Ухвала суду № 101473708, 30.11.2021, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/323/21

п/с 2-др/164/4/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

при секретарі Шумік О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Займер” Тананакіна Олександра Валерійовича про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Веллфін”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Займер”, Товариства з обмеженою відповідальністю „СОС Кредит”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське бюро кредитних історій”, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Маневицький районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання кредитних договорів, договору позики недійсними та зобов?язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Займер” Тананакін О.В. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Займер” судових витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 9350 гривень. Свої вимоги обґрунтував тим, що рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 18 жовтня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 у справі за його позовом до ТОВ „Веллфін”, ТОВ „Займер”, ТОВ „СОС Кредит”, ТОВ „Українське бюро кредитних історій”, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., Маневицький районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання кредитних договорів, договору позики недійсними та зобов?язання вчинити певні дії було задоволено частково, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 30 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., зареєстрований в реєстрі за № 112976, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Веллфін” заборгованість за кредитним договором № 1290965 від 2 липня 2020 року. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. Відповідно до рахунку № 103 від 19 жовтня 2021 року та акту приймання-передачі юридичних послуг № 103-10 від 19 жовтня 2021 року витрати відповідача - ТОВ „Займер” на надання правової допомоги для забезпечення представництва інтересів в суді склали 9350 гривень, в зв?язку з чим представник відповідача Тананакін О.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Займер” судових витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 9350 гривень.

В судове засідання учасники судового процесу не з`явилися, будучи завчасно у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце його проведення, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, матеріали цивільної справи, суд вважає, що вказана заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 18 жовтня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 у справі за його позовом до ТОВ „Веллфін”, ТОВ „Займер”, ТОВ „СОС Кредит”, ТОВ „Українське бюро кредитних історій”, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., Маневицький районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання кредитних договорів, договору позики недійсними та зобов?язання вчинити певні дії було задоволено частково, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 30 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., зареєстрований в реєстрі за № 112976, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Веллфін” заборгованість за кредитним договором № 1290965 від 2 липня 2020 року. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи. До витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як встановлено в судовому засіданні, 20 лютого 2020 року між адвокатом Тананакіним О.В. та ТОВ „Займер” укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 2233. Відповідно до рахунку № 103 від 19 жовтня 2021 року та акту приймання-передачі юридичних послуг № 103-10 від 19 жовтня 2021 року витрати відповідача - ТОВ „Займер” на надання правової допомоги для забезпечення представництва інтересів в суді по даній справі склали 9350 гривень. Згідно з платіжним дорученням № 923 від 20 жовтня 2021 року ТОВ „Займер” було перераховано адвокату Тананакіну О.В. за договором про надання правової допомоги № 2233 від 20 лютого 2020 року грошові кошти на суму 9350 гривень.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що представником відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Займер” Тананакіним О.В. до закінчення розгляду справи не було подано відповідних доказів, що підтверджують вказаний розмір витрат, які ТОВ „Займер” сплатило або мало йому сплатити у зв?язку з розглядом даної цивільної справи. Крім того, відповідної заяви з цього приводу в ході розгляду справи та до виходу суду в нарадчу кімнату представником відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Займер” Тананакіним О.В. також не було зроблено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні визначені законом підстави для задоволення заяви представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Займер” Тананакіна О.В. про ухвалення додаткового рішення по даній справі про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Займер” судових витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 9350 гривень, а тому в задоволенні вказаної заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 133, 141, 246-247, 258-259, 270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Займер” Тананакіна Олександра Валерійовича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Веллфін”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Займер”, Товариства з обмеженою відповідальністю „СОС Кредит”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське бюро кредитних історій”, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Маневицький районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання кредитних договорів, договору позики недійсними та зобов?язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя районного суду О.В. Невар