Рішення № 101461698, 13.10.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12842/21

провадження № 2/753/7375/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

за участю:

представника позивача Білик І.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за фактично отримані житлово-комунальні послуги. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач належним чином виконав перед ОСОБА_1 , який є власником квартири АДРЕСА_1 своє зобов`язання щодо надання послуг з постачання централізованого опалення та постачання гарячої води, проте відповідач, будучи споживачем вказаних послуг за даною адресою неналежним чином здійснює їх оплату. У зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 95 871 грн. 70 коп. та судовий збір.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07.07.2021 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову в частині вимог про стягнення: заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та послуги з постачання гарячої води. Звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , зареєстрований та є споживачем житлово-комунальних послуг, а саме послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які надаються позивачем за даною адресою.

11.10.2018 року між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Київтеплоенерго» був укладений договір №602-18 про відступлення прав вимоги (цесії). Відповідно до умов даного договору та додатків №1,2 до нього, ПАТ «Київенерго» відступив КП виконавчого органу КМР (КМДА) «Київтеплоенерго» права вимоги до споживачів щодо виконання ними грошових зобов`язань перед ПАТ «Київенерго» з оплати спожитих до 01.05.2018 р. послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Зокрема, позивач набув право вимоги до відповідача з оплати спожитих послуг за адресою: АДРЕСА_1 у розмір 43 501 грн. 55 коп.(а.с.43)

З матеріалів справи вбачається, що проект договору про надання КП «Київтеплоенерго» послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води опубліковано в газеті Київської міської ради - «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085). (а.с.99)

Згідно з ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

Відповідно до ч.1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» 1875-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 1875-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до п.п. 18, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» 1875-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) врегульовані права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник, серед яких обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13; висновки Верховного Суду/Касаційного цивільного суду у постанові від 10 грудня 2018 року у справі за № 638/11034/15)

Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 1875-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Як на підставу свої вимог позивач посилається на розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги, відповідно до якого, сума заборгованості відповідача за надані послуги складає 95 871 грн. 26 коп. з яких: заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення - 30 356 грн. 30 коп., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води - 13 145 грн. 25 коп., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення - 33 032 грн. 33 коп., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води - 19 337 грн. 38 коп.

Відповідач наполягав на застосуванні строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення - 30 356 грн. 30 коп. та постачання гарячої води - 13 145 грн. 25 коп., оскільки строк позовної давності в частині цих вимог закінчився, поважність пропуску строків для звернення до суду позивачем не доведено.

Ст.ст. 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Ч.1, ч.5 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з положеннями ч.3, ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відповідності до роз`яснень, викладених у п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Як вбачається із матеріалів справи, сума заборгованості за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення - 30 356 грн. 30 коп. та послуги постачання гарячої води - 13 145 грн. 25 коп., сформована та нарахована до 01.05.2018 р.

Таким чином, судом встановлено, що перебіг строку позовної давності почався з дати закінчення виникнення заборгованості - 01.05.2018 р., однак позов пред`явлено до суду лише 29.06.2021 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ним пропущено з поважних причин строк для звернення до суду з позовом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення - 30 356 грн. 30 коп. та постачання гарячої води - 13 145 грн. 25 коп., у зв`язку з пропуском ним строку позовної давності.

Щодо іншої частини вимог суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплачує вартість наданих житлово-комунальні послуг, внаслідок чого, згідно з розрахунком наданого позивачем, правильність якого перевірена судом, виникла заборгованість, яка складає 52 369 грн. 71 коп., з яких: заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення - 33 032 грн. 33 коп., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води - 19 337 грн. 38 коп.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦКУ порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення в розмірі 33 032 грн. 33 коп., та заборгованості за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 19 337 грн. 38 коп., є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 83, 141, 265, 268 ЦПК України, на підставі ст.ст. 509, 525, 526, 610, ЦК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: м. Київ, площа І.Франка, 5) заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення - 33 032 грн. 33 коп.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води - 19 337 грн. 38 коп., та судовий збір в сумі 2 270 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА