Ухвала суду № 101476595, 30.11.2021, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2024/21

Провадження № 1-кп/352/290/21

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

30 листопада 2021 р. м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Шпек В.О.,

за участю: прокурора Поповича Н.М.,

представника потерпілих Баландіної Ю.Ю.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника Любчика С.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021090000000361 від 26.06.2021 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

с. Човновиця Оратівського району Вінницької області, зареєстрованого по

АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04.10.2021 до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, затверджений в.о. прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури Поповичем Н.М., за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Ухвалою від 04.10.2021 призначено підготовче судове засідання.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тому існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник обвинуваченого - адвокат Любчик С.Р. заперечував щодо клопотання прокурора про застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав свого захисника.

Потерпілі та їх представник просили задовольнити клопотання прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; оцінити дані, що характеризують особи обвинувачених та визначені у п. 1- п. 11 ч. 1 вказаної статті.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Під обґрунтованою підозрою на стадії судового розгляду суд розуміє існування фактів та інформації, які здатні переконати неупередженого спостерігача в тому, що певна особа (група осіб) могла вчинити злочин, у такому випадку наявні докази об`єктивно пов`язують цю особу (групу осіб) із певним злочином. При цьому, критерій обґрунтованості підозри зовсім не вимагає того, щоб ці докази були достатніми для того, щоб визнати особу винуватою та забезпечити її засудження, але мають бути достатніми (вагомими) для того, щоб виправдати подальше існування заходів забезпечення судового розгляду. Такий стандарт доказування є найнижчим і не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою злочину.

Як вбачається з розділах І, ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування №12021090000000361, обґрунтованість підозри ОСОБА_3 на стадії судового розгляду у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень ґрунтується на: висновку судово медичної експертизи, судової інженерно-транспортної експертизи, протоколах допитів свідків, речовими доказами у відповідності до постанови про визнання речовим доказом від 29.06.2021.

Перелік вище зазначених матеріалів, а також виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, зазначений в обвинувальному акті, на даний момент, у своїй сукупності є вагомим та здатен переконати неупередженого спостерігача у тому, що обвинувачений ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України. При цьому, суд не вдається у тонкощі кримінально-правової кваліфікації та вирішення питання доведеності його вини, оскільки дослідження зібраних стороною доказів, здійснюватиметься під час судового розгляду - у судовому засіданні, а їх оцінка - в нарадчій кімнаті.

Щодо обґрунтованості ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , то слід зазначити таке.

Суд вважає обґрунтований прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як зважаючи на строк покарання за злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, який передбачає відповідальність до восьми років позбавлення волі даний ризик є цілком реальним.

Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, зважаючи на характер дій у вчиненні яких обвинувачується вищевказана особа, та те, що всі свідки не допитані в ході судового розгляду кримінального провадження, а обвинуваченому відомо їх анкетні дані, а відтак зазначений ризик стає досить реальним.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працює, без зареєстрованого місця проживання, відсутні міцні соціальні зв`язки, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, раніше не судимий.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, що відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається застава у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні обвинуваченому розміру застави, суд враховує практику Європейського суду з прав людини в частині того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього.

Суд дійшов до переконання, що розмір застави - 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатнім у даному випадку.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, відтак клопотання слід задовольнити та продовжити щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, залишивши незмінним раніше встановлений розмір застави - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 800 грн, з покладенням на обвинуваченого передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження, а визначений розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб вилучити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулювати соціальну поведінку.

Строк дії ухвали визначити - 60 днів, тобто з 30.11.2021 до 28.01.2022 включно.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити застосування до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 28.01.2022 включно, з визначенням розміру застави.

Залишити без змін раніше визначену заставу - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 90 800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тисменицького районного суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158201720355259002000002265).

У разі внесення застави, зобов`язати ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тисменицького районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Поповича Н.М.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Дзвенислава ГРИНЬКІВ