Рішення № 101465478, 17.11.2021, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/1010/21 Провадження № 2/478/282/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 року. смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Іщенко Х.В.,

за участю:

секретаря судового засідання

позивача Левченко Н.І.,

представника відповідача: Хандріга А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в смт. Казанка цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про визнання визнання незаконним нарахування оплати за транспортування природного газу, визнання дій неправомірними, зобов`язати вчинити певні дії та стягнення сплочених коштів, -

В С Т А Н О В И В :

17.08.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Казанківського районного суду Миколаївської області з вказаним позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (далі АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», відповідач) про визнання незаконним нарахування оплати за транспортування природного газу, визнання дій неправомірними, зобов`язати вчинити певні дії та стягнення сплочених коштів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником житлового будинку, обладнаного газовим опаленням та розташованим по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є споживачем послуг, які надає АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз». Вона є інвалідом 2 групи і є малозабезпеченою. За вказаною адресою на ім`я позивача, як споживача природного газу, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

07.03.2021 року зупинив роботу газовий котел, встановлений в її домоволодінні і вона була вимушена викликати аварійну газову службу. Під час технічного огляду, було виявлено несправність автоматики газового приладу (термопари), внаслідок чого робоча температура котла стала нерегульованою та постійно підвущується. Вважає, що несправність газового приладу сталась саме з вини працівників АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», які «поковирялись» викруткою у автоматиці зламали її та наполягали на заміні опалювального котла за її власний рахунок.

11.06.2021 рокупрацівниками АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» належне їй домоволодіння було відключено від системи газопостачання, шляхом встановлення блокуючого пристрою та номерної пломби на кран відпуску, про що складено відповідний акт.

Позивач також зазначає, що нею, за 2020 рік було сплачено за послуги з розподілу природного газу в розмірі 1544,74 грн. Визнає, що на час подання позовної заяви за транспортування та розподіл природного газу у неї існує заборгованість, в розмірі 1785,90 грн., проте вважає нарахування їй коштів за транспортування (розподіл) природного газу безпідставним на тій підставі, що означене нарахування робиться відповідно до Постанови НКРЕКП, які не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, отже, не відповідають положенням Конституції України те є незаконними (протиправними).

Відповідно просить суд просить визнати неправомірними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» щодо відключення від мережі газопостачання її домоволодіння, зобов`язати відповідача за власний рахунок відновити (підключити) до мережі газопостачання належне їй домоволодіння, за власний рахунок провести ремонт автоматики її газового приладу, визнати незаконним дії відповідача щодо нарахування їй коштів за послуги з розподілу природного газу за 2020-2021 роки та стягнути з відповідача на її користь кошти, сплочені нею за послуги з розподілу природного газу за 2020 рік у розмірі 1544,74 грн.

Преставником відповідачем було подано відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на відповідність дій відповідача нормативно-правовим актам, що регулюють надання послуг з газопостачання споживачам та Правил безпеки систем газопостачання, в тому числі: наявність у позивачки задокументованого боргу за послуги з розподілу природного газу за укладеним договором, факту знаходження опалювального приладу належного позивачу в аварійному стані у зв`язку з несправністю автоматики, встановленого 11.03.2021 року в ході проведення профілактичного огляду та задокументованого актом від 11.03.2021 року, що стало підставою для відключення домоволодіння позивача від газопостачання. За такого, відповідачем на законних підставах було відключено газопостачання позивачу, а підстави для його відновлення останньому до усунення несправності автоматики опалювального приладу та погашення заборгованості відсутні.

Щодо правомірності нарахування оплати за послуги з розподілу природного газу вважають, що позовні вимоги позивача в цій частині є наслідком неправильного тлумачення ним приписів Кодексу газорозподільних систем та інших законодавчих актів в сфері газопостачання.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 23.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в межах доводів позовної заяви та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши учасників справи, дослідивши наявні докази і встановивши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем врегульовано спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про ринок природного газу» від 09 квітня 2015 року, Кодексом газорозподільних систем, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, який розроблений відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», іншими нормативними актами та умовами укладених між сторонами договорів.

Так, Закон України «Про ринок природного газу» визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Пунктами 27, 28 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачальник природного газу - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу та постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Пунктом 35 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Пунктами 23, 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що побутовий споживач - фізична особа, яка придбуває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність та споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Статтею 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, завданням якої, у тому числі, є здійснення державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках шляхом формування і забезпечення прогнозованості цінової і тарифної політики на ринках, які перебувають у стані природної монополії, та суміжних ринках у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін.

Указом Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 було утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП).

Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 затверджено Положення про НКРЕКП.

Відповідно до пункту 3 Положення про НКРЕКП основними завданнями НКРЕКП, зокрема є державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу,нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів; забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін.

Пункт 4 Положення про НКРЕКП передбачає, що НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, установлює тарифи на комунальні послуги для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.

Таким чином, НКРЕКП, як національна комісія регулювання природних монополій, що утворена та функціонує відповідно до Закону України «Про природні монополії» наділена повноваженнями по встановленню тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, що використовується для потреб населення.

Постановами НКРЕКП № 3035 від 24 грудня 2019 року, № 1173 від 24 червня 2020, № 2777 від 30 грудня 2020 року, постановою НКРЕКП № 128 від 30 січня 2021 року «Про внесення змін по постанови НКПЕКП від 30.12.2020 № 2777» встановлено тарифи на послуги розподілу природного газу для АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз».

Постановою НКПЕКП від 30.09.2015 № 2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем, яким визначено взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем (пункт 2 глава 1 розділ 1 Кодексу).

Пунктом 3 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем визначено, що його дія поширюється зокрема, на операторів газорозподільних систем, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

У відповідності до пункту 1 глави 1 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Пунктом 1 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГРМ встановлено, що експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори ГРМ.

АТ «Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз» на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1228 від 09.04.2015 року здійснює розподіл природного газу в межах території м. Миколаєва та Миколаївської області та є оператором газорозподільної системи.

ТОВ «Миколаївгаз Збут» є ліцензійним постачальником природного газу на території Миколаївської області з 01.01.2015 р.

АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», як Оператор ГРМ, здійснює експлуатацію газорозподільних систем, облік спожитого природного газу, зокрема визначення спожитих побутовими споживачами обсягів природного газу, а ТОВ «Миколаївгаз Збут», як постачальник зі спеціальними обов`язками, здійснює нарахування оплати за спожитий природний газ населенню і збір коштів за використаний природний газ.

Згідно із ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавствомё та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Послуги з газопостачання природного газу надаються постачальником позивачу на підставі Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2500, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1386/27831.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 22.04.2008 року є власником житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 . Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.11.2008 року, право власності зареєстроване в Казанківському бюро технічної інвентаризації за номером 637 в книзі 13.

Як установлено з матеріалів справи та пояснень сторін, позивач ОСОБА_1 , яка зареєстрована за вказаною адресою, є споживачем послуг з розподілу природного газу, які надає відповідач АТ «Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз».

Так, в 2012 році між ПАТ «Миколаївгаз», правонаступником усіх прав та обов`язків виступає АТ «Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз», був укладений типовий Договір про надання послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року, затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Типовий договір), до якого у подальшому вносилися зміни.

Відповідно до Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

06.06.2016 року на підставі заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача), позивач приєдналась до умов Типового договору на розподіл природного газу між АТ «Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз» (оператором ГРМ) та ОСОБА_1 (споживач), за персоніфікованими даними:

-персональний ЕІК-код як суб`єкта ринку природного газу: 56ХМ24В48876974Н;

-адреса об`єкта: АДРЕСА_1

-величина приєднання потужності об`єкта: 6,18;

-параметри лічильника газу: 4Самгаз RS/2001-21G-4,№1972136;

-група споживання: (15) Абоненти,що використовують газ для комплексного споживання (індивідуальне опалення та приготування їжі та/або підігрів води), з опалювальною площею від 50 до 100 м. кв. включно;

-перелік газових приладів: ПГ- 1 шт. ,газовий котел - 1 шт.;

-опалювальна площа: 85,8 м.кв.;

-кількість зареєстрованих осіб: 2;

Відповідно до означеного договору позивачу було відкрито особовий рахунок за № НОМЕР_1 .

Зі слів позивача, які були надані в ході судового засідання вбачається, що котел опалення, встановлений в її домоволодінні, було встановлено 19 років назад. За період експлуатації в нього вже були проблеми з його безпечним функціонуванням, для усунення яких 10 років тому викликалась аварійна газова служба.

Як вбачається з позовної заяви та підтверджено позивачем в ході судового засідання, 07.03.2021 року сталось автоматичне відключення опалювального пристрою, що стало підставою для виклику аварійної газової служби.

Судом установлено, що прибувшими за викликом позивача працівниками АТ «Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз», 11.03.2021 року в ході огляду котла опалення було встановлено несправність автоматики безпеки опалювального пристрою, що згідно Правил безпеки виключає його використання до усунення встановлених несправностей. Несправність системи автоматики безпеки було зафіксовано відповідним актом від 11.03.2021 року, в ході складання якого споживачу (позивачу) було проведено інструктаж щодо безпечного використання газових приладів, заборони використання опалювального приладу до усунення несправностей системи автоматики безпеки та було рекомендовано замінити газовий котел, строк експлуатації якого становив майже 20 років. Проте провести припинення газопостачання не було можливості у зв`язку з не допуском ОСОБА_1 .

Як вбачається з копії означеного акта, наданого представником відповідача, ОСОБА_1 не допуск працівників аварійної газової служби пояснила тим, що не було виявлено причину несправності системи автоматики, про що вона письмово зазначила в складеному Акті.

Згідно з пунктом 1 Глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки системи газопостачання України та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:

1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;

2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об`єкту споживача та/або його постачальнику;

3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;

4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»;

5) неповернення Оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу;

6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ;

7) несанкціоноване відновлення газоспоживання;

8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;

9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;

10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим);

11) в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з положеннями пунктів 3.2, 3.3 Правил безпеки системи газопостачання України, затверджених наказом Міністерством енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119, обов`язок забезпечення утримання систем газопостачання відповідно до вимог чинного законодавства України та відповідальність за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами, димовими та вентиляційними каналами покладено на власника такого майна.

Відповідно до пункту 5.7 Правил безпеки системи газопостачання України, підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови:

наявності витоків газу;

несправної автоматики безпеки;

несправностей оголовків димових і вентиляційних каналів;

відсутності тяги в димових і вентиляційних каналах;

самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання;

не забезпечення власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) технічного обслуговування згідно з вимогами пункту 5.4 цієї глави;

не відповідності системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації.

Згідно пункту 5.8. Несправне газове обладнання, ремонт якого потребує його розбирання, а також газове обладнання при виконанні капітального ремонту помешкань житлових і громадських будинків необхідно відключати зі встановленням заглушок та оформленням відповідного акта представником газорозподільного підприємства.

Згідно пункту 5.10. Правил, Власники (балансоутримувачі та/або орендарі (наймачі)) житлових і громадських будинків, підприємств комунального та побутового обслуговування населення повинні забезпечувати безперешкодний доступ до всіх приміщень будинків представникам газорозподільного підприємства для проведення технічного обслуговування газового обладнання і перевірки приміщень на загазованість та за необхідності відключення газового обладнання.

11.06.2021 року працівниками АТ «Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз» проведено повторне обстеження стану газової мережі та газових приладів за адресою: АДРЕСА_1 за результатами якого було встановлено, що несправність котла газового опалення усунута не була, газовий прилад знаходиться в аварійному стані у зв`язку з несправністю автоматики безпеки. За наслідками було припинено подачу газу до домоволодіння позивача шляхом перекриття крану на вводі газової мережі та його опломбованню номерною пломбою, що посвідчується відповідним Актом про припинення газопостачання від 11.06.2021 року, який було підписано позивачем.

Відповідно до 5.4 розділу 5 Правил безпеки системи газопостачання України ПБСГ, технічне обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будівель, комунально - побутових об`єктів невиробничого характеру здійснюється відповідно до вимог документації з експлуатації заводів - виробників газового обладнання на договірних засадах. Умови для технічного обслуговування забезпечуються власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем) відповідно до вимог чинного законодавства України.

Саме власник житлового будинку відповідає за технічний стан і безпечне користування внутрішніми газопроводами помешкання (які розташовані в будинку та під ним), газовими приладами, димовими та вентиляційними каналами.

Таким чином власник зобов`язаний укласти договір на планово-технічне обслуговування газових мереж із спеціалізованим підприємством, однак, як встановлено судом, позивачка такий договір не укладала.

Відповідно до п.6 гл.7 розділу VІ Кодексу ГРМ, відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача про відновлення газопостачання (розподілу природного газу), після усунення порушень (за їх наявності) та відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

Щодо нарахування оплати за розподіл природного газу, судом встановлено наступне.

Позивач не заперечує наявність в неї заборгованості за послуги з розподілу природного газу (газопостачання) за 2021 рік, яка на думку позивача на час звернення до суду становить 1785,90 грн., проте, в порушення умов укладеного договору про розподіл природного газу, свідомо не вносить відповідні платежі з підстав (на думку позивача) їх неправомірного та протиправного нарахування у зв`язку з невідповідністю нормативних документів, які є підставою нарахування платежів, відповідності законодавству.

В той же час, згідно глави 6 розділу VІ Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу. На період до кінця 2019 року Оператор ГРМ визначає річну замовлену потужність об`єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року.

Періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць.

Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Постановою НКРЕКП № 3035 від 24.12.2019 року було встановлено тариф на послуги з розподілу виходячи із річної замовленої потужності, якій почав діяти з 01.01.2020 року та складає 1,308 грн., а з 01.07.2020 року - 1,464 грн. (постанова від 24.06.2020 № 1173). Постановою НКРЕКП від 30.12.2020 року № 2777 встановлено тариф на послуги розподілу природного газу, який складає 2,34 грн. за 1 м3 на місяць, а з 01.02.2021 року - 2,148 грн за 1 м. куб. (постанова НКРЕКП від 30.01.2021 року № 128).

Розділом VІ Типового договору передбачено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.

Згідно документально підтвердженого розрахунку забогованості за траспортування газу, наданого відповідачем, зокрема: даних по особовому рахунку ОСОБА_1 , фактичне/планове споживання за газовий рік (період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року) складає 1114,53 м3.

Відповідно, місячна вартість розподілу газу складає:

за період з 01.01.2020 по 30.06.2020 = 121,48грн.

за період з 01.07.2020 = 135,97 грн.

Згідно даних по особовому рахунку боржника фактичне/планове споживання за попередній газовий рік (період з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року) складає 1233,36м3.

Відповідно, місячна вартість розподілу газу складає:

за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 = 240,51грн.

за період з 01.02.2021 = 220,77грн.

Споживачем ОСОБА_1 частково сплачено за послуги з розподілу природного газу в розмірі 1544,74 грн. у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість за період з 01.01.2020 по 31.10.2021 року в розмірі 2488,22 грн.

На підставі означеного, суд дійшов висновку що позивачем не доведено, що АТ «Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз» припинивши газопостачання до її домоволодіння по АДРЕСА_1 діяв неправомірно, в зв`язку з чим вимога щодо визнання протиправними дій відповідача по відключенню побутового споживача за вказаною адресою від газопостачання та нарахування їй коштів за розподіл природного газу за 2020-2021 роки задоволенню не підлягає.

Оскільки вимоги про зобов`язання відповідача за власні кошти провести ремонт її газового котла та підключення її до системи газопостачання, а також стягнення з відповідача оплачених коштів за розподіл природного газу за 2020 рік є похідними від вимоги про визнання неправомірними дій відповідача, то вони також не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про визнання незаконним нарахування оплати за транспортування природного газу, визнання дій неправомірними, зобов`язати вчинити певні дії та стягнення сплочених коштів - відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: Х.В.Іщенко