Рішення № 101468761, 29.11.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6847/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Управління активами”, за участю третіх осіб – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 243689 виданий 27.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за кредитним договором № 1737463 від 13.02.2021 на загальну суму боргу 22 102,98 грн. Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М. було вчинено виконавчий напис № 243689 про звернення стягнення з нього невиплачених у строк грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Управління активами”, якому Товариством з обмеженою відповідальністю “1 Безпечне агентство необхідних кредитів”, відступлено право вимоги за Кредитним договором № 1737463 від 13.02.2021 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ТМ MYCREDIT) та позивачем ОСОБА_1 . Позивач вважає, що даний виконавчий напис вчинено із порушенням чинного законодавства та підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, зокрема, звертає увагу на те, що не був повідомлений про здійснення відступлення прав вимоги та заміну кредитора у договірних зобов`язаннях за кредитним договором № 1737463 від 13.02.2021, укладеним між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».При винесенні виконавчого напису нотаріусом не перевірено безспірності заявленої відповідачем суми заборгованості, оскільки однією з умов вчинення виконавчого напису є засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику, проте ним позивач як боржник не отримував такої вимоги. Крім того, відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку для одержання виконавчого напису надається серед іншого також оригінал нотаріально посвідченої угоди, а наданий відповідачем нотаріусу розрахунок заборгованості не може вважатись доказом безспірності суми такої заборгованості, оскільки згідно виконавчого напису, окрім заборгованості за тілом кредиту стягненню підлягають також 10 241,17 грн заборгованості за нарахованими процентами, при цьому встановлення відсотків за користування кредитом суперечить вимогам ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів", яка була чинна на момент укладення кредитного договору. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 24.09.2021 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено.

Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 243689 від 27.06.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1737463 від 13.02.2021 року, на виконання якого державим виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Гук М.І. 19.08.2021 року відкрито виконавче провадження № 66566735 до вирішення справи по суті.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 24.09.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач та треті особи у справі належним чином повідомлялись судом про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема їм направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками рекомендованою поштовою кореспонденцією.

В матеріалах справи наявні рекомендовані повідмолення про вручення поштового відправлення відповідачу - уповноваженій особі ТзОВ «Фінансова компанія «Управління активами» та третій особі - Залізничному ВДВС у м. Львові та конверт, який повернуто на адресу суду неврученим третій особі у справі – приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенку Є. М., згідно довідки «Укрпошти» причиною повернення поштового відправлення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».

15.11.2021 на адресу суду надійшла письмова заява директора ТОВ «Фінансова компанія управління активами» С. К. Велікданова про визнання позовних вимог у порядку ст. 206 ЦПК України та просить позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити. Разом із заявою про визнання позовних вимог відповідачем також подано до суду клопотання про врегулювання спору за участю судді, а саме вказує, що даний спір можливо вирішити в мировому порядку за умов взаємних поступок, оскільки наявність заборгованості за кредитним договором не оспорюється позивачем, лише міститься заперечення щодо розміру такої заборгованості у зв`язку із чим відповідачем пропонується сплатити позивачу до 30.11.2021 заборгованість у розмірі 14 527, 56 грн, відтак частина заборгованості у розмірі 7 575,42 грн буде списана, а заборгованість за кредитним договором та виконавчим написом вважатиметься такою, що погашена у повному обсязі.

Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (вилику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вирішуючи подане відповідачем клопотання щодо врегулювання спору за участю судді суд приходить до висновку, що у задоволенні такого слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 201 ЦПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Згідно ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено із змісту позовної заяви позивач звернувся до суду із позовною вимогою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тобто предметом спору у даній справі є оспорення дотримання приватним нотаріусом вимог законодавства при вчиненні виконавчого напису, процедура вчинення якого регулюється Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. Натомість відповідач, звертаючись до суду із клопотанням про врегулювання спору за участі судді, покликається у такому на взаємні поступки щодо зменшення заборгованості за кредитним договором № 1737463 від 13.02.2021, на підставі якого вчинявся виконавчий напис нотаріуса, тобто за наведеного, клопотання відповідача не стосується предмету позову, з яким звернувся до суду позивач, відтак підстави для задоволення клопотання відповідача про врегулювання спору за участю судді відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

У відповідності до ч .1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 27.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 243689, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 невиплачених в строк грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами».

Згідно виконавчого напису Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на підставі Договору факторингу № 2106 від 21 червня 2021 відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» право вимоги за кредитним договором № 1737463 від 13 лютого 2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Стягнення заборгованості проводиться за період з 20.06.2021 по 27.06.2021 у розмірі на загальну суму 22 102,98 грн, що складається з 11 836,81 грн заборгованості за тілом кредиту, 10 241,17 грн заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами, 25,00 грн – плати за вчинення виконавчого напису.

Згідно постанови державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Гук М. І. на підставі виконавчого напису № 243689 від 27.06.2021 відкрито виконавче провадження № 665466735 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 22 102,98 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Так, безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно із Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не потрібно обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такого ж висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Таким чином, з аналізу наведеного вище, вбачається, що ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Позивач, оспорюючи виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М. заперечує розрахунок заборгованості наданий стягувачем, вказує на те, що не був повідомлений про відступлення прав вимоги та заміну кредитора у кредитному зобов`язанні, стороною якого він є, відтак був позбавлений можливості врегулювання спору у досудовому порядку.

Крім того, звертає на увагу на те, що однією з умов вчинення виконавчого напису є надання стягувачем приватному нотаріусу письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику із відміткою стягувача про непогашення заборгованості та оригінал нотаріально посвідченої угоди, однак така письмова вимога позивачу не надсилалась та нотаріусом порушено норми чинного законодавства, оскільки для вчинення виконавчого напису нотаріусом не отримано належним чином засвідчених первинних документів.

Так, згідно виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є. М. від 27.06.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 243689 право вимоги за кредитним договором № 1737463 від 13 лютого 2021 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 на підставі Договору факторингу № 2106 від 21 червня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами».

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову КМУ від 26.11.2014року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями». Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24 листопада 2017 року № 92. Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 року у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року відмовлено.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оспорюваний у даній справі виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом 27 червня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей щодо повідомлення боржника про відступлення права вимоги чи надіслання йому письмової вимоги та представлення приватному нотаріусу до вчинення ним виконавчого напису, належним чином оформлених відповідно до норм чинного законодавства, первинних документів, також будь-яких належних та допустимих доказів, на спростування наведених обставин ні відповідачем, ні третьої особоюсуду не надано.

При цьому, відповідачем подано до суду письмову заяву про визнання позовних вимог щодо визнання виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.

Із врахуванням наведених обставин, ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також, враховуючи добровільність визнання відповідачем обставин, які стосуються позову, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Окрім того, при зверненні до суду із позовом позивачем сплачено 908 грн судового збору за подання позову та 454 грн за подання заяви про забезпечення позову.

На виконання вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір.

Згідно ч. 3 ст. 7 закону України «Про державний бюджет» разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відтак, із врахуванням визнання відповідачем заявлених позовних вимог, з ТОВ «Фінансова компанія «Управління активами» на користь позивача підлягає стягненню 681 грн (454 грн судового збору за подання позовної заяви та 227 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову), 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову до суду, що становить 681 грн слід повернути позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 19, 23, 26, 34, 209, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Управління активами”, за участю третіх осіб – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволити.

Визнати виконавчий напис від 27.06.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 243689, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1737463 від 13.02.2021 на загальну суму 22 102,98 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Управління активами» на користь ОСОБА_1 судовий збір на загальну суму 681 (шістсот вісімдесят одну) грн.

Повернути позивачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 681 (шістсот вісімдесят одну) грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт: НОМЕР_2 вид. Залізничним РВ УМВС України у Львівській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами», код ЄДРПОУ 35017877, місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь,

вул. М. Стельмаха, 9а офіс 203.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: Харківська область, м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 7.

Третя особа: Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), місцезнаходження: м. Львів,

вул. Городоцька, 299.

Суддя: (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно.

Суддя Б.М.Гедз