Рішення № 101464656, 29.11.2021, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/607/21

Провадження № 2/499/359/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 листопада 2021 року смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванівка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Великобуялицька сільська рада Березівського району Одеської області (як орган опіки та піклування), про усунення перешкод у користуванні власністю

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що відповідачі зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 в квартирі, який належить позивачу на праві приватної власності. Однак з 2010 року по теперішній час відповідачі проживають за невідомою йому адресою, сімейні стосунки з позивачем не підтримують, тому позивач просить суд визнати даних осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, оскільки це чинить йому перешкоди в розпорядженні своєю власністю.

Позивач в судове засідання не з`явився, проте надав до суду заяву в якій просив задовольнити позовні вимоги, справу слухати у його відсутність.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті Іванівського районного суду Одеської області, отже відповідно до положень ч.11 ст.128 ЦПК України, є такими, які повідомлені про час та дату розгляду справи належним чином, заяв та клопотань до суду не надали, відзиву не надіслали, про причини неявки не повідомили, тому суд визнає їх неявку з неповажних причин та вважає за можливе провести судове засідання у їх відсутність.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність, у вирішення позову покладався на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, за таких обставин судове засідання по справі було проведено без засобів технічної фіксації судового процесу.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи та з урахуванням положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ч.1 ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, приходить до висновку, що наявні законні підстави для задоволення позову та позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено наступне: квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 09.08.2003 року.

З довідки №654, виданої Великобуялицькою сільською радою, вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані відповідачі, та з 2010 року по даний час не проживають там., що також підтверджується поясненнями сільської ради, як третьої особи.

Згідно копії свідоцтва про шлюб, позивач 25.04.2009 року зареєстрував шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , однак заочним рішенням суду від 29.01.2015 року шлюб між ними було розірвано, рішення набрало законної сили 12.03.2015 року, згідно тексту рішення сторони неповнолітніх дітей не мають.

Відповідно до довідок сільської ради, відповідач ОСОБА_3 є рідним сином відповідача ОСОБА_2 .

Згідно ч.2 ст.405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно зі ст.71 ЖК України, при відсутності наймача або членів його сім`ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

На теперішній час відповідачі відсутні за місцем реєстрації без поважних причин понад один рік, позивач не може володіти, користуватися та розпоряджатися будинком, тому відповідачів слід визнати такими, що втратили право користування будинком.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За правилами статті 150 Житлового кодексу України, власник має право використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Аналогічні приписи містить і стаття 383 ЦК України.

Згідно із частиною 1 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами статті 41 Конституції України та статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже власник майна, здійснює право своєю волею, а тому може вчиняти щодо майна будь-які дії. Власник вправі розпоряджатися належним йому майном в абсолютний спосіб, за своєю волею, яка обмежується тільки законом, оскільки суб`єктивне право власності є абсолютним.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, яке належить йому на праві власності.

Визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, усуне перешкоди власнику майна в здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, оскільки відповідно до ст. 7 цього Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстраційного обліку громадян здійснюється протягом семи днів на підставі остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою).

В пункті 34 Постанови Пленуму № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ наголосив, що усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року у справі №6-57цс11, вирішення питання про зняття особи з реєстрації місця проживання залежить, зокрема від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

Таким чином, позовна заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 89, 247, 264, 265, 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 316,391 ЦК України, ст..7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Великобуялицька сільська рада Березівського району Одеської області (як орган опіки та піклування) (код ЄДРПОУ 04378416, місцезнаходження - Одеська область, Березівський район, с. Великий Буялик, вул. Преображенська 118), про усунення перешкод у користуванні власністю - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяІ. В. Погорєлов