Постанова № 101473588, 25.11.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17212/21

Провадження № 3/161/5386/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді – Пахолюка А.М.,

при секретарі - Будько І.Ю.,

з участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працює -

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 22 вересня 2021 року о 14 год. 03 хв., в с. Тарасове, по вул. Центральній, керував транспортним засобом марки «ЗАЗ 110307 Славута» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 факт порушення Правил дорожнього руху не визнав, суду пояснив, що не керував транспортним засобом.

Заслухавши, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, показання свідків, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняєтьсякерувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту ПДР України передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Судом встановлено, що будь-яких порушень вимог КУпАП та Інструкції при складанні адміністративного протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 інспекторами поліції не вчинено, зокрема, адміністративний протокол відповідає вимогам, встановленим законом, оформлений в присутності двох свідків (а.с.1).

Допитаний в судовому засіданні свідок інспектор ОСОБА_2 суду повідомив, що на лінію 102 від батька ОСОБА_1 прийшло повідомлення, що його син гр. ОСОБА_1 керує автомобілем в стані алкогольного сп`яніння та без посвідчення водія. Зазначив, що особисто факту керування він не бачив, оскільки, спочатку приїхав інший поліцейський, він лише оформляв адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 .

Допитаний в судовому засіданні свідок інспектор ОСОБА_3 суду повідомив, що отримавши повідомлення на службовий планшет, про те, що в с. Тарасове Луцького району, гр. ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння сів за кермо автомобіля марки Таврія світлого кольору та поїхав в невідомому напрямку. Зазначив, що на дане повідомлення ним було здійснено виїзд в с. Тарасове та по вул. Центральній в с. Тарасове після чого було помічено автомобіль ЗАЗ світлого кольору, який рухався назустріч, однак побачивши автомобіль поліцейських даний автомобіль звернув в праву сторону. Вказував, що після того, як він включив проблискові маячки та подав звуковий сигнал про зупинку даний автомобіль почав їхати ще з більшою швидкістю, однак, за деякий час автомобіль зупинився та особа, яка ним керувала, швидко вийшла з автомобіля та почала тікати. Вказав, що в подальшому він затримав водія автомобіля, яким виявився ОСОБА_1 .

При цьому суд оцінює критично та не бере до уваги покази надані в судовому засіданні свідком ОСОБА_4 який суду пояснив, що саме він керував транспортним засобом, так як, такі показання спростовуються вищевказаними показаннями свідка ОСОБА_3 , згідно яких останній був очевидцем ДТП та бачив як ОСОБА_1 перебував за кермом з ознаками алкогольного сп`яніння.

Показання ОСОБА_4 суд в даному випадку розцінює як намагання вигородити ОСОБА_1 , з яким свідок перебуває у дружніх стосунках тривалий час.

Отже, незважаючи на невизнання вини самим ОСОБА_1 його вина у вчиненому адміністративному правопорушенні повністю доведена дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, зокрема: показаннями свідків в судовому засіданні, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №073008 від 22 вересня 2021 року, рапортами, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 вересня 2021 року в якому вказано, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, відеозаписом з місця порушення наявним у матеріалах справи.

Таким чином, дослідженими у суді належними і допустимими доказами, повністю підтверджується той факт, що ОСОБА_1 своїми діями, направленими на керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративні правопорушення, суд не вбачає.

Враховуючи характер та ступінь небезпеки вчиненого, а також ті обставини, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, що відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності, тому з метою попередження вчиненню нових правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення, у вигляді штрафу.

На думку суду, саме таке стягнення дозволить у повній мірі реалізувати мету адміністративного стягнення, передбачену ст. 23 КУпАП України, тобто виховання правопорушника у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. за наступними реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Луцького міськрайонного суду Пахолюк А.М.