Рішення № 101474261, 30.11.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/2706/21

провадження 2/201/1875/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем - Храмцевич Т.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в приміщенні Жовтневого районного суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків та судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» 16 березня 2021 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення збитків та судових витрат. Позивач в своєму позові та з представником посилалися на те, що з відповідачем не було укладено договір на постачання електроенергії шляхом відкриття особового рахунку, під час планової перевірки у побутового споживача стану електричних приладів обліку та електроустаткування 22 серпня 2019 року за адресою АДРЕСА_1 , абонентом по якій є ОСОБА_2 , було виявлено, що електроенергія належним чином не обліковується електричним лічильником, через: самовільне підключення електроустановок і електропроводки, струмоприймачів до електричної мережі зі зміною, порушенням схеми підключення з метою безоблікового споживання електроенергії, яке неможливо виявити при контрольному огляді приладу обліку та без спеціальних засобів; споживання електроенергії є, але відбувається без облікове споживання (споживання без оплати) цієї електричної енергії, внаслідок чого електропостачальнику завдано матеріальної шкоди, збитків, про що був складений акт, надсилалися попередження, є заборгованість по сплаті спожитої електроенергії. Відповідальність за скоєння цієї шкоди і заборгованість згідно з правилами користування електричною енергією повинен нести відповідач. Вартість збитків позивача з урахуванням часу без облікового користування електроенергією відповідачем, міцністю та коефіцієнтом використання цієї міцності, сезонності та показників лічильника з урахуванням уточнень і перерахунків на час складання вказаного акту складає 3 157 грн. 69 коп. Договір про реструктуризацію боргу відповідач не укладав. Позивач просив суд стягнути з відповідача вказану суму збитків, а також витрати на оплату судового збору, задовольнивши позов в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав і заперечував проти їх задоволення, позивач з відповідачем не мають правовідносини з питань електропостачання за вказаною адресою, на відповідача не відкрито особовий рахунок і він не сплачує вказані послуги, позивачем порушено порядок нарахування боргу, Методика застосовано не вірно, документи на електропостачання він оформлює і це робить саме через позивача, самовільного підключення не було, отже позов безпідставний, тому відповідач заперечує проти позову і не заперечує проти розгляду справи за його відсутності.

З`ясувавши думку сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та добуті докази, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та не підлягаючими задоволенню за наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з Законом України «Про житлово-комунальні послуги» споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальні послуги.

Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку, встановленому законодавством, забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» побутовий споживач - фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Споживач електричної енергії - фізична особа, що купує електричну енергію для власного споживання; АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі постачало електричну енергію споживачеві - ОСОБА_2 .. У АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», саме на нього відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 . З приводу постачання електричної енергії від відповідача жодних претензій, скарг чи заяв до позивача не надходило. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто з вказаного часу не користується електричною енергією на власні побутові потреби, а отже не є споживачем електричної енергії. У вказаному житлі зареєстрована дочка померлого ОСОБА_2 - відповідачка ОСОБА_1 , у вказаному житлі вона мешкає періодично, не є його власником, цю спадщину не приймала (доказів про це не надано), ніякого відношення до подій, викладених в акті позивача немає.

В судовому засіданні встановлено, що АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» надає послуги електропостачання за адресою АДРЕСА_1 , де абонентом не є відповідач, що інколи користується послугами електропостачання і частково виконує умови надання цих послуг щодо їх оплати.

