Рішення № 101465460, 17.11.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/3769/20

Провадження №2/487/404/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2021 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Карташевої Т.А.,

за участю секретаря Бондаренко А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Бабченка Д.І.,

представника відповідача – адвоката Кобзаренка М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вертикаль-Миколаїв» про усунення перешкод в користуванні майном,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вертикаль-Миколаїв», в якій просив суд зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вертикаль-Миколаїв» усунути перешкоди в користуванні загальними приміщеннями шляхом звільнення нежитлового приміщення санвузол №4 та демонтування самостійно встановленого замка; стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 840,8 грн судового збору та 3500 грн витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 12.01.2013 року йому на праві власності належить частина цокольного поверху Літ. Апд, загальною площею 26,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Поряд з вказаним приміщенням знаходиться нежитлове приміщення санвузол №4, за допомогою якого в нього була можливість відправляти природні потреби. Однак, розпорядженням голови Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вертикаль-Миколаїв» на це приміщення було встановлено двері з замком, у зв`язку з чим доступ до нього у всіх користувачів приміщень цокольного поверху відсутній. На його звернення про надання вільного доступу до спірного приміщення відповідачем було відмовлено. Вважає такі дії відповідача порушенням його права власності та користування приміщеннями загального користування. Вважає, що спірне приміщення ніколи не використовувалось для забезпечення експлуатації житлового будинку, тобто не мало статусу допоміжного, зазначене в технічній документації з 1981 року як нежитлове, здавалося в оренду малим підприємствам та належало територіальній громаді на праві комунальної власності.

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Бабченко Д.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримували в повному обсязі, наполягали на задоволенні позову. Позивач зазначив, що через дії відповідача, який зачинив приміщення туалета, обмеживши доступ до нього, та за рахунок його інтересів здає його в оренду, він не може використовувати належне йому приміщення, що знаходиться на цокольному поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема відкрити перукарню. Пропозиція відповідача користуватися іншим санвузлом, який знаходиться також на цокольному поверсі, його не влаштовує.

Представник відповідача – адвокат Кобзаренко М.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги не визнавав, проти задоволення позову заперечував, суду надавав пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позов. Вважав, що вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, оскільки рішення про передачу спірного приміщення в оренду прийнято загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку відповідно до ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а позивач має можливість користуватися іншим санвузлом.

Заслухавши сторони та дослідивши надані ними докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Крім того згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 10.02.2011 року проведено державну реєстрацію ОСББ «Вертикаль-Миколаїв», що діє на підставі статуту (нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Вертикаль Миколаїв» по АДРЕСА_1 від 20.06.2016 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 12.11.2013 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , останньому на праві приватної власності належить нежитлові приміщення, що знаходяться в АДРЕСА_2 . Вказані нежитлові приміщення, загальною площею 26,9 кв. м, в цокольному поверсі житлового будинку за літ. А-9.

Право власності ОСОБА_1 на вищевказане нежитлове приміщення підтверджується також Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №12660594 від 12.11.2013 року.

Відповідно до отриманої інформації з Миколаївської міської ради від 29.04.2021, за інформацією департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.09.2007 року №2017 нежитловим приміщенням по АДРЕСА_1 надано нову адресу: АДРЕСА_2 . За інформацією управління комунального майна Миколаївської міської ради, на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської обласної ради народних депутатів від 09.03.92 №62 нежитлові приміщення по АДРЕСА_3 у складі житлового будинку АДРЕСА_1 належали до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва (ЖКО Заводського району). Відповідно до договору купівлі-продажу від 17.12.2007 №871 зазначені приміщення були відчужені ОСОБА_4 .

Відповідно до поетажного плану, складеного станом на 16.12.1981, що міститься в інвентаризаційній справі №19512 на будинок АДРЕСА_1 , в підвалі вищевказаного будинку знаходиться приміщення АДРЕСА_4 , загальною площею 6,4 кв.м.

Згідно з протоколом №9 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Вертикаль-Миколаїв», розташованого по АДРЕСА_1 , від 21.12.2018 року вирішено здійснити переобладнання і косметичний ремонт в кімнаті №4, розташованої в підвальному приміщенні, для здачі цього приміщення в оренду і отримання коштів для використання з метою покращення обслуговування будинку і для поточного ремонту опалювальної системи, а також для зменшення навантаження майбутнього кредиту.

На даний час відповідачем було обмежено доступ до вказаного приміщення шляхом встановлення замка на дверях, що на думку позивача є незаконним.

13.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ОСББ «Вертикаль-Миколаїв» з заявою, в якій вимагав надати йому доступу до нежитлового приміщення №4, та припинити здавати вказане приміщення в оренду третім особам для здійснення комерційної діяльності.

Листом №22 від 16.07.2019 року голова правління ОСББ «Вертикаль-Миколаїв» Мурієнко Т.Ф. повідомила ОСОБА_5 , що останній має заборгованість по сплаті комунальних послуг, а також заборгованість перед ОСББ. Також зазначає, що здавати приміщення в оренду Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку дозволено законом.

Крім того судом встановлено, що на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 наявне також інше (не спірне) приміщення – санвузол, доступ до якого ОСОБА_1 ніким не обмежується, з чим останній погоджувався в судовому засіданні.

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з частиною першою статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку, регулюють Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» цей Закон регулює відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основною метою створення об`єднання є забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Загальні збори співвласників є вищим органом управління об`єднання, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

У частині дев`ятій статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься зокрема: питання про використання спільного майна; визначення обмежень на користування спільним майном.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»: багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

За змістом статей 1, 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком – це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Частиною другою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт.

Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування та розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єкти, що належать до спільного майна багатоквартирного будинку, можуть за рішенням загальних зборів об`єднання передаватися в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам за умови, що не будуть погіршені умови експлуатації багатоквартирного будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з протоколу №9 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Вертикаль-Миколаїв», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення голосування, одноголосно було вирішено здійснити переобладнання і косметичний ремонт в кімнаті №4, розташованої в підвальному приміщенні, для здачі цього приміщення в оренду і отримання коштів для використання з метою покращення обслуговування будинку і для поточного ремонту опалювальної системи, а також для зменшення навантаження майбутнього кредиту.

У пункті 3 розділу 3 статуту відповідача, який узгоджується з положеннями статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», закріплено, що до виключної компетенції загальних зборів членів ОСББ належать питання про використання спільного майна, визначення обмежень на користування спільним майном.

Частиною 4 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку (ч.8 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Аналогічне положення містить також ч.11 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», відповідно до якої рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

Аналіз Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» свідчить, що в ньому не передбачено такої правової конструкції як нікчемність рішення загальних зборів членів ОСББ чи правління.

Позивач ОСОБА_1 не заявляв вимог про визнання недійсним рішення органів управління ОСББ «Вертикаль-Миколаїв», а просив усунути перешкоди у користуванні спірним приміщенням, шляхом звільнення його та демонтування замку, посилаючись на порушення його права власності та права користування спірним приміщенням.

Таким чином, враховуючи те, що рішення загальних зборів ОСББ «Вертикаль-Миколаїв» від 21.12.2018 року позивачем не оскаржувалось, незгода з ним не є підставою для усунення перешкод в користуванні спірним приміщенням, суд вважає, що наявні підстави для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСББ «Вертикаль-Миколаїв» про усунення перешкод в користуванні майном.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 259, 265, 268, 353-354ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вертикаль-Миколаїв» про усунення перешкод в користуванні майном відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.11.2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вертикаль-Миколаїв», адреса місцезнаходження: 54029, м. Миколаїв, вул. Шосейна, 10, код юридичної особи: 37519016.

Суддя Т.А. Карташева