Ухвала суду № 101475516, 29.11.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6730/21

2-з/215/167/21

УХВАЛА

про забезпечення позову

29 листопада 2021 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

12.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з батьком, третя особа: служба у справах дітей Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, в якій просить визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ним, за адресою: АДРЕСА_1 , та просить стягнути з відповідача судові витрати пов`язані з розглядом справи.

Також, 25.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, якою просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню №32659059, відкритого Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 10.05.2012, на підставі рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.03.2012 по справі №441/371/2012 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/4 частини від усіх видів доходу, але неменше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.01.2012, та до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, що він сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по сьогоднішній день, незважаючи на те, що син проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться на його утриманні. Заборгованості по сплаті аліментів не має. Крім того, з травня 2021 року ОСОБА_2 покинула територію України, та поїхала за кордон, тобто повністю самоусунулась від участі у вихованні їх синів. Оскільки подальші стягнення з нього аліментів може призвести до порушення його прав, тому просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення.

Вивчивши матеріали заяви та доданих до неї доказів, вважаю, що заява ОСОБА_1 підлягає поверненню.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1,2 ст.149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, і зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно рішення Тернівського районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області від 21.03.2012, стягнуто аліменти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 23.01.2012, до його повноліття, на користь матері дитини ОСОБА_2 .

Види забезпечення позову мають бути сумірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду №183/5864/17-ц від 17 жовтня 2018 року.

Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батька та права на їх повноцінне життя та всебічний розвиток.

Відповідно до ст.ст. 3,18,27 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою ВР України №789 -Х11 від 27 лютого 1991 року), батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей … першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Таким чином, обов`язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків. Обов`язок утримувати дітей виникає з моменту їх народження і зберігається до досягнення ними повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Європейський суд з прав людини зауважив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення від 7 грудня 2006 року у справі «HUNT v. UKRAINE», № 31111/04, § 54).

Отже, існує спір між батьками дитини про визначення місця проживання їх синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не спір про стягнення аліментів чи звільнення від сплати аліментів, тому суд вважає, що ця заява не відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, оскільки заявник не вказав у ній захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, оскільки заявник подав заяву про забезпечення позову з порушенням п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд на підставі ч. 10 ст. 153 ЦПК України, повертає йому цю заяву

Керуючись ст. ст. 149-151, 153, 157 ЦПК України, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення цієї заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвалу складено та підписано суддею 29 листопада 2021 року.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

СУДДЯ: