Рішення № 101468520, 29.11.2021, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/603/21

2-др/323/4/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2021 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

при секретарі - Тахтаул А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, – Запорізька обласна прокуратура та Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, про відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Оріхівського районного суду Запорізької області з позовом до Державної казначейської служби України, Запорізької обласної прокуратури та Головного управління Національної поліції у Запорізькій області, яким просив стягнути з держави Україна матеріальну шкоду у розмірі 51000,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 138000,00 грн., завдану йому незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, а також вирішити питання про судові витрати.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 09.11.2021 року вказаний позов був задоволений частково: стягнуто з держави за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти в розмірі 12200,00 грн. (дванадцять тисяч двісті грн. 00 коп.) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

До ухвалення рішення представник позивача, адвокат Трачук Н.І., заявила клопотання про надання ним доказів на підтвердження витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги, та ухвалення додаткового рішення з цього питання.

На підставі цього при ухваленні рішення по суті позову від 09.11.2021 року судом було призначене судове засідання для вирішення питання про судові витрати сторін на оплату професійної правничої допомоги на 29.11.2021 року, а сторонам був наданий час для подання відповідних доказів – до 19.11.2021 року включно.

11.11.2021 року представник позивача, адвокат Трачук Н.І., подала заяву про ухвалення додаткового рішення, на підтвердження якої подала докази понесення позивачем витрат на оплату її професійної правничої допомоги: дві квитанції від 06.06.2021 та від 08.11.2021 про оплату ОСОБА_1 правової допомоги на загальну суму 10000,00 грн. за договором про надання правової допомоги, а також акт приймання виконаних робіт від 08.11.2021 за договором про надання правничої допомоги та представництво (у межах цивільної справи № 323/603/21).

Від відповідача та третіх осіб жодних заяв по суті питання про розподіл судових витрат на оплату професійної правничої допомоги не надійшло.

В судове засідання 29.11.2021 року учасники справи, будучи належним чином повідомлені про час і місце його проведення, не з`явились без повідомлення причин, що в силу ч. 4 ст. 270 ЦПК України не є перешкодою для розгляду питання по суті.

Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та про аналізувавши відповідні норми процесуального права, суд приходить до такого.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 ЦПК України.

Частинами третьою та четвертою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з даними положеннями, адвокату, який представляє інтереси учасника справи, суд компенсує витрати, враховуючи гонорар, за умови, якщо він має договір про надання правової допомоги, в якому зазначені усі види послуг, які передбачено надати. Крім того, адвокат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення має подати до суду детальний опис наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, а також докази цього.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В уточненій позовній заяві у цій справі позивач зазначив, що його витрати на оплату професійної правничої допомоги склали 10000,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься Угода про надання правової допомоги № 03 від 02.02.2021 року між позивачем та адвокатом Багаурі О.В., Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до вказаного договору від 02.02.2021 року на суму 4000,00 грн., та квитанція на цю суму серії АААА № 00003 від 11.02.2021 року.

Таким чином, загальна сума витрат, яку позивач через представника просить покласти на відповідача, становить 14000,00 грн.

Водночас Договору про надання правничої допомоги від 01.02.2021 року, на підставі якого адвокату Трачук Н.І. був виданий ордер № 1048188 на представництво інтересів позивача у цій справі, а також детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Трачук Н.І., матеріали справи не містять.

Разом з цим суд бере до уваги, що адвокат Трачук Н.І. дійсно брала участь у судових засіданнях, здійснювала представництво позивача, підготувала та подала уточнену позову заяву, а позов був частково задоволений.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, уразі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, тобто й витрати на оплату професійної правничої допомоги, покладають на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, оскільки сторона відповідача у цій справі не надала жодних доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, суд виходить з того, що понесені позивачем витрати мають бути відшкодовані частково.

Оскільки позовні вимоги були задоволені частково, і частка задоволених вимог становить 6,45% від заявлених, то й витрати мають бути стягнуті з відповідача пропорційно.

Відтак, стягненню на користь позивача підлягають судові витрати в розмірі 645,00 грн.

Надані позивачем документи про оплату витрат на професійну правничу допомогу адвоката Багаурі О.В. суд відхиляє.

Оцінюючи належність та допустимість корінця до квитанції серії АААА № 000003, суд виходить з того, що він не відповідає ознакам офіційного документу, тим більше – ознакам документів, що належать до первинної фінансової звітності, оскільки з його змісту неможливо встановити, частиною яких саме документів є цей корінець, яка особа була платником і яка особа була одержувачем вказаних у них сум, підпис якої особи міститься на них, про що цей підпис свідчить, і про які саме договори в них зазначено.

Самий факт володіння позивачем вказаним корінцем, як і факт наявності в них запису «згідно з договором № 03» не є достатніми підставами вважати ці матеріали належними та допустимими доказами сплати вказаних у них сум саме позивачем саме адвокату Багаурі О.В., а є лише підставою для припущення цього.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ст. ст. 134-137, 141, 246, 263-265, 268, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з держави за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти в розмірі 645,00 грн. (шістсот сорок п`ять грн. 00 коп.) в рахунок відшкодування витрат, понесених ним на оплату професійної правничої допомоги.

В задоволенні решти вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду безпосередньо або через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення, а разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, - протягом 30 днів з вручення копії рішення.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області М.М. Мінаєв