Ухвала суду № 101474660, 30.11.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3759/21

1-кс/0203/2626/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

слідчого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

за участі прокурора - Самоткан В.М.

адвокатів - Рябко Р.О., Баранова Т.О.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, Кравченко Т.О., погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України,

з вищою освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно працевлаштованого,

раніше не судимого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, заявлене у рамках кримінального провадження №62021170010000059,-

ВСТАНОВИВ:

Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі), ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021170010000059, відомості за яким внесено до ЄРДР 09.04.2021 року з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.364 КК України та 22.10.2021 року з правовою кваліфікацією за ч.5 ст.191 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

В рамках вказаного кримінального провадження 23.10.2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за фактом привласнення чужого майна, що належить ТОВ «Мадег», шляхом зловживання особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великому розмірі.

В наданому клопотанні слідчий просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з визначенням застави в розмірі 50395716 грн. та в разі її внесення, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Підозрюваний та його захисники в своїх письмових запереченнях та поясненнях в судовому засіданні, посилаючись на необгрунтованість підозри, недоведеність наявності зазначених в клопотанні ризиків та дані про особу підозрюваного, просили відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.

Частиною 2 ст.177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначені ст.178 КПК України.

Дослідивши долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що останні в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України та обгрунтованість висунутої підозри ОСОБА_1 .

Розглядаючи питання обгрунтованості підозри, як підстави для застосування запобіжного заходу та відповідні заперечення підозрюваного та його захисників, слідчий суддя враховує, що наявність обгрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач може зробити висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обгрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, ОСОБА_1 на підставі достатніх доказів повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення може бути мотивом та підставою для вчинення підозрюваним дій з переховування від органів досудового розслідування та суду і є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків такого переховування.

Крім того, слідчий суддя враховує, що на теперішній час у кримінальному провадженні не проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії, спрямовані на виявлення та фіксування всіх обставин вчиненого злочину, а також, що підозрюваний, будучі обізнаним про обставини кримінального провадження та особу свідків, а також з огляду на тяжкість покарання може впливати на останніх з метою зміни ним своїх свідчень; внаслідок переховування або неналежного виконання своїх процесуальних обов`язків, перешкоджаючи таким чином об`єктивному та всесторонньому дослідженню обставин кримінального провадження та своєчасному проведенню слідчих дій.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя також враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Не будучи обмеженим у спілкуванні із свідками, протоколи допиту яких долучено до клопотання, підозрюваний матиме можливість впливати на них для зміни змісту та обсягу показань на свою користь, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.

Поряд з цим, слідчий суддя вважає недоведеним наявність ризиків, передбачених п.п.2,5 ч.1 ст.177 КПК України, доводи щодо існування яких мають характер припущень та належним чином не обгрунтовані та відповідними доказами не підтверджені.

Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно ч.ч.1,4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Поряд з наявними ризиками, передбаченими п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, які слідчий суддя визнає доведеними прокурором, слідчий суддя враховує, що з моменту повідомлення ОСОБА_1 про підозру минуло більше місяця, враховує дані про особу підозрюваного, зокрема: його вік, що останній раніше не судимий, працевлаштований, має на утримання малолітню дитину 2017 р.н., має постійне місце проживання.

Таким чином, враховуючи наявні ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а також фактичні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, відсутність відомостей щодо недотримання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків після повідомлення про підозру, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено наявності підстав, які б об`єктивно свідчили про неможливість запобігання наявним ризикам, застосуванням до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

В зв`язку з цим, слідчий суддя приходить до висновку, що необхідним та достатнім запобіжним заходом, який має бути застосований до підозрюваного, є домашній арешт, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п.1-4,8 ч.5 ст.194 КПК України, що на даному етапі досудового розслідування забезпечить запобіганню наявним ризикам та належну процесуальну поведінку підозрюваного.

З урахуванням вищенаведеного, а також з огляду на те, що підозрюваний працює, домашній арешт підозрюваному слід визначити у нічний час доби, з забороною залишати житло за місцем його фактичного постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 22-00 г. до 06-00 г.

Строк дії запобіжного заходу визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 23 грудня 2021 року.

Керуючись ст.ст.177,178,181,183,184,193,194,196 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, Кравченко Т.О., про обрання запобіжного заходу – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за адресою його фактичного та постійного місця проживання: АДРЕСА_2 , на строк до 23 грудня 2021 року включно, заборонивши підозрюваному протягом вказаного строку залишати зазначене місце проживання в період часу з 22-00 г. до 06-00 г.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 23 грудня 2021 року:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом;

- не відлучатися за межі м.Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утриматись від спілкування у будь-який позапроцесуальний спосіб зі свідками у даному кримінальному провадженні №62021170010000059;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя С.Ю.Казак