Вирок № 101474960, 26.11.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4855/18

Провадження № 1-кп/0182/276/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого -судді: Чуприни А.П.,

при секретарі: Садченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2016 за № 12016040340000690 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, розлученого, не працюючого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

з участю сторін судового провадження

прокурора Войнова О.М.,

адвоката Шашликова Д.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у невстановлений слідством час та спосіб умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, незаконно придбав гранату Ф-1, яку в подальшому зберігав при собі.

25.02.2016 року приблизно о 10:00 годині, ОСОБА_1 , незаконно умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, зберігаючи при собі, приніс корпус гранати Ф-1 укомплектований заполом типу УЗРГМ до території СП «Нікопольське моторовагонне депо», розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Завокзальна, 2А, де працює його колишня дружина - ОСОБА_2 , де у нього виникла бійка з ОСОБА_3 , в ході якої з правої кишені дублянки ОСОБА_1 , випав корпус гранати Ф-1, тобто предмет, який згідно висновку експерта № 28/5.2-80 від 24.05.2016, є спорядженим корпусом ручної осколкової, оборонної гранати «Ф-1», який відноситься до категорії вибухових речовин, виготовлений промисловим способом, який споряджається бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності «Тротил» масою близько 50-56 гр., який був укомплектований запалом типу УЗРГМ, виготовленим промисловим способом та відноситься до категорії боєприпасів. Корпус гранати Ф-1 та запал УЗРГМ безперешкодно з`єднуються між собою і таким чином утворюють собою ручну осколкову, оборонну гранату Ф-1. Згідно висновку експерта № 35/5.2-178 від 27.04.2017 року корпус гранати «Ф-1» та запал до гранати - придатні для здійснення вибуху.

Дії обвинуваченого вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України - придбання, носіння бойових припасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.

До даного висновку суд прийшов аналізуючи наступні докази.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе не визнав і суду показав, 25.02.2016р., приблизно о 10.00 годині він прийшов на роботу до своєї колишньої дружини, де у нього виник конфлікт з ОСОБА_3 . Потім вони вийшли за територію підприємства, де конфлікт продовжився. У нього в руках був ніж. Також, коли він падав, у нього з карману випала граната, яку він раніше знайшов у себе в дворі. Вину свою він не визнає, так як граната була учбова, на ній було відсутнє «кільце».

Однак вина обвинуваченого повністю доведена показами свідків та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що 25.02.2016 року на території СП НІкопольського моторовагонного депо" відбувся конфлікт з ОСОБА_1 , який був у стані сильного алкогольного сп`яніння та нападав на нього з ножем, погрожуючи вбити. Під час цього конфлікту ОСОБА_1 впав, а коли він підіймався то у нього з карману випала ручна граната. Під час цих подій поруч з ним перебували ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_1 , цього не помітив, а свідкb забрали цю гранату та віднесли на безпечну відстань, подалі від проїжджої частини. Сторож на ім`я ОСОБА_6 також все це бачив, та викликав поліцію. Потім приїхала поліція та почала фіксувати обставини подій.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що її колишній чоловік ОСОБА_1 і раніше погрожував їй телефоном та при особистих зустрічах. 25.02.2016 року приблизно о 10.00 годин їй зателефонував сторож та повідомив, що приїхав ОСОБА_1 . Вона просила його не пропускати, однак він проник до будівлі та направлявся до її кабінету. В цей час вона втекла до іншого крила будівлі. Коли вона повернулась, то побачила що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 розмовляють на вулиці, однак що саме там відбувалось вона не побачила, оскільки вони вийшли за ворота. Пізніше ОСОБА_4 їй зателефонував та розповів, що у ОСОБА_1 при собі граната, та що він викликав поліцію.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що обвинувачений був його вітчимом, його мати довгий час проживала з ним. Після того, як вони розлучились та почали проживати окремо, мати попросила його сходити до місця мешкання вітчима та забрати деякі її речі. Вона дала йому ключі та він пішов до вітчима додому. Останній про це знав, оскільки вони з його матір`ю про це заздалегідь домовлялися. Перебуваючи вдома у ОСОБА_1 він помітив на шухляді у спальні предмет, схожий на бойову гранату. Також йому відомо, що між ними часто траплялись сварки, на протязі сімейного життя його мати декілька разів збирала речі та переїздила. Безпосередньо перед розлученням ОСОБА_1 неодноразово їй погрожував, приходив сваритись до неї на роботу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показав, що 25.02.2016 року приблизно о 10 годині ранку він був на роботі, та виконуючи свої обов`язки почув голосні крики сварки з вулиці. На вулиці він побачив ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які виходили за ворота території. Виходячи з будівлі він побачив свого колегу, ОСОБА_5 , який також почув голосні звуки та вийшов подивитись що трапилось. Вдвох вони попрямували до воріт, де побачили бійку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ). В руках у ОСОБА_14 вони побачили предмет, схожий на ніж, та втрутились в їх конфлікт, оскільки ОСОБА_12 погрожував ОСОБА_11 розправою, бив його рукою, в той час як ОСОБА_11 тримав руку ОСОБА_12 , в якій був ніж. Вони змогли повалити його на землю. Коли ОСОБА_1 підіймався з землі, у нього з карману випав предмет схожий на бойову гранату, на якій був запал. Також свідок показав, що вони з ОСОБА_15 , та ОСОБА_11 відібрали у ОСОБА_14 предмети схожі на ніж, розтиснувши руку ОСОБА_12 та гранату, віднесли їх до сторожа на зберігання та викликали поліцію.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показав, що 25.02.2016 року приблизно о 10 годині ранку він був на роботі, у своєму робочому кабінеті та почув голосні крики. Вийшовши на вулицю, він зустрів ОСОБА_4 та вони разом пішли за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , щоб дізнатись що сталось. Коли вони наблизились до ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , між ними була бійка. В руках ОСОБА_12 в цей час був ніж. Вони втрутились, припинивши між ними бійку. ОСОБА_1 не втримався на ногах та впав на землю. В цей час вони з ОСОБА_4 підбігли до них та забрали з рук ОСОБА_12 ніж. Коли ОСОБА_12 впав то у нього з карману випав предмет, ззовні схожий на гранату, які вони віднесли та віддали на пункт пропуску на своє підприємство, під охорону сторожу, який і викликав поліцію.