Під час планової перевірки представниками Дніпропетровських міських електричних мереж 22 серпня 2019 року згідно їх повноважень, наданих їм п. 21 та п. 37 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 з наступними змінами та доповненнями, стану електричних приладів обліку та електроустаткування за адресою АДРЕСА_1 було виявлено, що електроенергія належним чином не обліковується електричним лічильником, через явні ознаки втручання: самовільне підключення електроустановок і електропроводки, струмоприймачів до електричної мережі зі зміною, порушенням схеми підключення з метою безоблікового споживання електроенергії, яке неможливо виявити при контрольному огляді приладу обліку та без спеціальних засобів; споживання електроенергії є, але відбувається без облікове споживання (споживання без оплати) цієї електричної енергії, внаслідок чого електропостачальнику завдано матеріальної шкоди, збитків, про що був складений акт, надсилалися попередження, є заборгованість по сплаті спожитої електроенергії, внаслідок чого електропостачальнику завдано матеріальної шкоди, збитків, про що був складений акт. Цей акт було складено згідно абз. 1, 2 п. 53 вказаних Правил. Є заборгованість по сплаті спожитої електроенергії. Вартість збитків позивача з урахуванням часу без облікового користування електроенергією відповідачами, міцністю та коефіцієнтом використання цієї міцності, сезонності та показників лічильника з урахуванням уточнень і перерахунків за період з 29 липня 2019 року по 22 серпня 2019 року складає 3 157 грн. 69 коп. Відповідальність за скоєння цієї шкоди і заборгованість згідно з правилами користування електричною енергією, на думку позивача, повинен нести відповідач, який в добровільному порядку відмовляється це робити, виник спір і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Суд вважає позовну заяву не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії та постанови № 59 Кабінету Міністрів України «Про забезпечення дисципліни розрахунків за природний газ, теплову і електричну енергію» від 17 жовтня 2000 року споживач зобов`язаний вносити своєчасно і в повному розмірі плату за надані послуги по теплопостачанню.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають в частині власності квартиру користуються нею для особистого мешкання і мешкання членів їх сімей.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно до ч. 1 ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

З договору та пояснень причетних осіб, доданих документів встановлено, що електрична енергія відповідачами використовується, сплати за спожиту електроенергію від відповідачів немає, відповідальність за це несуть відповідачі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач електроенергії несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією згідно діючого законодавства України.

Згідно з п.п. 5.2.1; 5.2.2 Правил позивач бере на себе зобов`язання надійно постачати відповідачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності електроустановок відповідача, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а відповідач зобов`язуються оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами у терміни, передбачені Правилами.

Згідно з п.п. 5.5.5 цих Правил споживач зобов`язуються забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та побутових електроприладів, забезпечувати безперешкодний доступ представникам енергопостачальника після пред`явлення ними службових посвідчень до квартири або до іншого об`єкту для обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки, для здійснення заходів передбачених Правилами, :убезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них, своєчасно виконувати обґрунтовані вимоги постачальника електроенергії та вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень, узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки. Не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки.

Під час планової перевірки представниками Дніпропетровських міських електричних мереж 22 серпня 2019 року згідно їх повноважень, наданих їм п. 21 та п. 37 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 з наступними змінами та доповненнями, стану електричних приладів обліку та електроустаткування за адресою АДРЕСА_1 було виявлено, що начебто електроенергія належним чином не обліковується електричним лічильником, через явні ознаки втручання: самовільне підключення електроустановок і електропроводки, струмоприймачів до електричної мережі зі зміною, порушенням схеми підключення з метою безоблікового споживання електроенергії, яке неможливо виявити при контрольному огляді приладу обліку та без спеціальних засобів. Цей акт було складено згідно абз. 1, 2 п. 53 вказаних Правил. Є заборгованість по сплаті спожитої електроенергії.

АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі постачало електричну енергію споживачеві - ОСОБА_2 .. У АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», саме на нього відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 . З приводу постачання електричної енергії від відповідача жодних претензій, скарг чи заяв до позивача не надходило. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто з вказаного часу не користується електричною енергією на власні побутові потреби, а отже не є споживачем електричної енергії.

Вартість збитків позивача з урахуванням часу без облікового користування електроенергією відповідачами, міцністю та коефіцієнтом використання цієї міцності, сезонності та показників лічильника з урахуванням уточнень і перерахунків за період з 29 липня 2019 року по 22 серпня 2019 року складає 3 157 грн. 69 коп., тобто розрахунковий період сторона позивача вказує вже після смерті ОСОБА_2 , а отже він не має жодного відношення до обставин, вказаних в акті від 22 серпня 2019 року.

У вказаному житлі зареєстрована дочка померлого ОСОБА_2 - відповідачка ОСОБА_1 , у вказаному житлі вона мешкає періодично, не є його власником, цю спадщину не приймала (доказів про це не надано), ніякого відношення до подій, викладених в акті позивача немає.

Не надано суду доказів і того, що вказані в акті позивача від 22 серпня 2019 року порушення були вчинені саме відповідачкою.

Крім того, ОСОБА_2 відносився до пільгової категорії громадян - інвалід її групи. Відповідно до п. 2.1 Порядку передання відділами реєстрації актів цивільного стану органам праці та соціального захисту населення інформації про громадян, які померли, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства юстиції України від 18 травня 2006 року № 188/43/5 визначено, що відділи реєстрації актів цивільного стану передають інформацію про громадян, які померли, у вигляді повідомлення про громадян, які померли за відповідний період, для зняття з обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та у вигляді файлу даних на електронних носіях інформації (дискетах) за структурою, визначеною у розділі 4 цього Порядку, та його друкованої копії.

