08.2020 у компанію BBC-Факторинг від 21.01.2021 за договором №21/01.2021, який Позивачу не було надано, та відправили відповідь на його листа про цей факт 23.01.2021.

Тому Позивач звертається до суду з проханням визнати договір №8112160 від 14.08.2020 недійсним на наступних підставах : відсутні будь-які докази, що Позивачем вчинена конклюдентна дія, направлена на укладення договору №8112160 від 14.08.2020 та на отримання коштів на умовах позики терміном на 28 днів. Сторона Відповідача не надала ніяких доказів перерахування коштів та отримання Позивачем цих коштів у будь якому вигляді; позивач не реєструвався на сайті ТОВ ФК АРАГОН www.credit-pro.com.ua, не заповнював ніякої анкети, не отримував жодних кодів, не відправляв свої персональні дані та не надавав згоди на їх обробку та не робив жодних дій, які б підтверджували його ндуїіри щодо отримання позики чи заключения договору з даною фінансовою установою; відсутні будь-які докази що номер НОМЕР_1 за яким було здійснено реєстрацію та подальше заключения договору №8112160 від 14.08.2020 належить Позивачеві.

Фінансовий номер телефону Позивача, який він використовує останні кілька років НОМЕР_2 та фінансова електронна скринька ІНФОРМАЦІЯ_1 .Цей факт підтверджує Приватбанк у відповіді від 30.04.2021 №20.1.0.0.0/7-210406/3906 на звернення 4036-ВБ від 05.04.2021 з питанням, яким був фінансовий номер та фінансова електронна скринька 14.08.2020 у день заключения договору №8112160.

Позивач не вів жодної офіційної переписки щодо отримання позики із представником ТОВ ФК АРАГОН, ніколи і ні за яких обставин не досягали домовленості про можливість укладення договору у електронній формі чи шляхом обміну електронними листами чи у CMC. Позивач ніколи не надавав ТОВ ФК АРАГОН свої персональні дані та не давав згоду на їх обробку.

У договорі №8112160 від 14.08.2020 не вказано дати народження Позивача, ким та коли видано паспорт, а також не вказано місце реєстрації, лише місце проживання за адресою АДРЕСА_1 . Позивач не мешкає за цією адресою з 2017 р., згідно з довідкою переселенця від 30.01.2017 №6326021163. Адреса реєстрації Позивача: АДРЕСА_2 та фактичне місце проживання\перебування АДРЕСА_3 .

Відповідно до ухвали від 09 червня 2021 року провадження у справі відкрите.

Відзив на позов не надійшов.

19 липня 2021 року закрите підготовче провадження, справи призначена до судового розгляду.

У судові засідання сторони не з`явились.

Позивач 18 жовтня 2021 року надав заяву, де просив розглядати справу за його відстусності, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

У відповідності до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захист) цивільних прав та інтересів можуть бути: .. .2) визнання правочйну недійсним.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до 4.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем, або під впливом тяжкої обставини.

Сторона позивача не змогла довести протиправності дій відповідача.

Натомість договір укладено відповідно до Закону України « Про електронну комерцію». Згідно п. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За приписами п.9 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п.12 вказаної статті Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким чином, одноразовий ідентифікатор має наступні ознаки:наявність алфавітно цифрової послідовності ; оферта (заповнення Заявки на отримання позики) та акцепт (прийняття рішення про надання позики);реєстрація в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (здійснюється шляхом заповнення заявки);можливість передачі такого ідентифікатора засобом зв`язку (СМС, електронна пошта, телефонний зв`язок).

Пунктом 6.8 Правил встановлено, що Заявник погоджується на використання у всіх відносинах, що засновані на першому Договорі позики та на всіх наступних договорах позики, інших договірних угодах, що можуть бути укладені між Заявником та Товариством свого Логіну та Паролю Особистого кабінету в якості аналога власноручного підпису між Товариством та Заявником.

Таким чином, виходячи з приписів Закону України «Про електронну комерцію», Правил надання грошових коштів у вигляді позики, укладення електронного договору позики з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором не потребує наявності сертифікації ключа ЕЦП підписувача, відомостей про особистий ключ підписувача та інших ознак, властивих звичайному електронному цифровому підпису без одноразового ідентифікатору.

Відповідно до витягу з ЄРДР 09.04.2021 року внесена заява ОСОБА_1 щодо правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України. Провадження триває.

Договір № 81112160 від 14 серпня 2020 року підписано сторонами електронними цифровими підписами.

Суду не надано доказів визнання дій відповідача протиправними. Звернення до правоохоронних органів не розслідувано, та в його рамках не встановлено винність дій відповідача чи його посадових осіб. Визначений перелік обставин, які позивач зазначає щодо того, що він не причетний до вказаного договору може свідчити про небажання самого позивача виконувати вимоги договору та уникнути відповідальності сторін договору. Дані щодо місця мешкання, номеру телефону, та інше позивач міг повідомити самостійно при укладенні договору. Спростувати чи погодити цю інформацію на даному етапі неможливо.

Щодо відповіді НБУ № 14-0004/1459 від 11.01.2021 року щодо виконання відповідачем належної перевірки клієнта - не може бути підставою для визнання недійсним договору.

Інших доказів протиправності дій відповідача суду не надано.

Суд окремо звертає увагу на те, що надані до позовну документи не посвідчені у копіях згідно вимог чинного законодавства. Джерело походження вказаних документів не можливо встановити, а і відповідно на їх підставі визначитися з належними та допустимими доказами у справі.

На підставі вказаного, суд вважає позовні вимоги передчасними та такими, що на даному етапі не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 258,264,265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « АРАГОН» про захист прав споживачів - залишити без задоволення.

Судові витрати вважати сплаченими позивачем.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення складений 30 листопада 2021 року.

Суддя : Штих Т.В.