Винуватість обвинуваченого, крім його показів та показів свідків, підтверджується також письмовими доказами, що містяться у матеріалах кримінальних проваджень, законність, допустимість та достовірність яких сторонами судового провадження не оспорювались:

Згідно картки первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону до чергової частини Нікопольського відділу поліції та рапорту (т.1 а.п. 12,13), 25.02.2016р., біля території Нікопольського моторвагонного депо з карману ОСОБА_1 випав предмет схожий на гранату Ф-1.

Під час огляду місця події (т.1. а.п. 14), 25.02.2016р. в присутності понятих, на бетонному бордюрі біля сторожки на вході на територію Нікопольського моторвагонного депо, встановлена наявність предмету, схожого на гранату Ф-1, зеленого кольору, в верхній частині якого з металу білого кольору у вигляді циліндру з кільцем та загнутою металевою смужкою. Нижня частина предмету з металу зеленого кольору овальної форми.

Згідно висновку вибухово-технічної експертизи 28/5,2-80 від 24.05.2016р. (т.1 а.п. 31, 32-36), предмет, вилучений в ході огляду місця події 25.02.2016р. є спорядженим корпусом ручної осколкової, оборонної гранати Ф-1, який відноситься до категорії вибухових речовин. Корпус гранати Ф-1 споряджається бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності «Тротил» масою близько 50-56 гр. Даний корпус гранати виготовлений промисловим способом. Предмет, вилучений в ході огляду місця події від 25.02.2016р. є запалом УЗРГМ, промислового виготовлення, який відноситься до категорії боєприпасів. Ці предмети безперешкодно з`єднуються між собою і таким чином утворюють собою ручну осколкову, оборонну гранату Ф-1. Також під час дослідження при проведенні даної експертизи встановлено, що на об`єкті еліпсоїдної форми наявний номер «386313-77Т», а на предметі циліндричної формі є заводське маркування «166-77 УЗРГМ УЗЧП» та «386-177-77»

При проведені вибухово-технічної експертизи №35/5.2-178 від 27.04.2017р. встановлено, що предмети, вилучені в ході огляду місця події від 25.02.2016р., а саме корпус гранати Ф-1 на нижній частині якого мається надпис «386313-77Т», запал до гранати, на зовнішній стороні якого мається надпис «166-77 УЗРГМ УЗЧП», а на внутрішній стороні мається надпис «386-177-77» -- придатні для здійснення вибуху. (т.1 а.п. 42-44, 46-49, 51, 52-57)

Також судом досліджені відеозаписи слідчих експериментів за участю ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_16 , в ході яких вони показали, що 25.02.2016., в їх присутності, з карману ОСОБА_1 випала граната.

Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, за яким він обвинувачується.

ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_16 в судовому засіданні та під час проведення слідчих експериментів показали, що з кармана обвинуваченого ОСОБА_17 випала граната. Їх покази аналогічні один одному. Свідок ОСОБА_9 бачив гранату за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1 . При цьому суд зауважує, що свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_16 не є родичами ні ОСОБА_3 ні ОСОБА_7 . Що стосується твердження обвинуваченого, що граната була учбовою, то таке твердження обвинуваченого повністю спростовується дослідженими доказами - при огляді місця події 25.02.2016р., встановлена наявність предмету, схожого на гранату Ф-1, зеленого кольору, в верхній частині якого з металу білого кольору у вигляді циліндру з кільцем та загнутою металевою смужкою. Нижня частина предмету з металу зеленого кольору овальної форми. Згідно проведених вибухово-технічних експертиз № 28/5,2-80 та № 35/5.2-178, зазначений предмет є спорядженим корпусом ручної осколкової, оборонної гранати Ф-1 з запалом УЗРГМ., які придатні для здійснення вибуху.

Таким чином, досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Також суд враховує обставини справи; особу обвинуваченого, який раніше не судимий ( а.п. 157, 163); за місцем мешкання характеризується посередньо (а.п. 166), на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває ( а.п. 159-160).

Обставинами, що пом`якшують покарання - судом не встановлено.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_17 обвинувачується в зберіганні гранати, то б то предмету, призначеного для ураження живої цілі, знищення та пошкодження навколишнього середовища , більш того у разі спрацювання гранати Ф-1, шкода може бути спричинена великій кількості людей.

Враховуючи всі зазначені обставини, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у межах санкції статей, за яким кваліфіковані його дії, у виді позбавлення волі.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд не вбачає підстав для застосування ст. 69, 75 КК України.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні експертизи холодної зброї №9/4.5-361 від 22.06.2016 року у розмірі 527,76 грн., при проведенні вибухово-технічних експертиз № 28/5.2-80 від 24.05.2016 року у розмірі 527,76 грн., № 35/5.2-178 від 27.04.2017 року у розмірі 593,22 грн., що всього становить 1 648 грн. 74 коп.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 14.04.2021р. ОСОБА_1 звільнений від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 129 КК України у зв`язку з закінченням строків давності. Кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 129 КК України закрите.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 124 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченню за ч. 1 ст. 263 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід не обирався. Заходи забезпечення не застосовувалися.

Речові докази:

- ДВД диск з записом з камер зовнішнього відео спостереження розташованих на території структурного підрозділу «нікопольське моторовагоне депо» - залишити у матеріалах кримінального провадження № 12016040340000690;

- ніж, вилучений в ході огляду від 25.02.2016 року , який поміщено до поліетиленового пакету опечатаного пояснювальною биркою з печаткою Нікопольського МВ, який переданий до камери схову Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 002786) - знищити;

- корпус гранати «Ф-1» на нижній частині якого мається надпис «386313-77Т», виготовлений промисловим способом, споряджений бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності «Тротил» массою близько 50-56 гр., запал до гранати, типу УЗРГМ виготовлений промисловим способом та відноситься до категорії боєприпасів, на зовнішній стороні якого мається надпис «166-77 УЗРГМ УЗЧП», які згідно висновку експерта № 35/5.2-178 від 27.04.2017 року - придатний для здійснення вибуху та був знищений під час слідчого експерименту від 14.07.2018 року;

- скриншоти з телефону потерпілого ОСОБА_3 , в яких зафіксовано пвідомлення з погрозами ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12018040340000235;

- скриншоти з телефону ОСОБА_7 , в яких зафіксовано повідомлення з погрозами ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_7 та ОСОБА_3 - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12018040340000235.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави у відшкодування процесуальних витрат на залучення експертів у загальній сумі 1 648 ( одна тисяча шістсот сорок вісім) грн. 74 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Сторони кримінального провадження мають право отримати копію вироку у суді.

Головуючий суддя: А. П. Чуприна