Саме це й було зроблено, оскільки після смерті ОСОБА_2 пільги перестали нараховуватись, в тому числі і за користування електроенергією.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що Акт складено за участю ОСОБА_1 (донька відповідача), ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою порушення, тобто користується електричною енергією на власні побутові потреби, а отже є споживачем електричної енергії (відповідач).

Але відповідно до договору купівлі-продажу від 29 листопада 1995 року ОСОБА_1 придбала у власність квартиру АДРЕСА_2 . За цією ж адресою вона користується електропостачанням та сплачує за нього, відповідно до виписок з особового рахунку в особистому кабінеті. Отже, вона є споживачем електроенергії за іншою адресою та за іншим особовим рахунком. А до 2014 року (моменту смерті батька - ОСОБА_2 ) вона доглядала за ним, але вона не є спадкоємницею цієї квартири, про що повідомила контролерів 22 серпня 2019 року.

Також, слід зазначити, що під час складання акту № 007551 представниками ДТЕК було проігноровано той, факт, що лічильник не працював, у ньому були відсутні пробки. А електроенергія обліковувалась іншим лічильником, який знаходився у тій же квартирі. В якості доказу фіксування правопорушення позивачем було додано диск, на якому міститься «відеозйомка». Проте, відповідачка ознайомлювалась із цим відповідним доказом лише в суді (до цього позивач його їй не надавав). На диску містяться два відео файли тривалістю 1 хвилина 14 секунд и 0 хвилин З секунди, з яких неможливо встановити, що представниками позивача було зафіксовано порушення, про яке складено відповідний акт. Таким чином, даний «відеодоказ» є неналежним доказом в розумінні ЦПК України, оскільки не містить жодної інформації про предмет доказування.

Доводи позивача про те, що вони не знали про смерть ОСОБА_2 спростовані тим, що одразу ж після його смерті перестали нараховуватись пільги. А відеозйомка не відображає сам факт виявлення та існування скритої проводки. Отже, є порушення при складанні Акту та фіксації правопорушення, що все ж таки призводить до недійсності Акту № 007551 від 22 серпня 2019 року. Таким чином, він не може слугувати підставою для нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергії за порушення, зафіксоване таким Актом. До того ж, сам Акт не містить відміток про підтвердження порушення відеозйомкою.

Така ж сама позиція викладена і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 липня 2019 року по справі № 904/4372/18.

Позивачем також не надано обгрунтування щодо порушення при складанні самого акту, а саме норм ПРРЕЕ 8.2.5. та 8.2.6, на що відповідач вказувала у відзиві на позовну заяву.

За таких обставин суд вважає, що позивач не довів вину відповідача в скоєнні шкоди, що згідно розрахунку кількості неврахованої електроенергії і наступною не сплатою витрат (заборгованості) за користування електроенергією з урахуванням часу користування не лічильником електроенергією відповідачем, міцністю та коефіцієнтом використання цієї міцності, сезонності та показників лічильника складає 3 157 грн. 69 коп.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Тобто, позивач повинен довести, що його дiями не було порушено його права або права відповідача. Однак, жодних доказiв цього позивачем до суду не надано.

Вiдповiдно до ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідач заперечує будь-які домовленості і зобов`язання стосовно позивача по незаконним (з точки зору позивача) діям відносно них по обліку електропостачання, предмета спору, а позивач цього не довів, твердження позивач про наявність будь-яких інших зобов`язань стосовно позовних вимог є припущенням.

Згідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 13 ЦК України «Межі здійснення цивільних прав»: не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що позивач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

При таких обставинах суд вважає можливим АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» в задоволенні позову до ОСОБА_1 про відшкодування збитків та судових витрат відмовити.

Таким чином обставини позовних вимог не знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході судового засідання, не ґрунтуються на вимогах закону і не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 22, 202, 526, 527, 530, 533, 543, 611, 625, 1166 ЦК України, ст. 61, 64, 65, 67, 68 ЖК України, ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п. п. 11, 37, 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 з наступними змінами та доповненнями, 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпровські електромережі» в задоволенні позову до ОСОБА_1 про відшкодування збитків та судових витрат відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя -