Рішення № 101463317, 30.11.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4125/21

Номер провадження 2/623/1075/2021

РІШЕННЯ

іменем України

30 листопада 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.

за участю: секретаря Телешевської В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюм цивільну справу № 623/4125/21 за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області, третя особа: Ізюмська державна нотаріальна контора, про надання додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

12.10.2021 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Філіппов О.В. звернувся до суду з зазначеним позовом до Ізюмської міської ради Харківської області, третя особа: Ізюмська державна нотаріальна контора, про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме недоотримана пенсія. Вона звернулась до нотаріальної контори, де їй було відмовлено з причин несвоєчасного звернення згідно Цивільного кодексу України, тобто у шестимісячний строк. 17.09.2021 року державним нотаріусом Ізюмської державної контори О.М. Мірошниченко було надано постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій. Вказує, що на даний час має намір прийняти спадщину, що залишилась після смерті чоловіка, але в зв`язку з проведенням антитерористичної операції та тимчасовими незручностями в частині перетину кордонів, а саме обмеження з причин (СОVID-19) вона не встигла вчасно подати заяву до нотаріальної контори у шестимісячний строк.

Просить визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, надати додатковий строк в розмірі трьох місяців з дня набрання чинності рішення суду для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просила судових витрат з відповідача не стягувати.?

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, її представник ОСОБА_3 надав клопотання про розгляд справи без його участі, просив розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання також не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, покладався на розсуд суду.

В.о. завідувача Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області О. Мірошниченко в судове засідання також не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, самостійних майнових вимог не має.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Матеріалами справи встановлено згідно свідоцтва про смерть чоловік позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.6).

Так, у відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1222 ч. 1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220,1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно чинного законодавства позивач є спадкоємцем першої черги за законом.

Ст. 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ст. ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.76 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Постановою в.о. державного нотаріуса Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Мірошниченко О.М. від 17.09.2021 р. відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, належне померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . (а.с.7).

В той же час, відповідно до ст. 1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Виходячи з вищевикладеного, можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за законом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній або приватній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, пропустила строк подачі заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивач вчинив дії, які б свідчили про прийняття ним спадщини за законом, він не надав.

Причиною пропуску строку на прийняття спадщини позивач вказує те, що в зв`язку з проведенням антитерористичної операції та тимчасовими незручностями в частині перетину кордонів, а саме обмеження з причин (СОVID-19) вона не встигла вчасно подати заяву до нотаріальної контори у шестимісячний строк як того вимагає п.1 ст. 1270 ЦК України. Позивач вважає, що причини її пропуску для подачі заяви про прийняття спадщини підлягають поновленню.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 "про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, 1270, 1272 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк у три місяці з дня набрання чинності рішення суду для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ровеньки Луганської області.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду

Харківської області Т. Д. Бєссонова