Рішення № 101461607, 12.11.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/874/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2021 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Позарецької С.М.

при секретарі Осадчої А.Ю.

за участю представника

позивача адвоката Ковальової Л.Ф.

представника відповідача

адвоката Драченка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Черкаській області про відшкодування матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби автомобільних доріг у Черкаській області про відшкодування матеріальної шкоди. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він є власником автомобіля марки Land rover, модель Freelander, 2012р. випуску, р/н НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 04.06.2016р.

20.08.2020р. о 10-00 перед виїздом із дороги в с. Малий Ржавець на автомобільну дорогу з індексом Р-10 Черкаси-Чигирин-Кременчук 1км+5м сталася ДТП за участю позивача, який керував вказаним транспортним засобом та автомобіля марки МАЗ, модель 54323, р/н НОМЕР_3 , із платформою ПП УПР1212, р/н НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2

20.08.2020р. через близько 10хв. після ДТП позивач викликав поліцію, яка прибула на місце події і прийшла до висновку про порушення ним п.10.1 ПДР України (не надав перевагу в русі автомобіля МАЗ, який рухався по головній дорозі.

Інспектором Канівського ВП Золотоніського відділу ГУ НП в Черкаській області Ярмоленком А.Ю. були взяті пояснення учасників ДТП, складено схему, а також протокол про адміністративне правопорушення від 20.08.2020р. про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст. 124 КУпАП.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 06.10.2020р. (справа №697/1667/20) закрито провадження по адміністративній справі за відсутністю в діянні позивача події і складу адмінправопорушення, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. При цьому, як вказує позивач, постановою встановлено, що на день ДТП, яка сталася 20.08.2020р. на перехресті доріг с. Малий Ржавець та автодороги Р-10 Черкаси-Чигирин-Кременчук дорожній знак 2.1 «Дати дорогу» був відсутній, а тому, як він вважає, для нього перехрестя було, як нерегульоване і, відповідно водій автомобіля МАЗ мав дати дорогу його автомобілю.

Внаслідок ДТП, належний позивачу автомобіль зазнав механічних пошкоджень і завдана шкода становить 447539,05грн., що встановлено судовим експертом Рябчук А.В. у висновку судового дослідження №7715 від 14.12.2020р. і звітом від 12.09.2020р. про визначення вартості матеріального збитку.

Позивач вказує у позові, що враховуючи норми ЗУ «Про автомобільні дороги», Переліку автомобільних доріг загального користування державного значення, затвердженого постановою КМУ №55 від 30.01.2019р. функції з управління автомобільною дорогою Черкаси-Чигирин-Кременчук з індексом Р-10 здійснює відповідач Служба автомобільних доріг у Черкаській області, як державна організація, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України та є замовником всіх робіт, що виконуються на вказаній автодорозі.

Отже, вважає САД у Черкаській області належним відповідачем, оскільки він забезпечує безпеку дорожнього руху на вказаній автодорозі, яка станом на 20.08.2020р. не обладнана, а повинна була бути обладнана технічним засобом регулювання дорожнього руху, а саме дорожнім знаком 2.1 «Дати дорогу».

В результаті ДТП позивачу завдана вказана матеріальна шкоди і саме відповідач, як балансоутримувач був тим органом, на який законом покладені обов`язки із здійснення всіх заходів для утримання та забезпечення безпеки руху на даній дорозі, в т.ч. обладнання їх технічними засобами регулювання дорожнього руху, а саме встановлення дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу».

Таким чином, посилаючись на ст.ст. 1166, 1192, 1187 ЦК України, ЗУ «Про дорожній рух», Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ №198 від 30.03.1994р., позивач просить суд, - про стягнення з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 447539грн. 05коп. та судовий збір 4475грн. 05коп.

Ухвалою суду від 05.03.2021р. відкрито провадження по справи та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.08.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідачем надано відзив на позов, за яким просить відмовити у задоволенні позову, оскільки, як вказано, відповідач не є належним відповідачем по цій справі і відсутні належні та допустимі докази.

Позивачем відповідь на відзив не подана.

В судовому засіданні позивач та його представник просили задовольнити позовні вимоги, враховуючи обґрунтування та обставини, щ вказані у позовній заяві. Крім того, додали, що постановою суду по справі про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , останнього виправдано, а також доведено відсутність знаку 2.1 ПДР України на час ДТП, яка сталася 20.08.2020р. Позивач зазначив, що він не знав, що виїжджає на головну дорогу, оскільки був впевнений, що їде по головній дорозі. Крім того, водії їхали один одному на зустріч; при проїзді позивача на перехресті прямо, - водій МАЗу повертав наліво на перехресті. Потім позивач механічно повернув наліво с сталося зіткнення. Водій МАЗу почав наїжджати на позивача, коли він (позивач) був вже на перехресті. Позивач не повідомляв підприємство по обслуговуванню дороги про відсутність знаку 2,1 ПДР. Вважають, що матеріальну шкоду повинен відшкодувати саме відповідач, який допустив бездіяльність щодо забезпечення безпеки на дорогах. Розмір шкоди визначено висновком дослідження та звітом. Судові витрати складаються із судового збору.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що наявний акт про те, що знак 2.1 ПДР на перехресті був встановлений і за 2 місяці до ДТП здійснювалася перевірка дільниці дороги. Крім того, Служба є замовником, а підрядником інше підприємство. Вважає, що відсутність знаку в схемі до протоколу про адміністративне правопорушення не свідчить про те, що постановою суду встановлено дану обставину і вона не має преюдиційного значення по даній цивільній справі, оскільки судове рішення встановлює наявність чи відсутність вини особи – учасника дорожнього руху, а не інші обставини (наявність чи відсутність знаку). Крім того, схема не містить підпису поліцейського та інших учасників – водіїв ТЗ, не містить реквізитів, враховуючи норми Інструкції, а тому є неналежним доказом. Враховуючи дані схеми, водії рухались так, що при зіткненні не могли виникнути ті пошкодження на ТЗ, які в дійсності на них наявні, про що вказано у висновку експертизи. Вважає, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки відсутній акт про відсутність знаку 2.1 ПДР, враховуючи п.40 Правил утримання доріг. Крім того, вважає, що САД у Черкаській області не є належним відповідачем, оскільки не має техніки, персоналу щодо проведення робіт; у служби інші повноваження. На думку представника, саме підрядна організація проводить роботи щодо установки, перевірки наявності, ремонту тощо знаків і діє відповідно до договору, а тому виконавець (підрядник) повинен нести відповідальність за невиконання створення належних умов експлуатації доріг перед учасниками дорожнього руху. Вважає, що відповідач, який є замовником не несе відповідальності перед учасниками дорожнього руху. Просив відмовити у задоволенні позову, оскільки наявне деліктне правопорушення і відповідач не допустив бездіяльності.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення за таких підстав:

встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Land rover, модель Freelander, 2012р. випуску, р/н НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 04.06.2016р.

20.08.2020р. о 10-00 перед виїздом із дороги в с. Малий Ржавець на автомобільну дорогу з індексом Р-10 Черкаси-Чигирин-Кременчук 1км+5м сталася ДТП за участю позивача, який керував вказаним транспортним засобом та автомобіля марки МАЗ, модель 54323, р/н НОМЕР_3 , із платформою ПП УПР1212, р/н НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Судом при розгляді цієї справи досліджені матеріали адміністративної справи №697/1667/20, за якою наявні наступні документи: протокол серія ДПР18 №398134 від 20.08.2021р. щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, складений працівником органів Національної поліції Яременко А.Ю. та підписаний ним та ОСОБА_1 ; план-схема ДТП, підписані водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в т.ч. з відміткою про відсутність на перехресті знаку 2.1 «Дати дорогу» та наявності знаку 2.3 «Головна дорога» з табличкою 7.8 «Напрямок головної дороги» ПДР України; пояснення водіїв від 20.08.2020р. та інш.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 06.10.2020р. (справа №697/1667/20) провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутності в його діянні події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. Дане судове рішення набрало законної сили 17.10.2020р.

Відповідно до висновку експертного дослідження №7715 від 14.12.2020р. та звіту про визначення вартості матеріального збитку, складених ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг» на підставі заяви ОСОБА_1 від 04.12.2020р., що наданий позивачем до позову, - вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику автомобіля, належного ОСОБА_1 Land rover, модель Freelander, 2012р. випуску, р/н НОМЕР_1 складає 447539грн. 05коп.

Крім того, встановлено, що відповідно до договору №170/1-02 від 17.12.2019р., укладеного між Службою автомобільних доріг у Черкаській області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» (виконавець), останній зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик надати послуги за кодом СРУ за ДК 021:2015-63710000-9 – послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та штучних споруд на них у Черкаській області (згідно переліку доріг), згідно технічного завдання за рахунок коштів державного/місцевого бюджетів та в обумовлений цим договором термін. Замовник зобов`язується прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі на його рахунок (п.1.1 договору). Строк дії договору з 01.01,2020р. по 31.12.2020р. (п.5.1 договору). Місце надання послуг – Черкаська область, автомобільні дороги загального користування державного (згідно переліку доріг).

За п.1.2 цього договору визначено найменування послуг: експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та штучних споруд на них у Черкаській області.

Як передбачено п.2.1 договору, виконавець повинен надати передбачені цим договором послуги замовнику, якість яких відповідає умовам та вимогам нормативних документів, зазначеним у п.1.3 цього договору та іншим діючим нормативним актам. Відповідальність за якість виконаних послуг, випробування матеріалів, устаткування несе виконавець. Замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами надання послуг відповідно до ч.1 ст. 849 ЦК України та у порядку передбаченому цим договором. Замовник має право контролювати і кількість матеріальних ресурсів до моменту їх використання для надання послуг та в процесі надання послуг на об`єкті (п.2.2 договору).

Відповідно до п.п.1.6., 1.8. договору виконавець приймає на себе зобов`язання на надання послуг на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та штучних споруд на них у Черкаській області (згідно переліку доріг), що знаходяться на балансі замовника, у відповідності до вимог ст.9 Закону. На період дії договору та протягом гарантійного періоду, виконавець відповідно до Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги» та норм Глави 82 Цивільного кодексу України, в повній мірі відповідає за належний ремонт та утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і немайнової (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання та ремонту доріг, допущених з вини виконавця.

Як передбачено п.7.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

За положеннями п.7.2.1 договору, відповідальність виконавця за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконанні послуг, якщо ці порушення виникли з вини виконавця та призвели до дорожньо-транспортної пригоди.

Виконавець зобо`язаний забезпечити надання послуг в порядку та у строки, встановлені цим договором. Забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим цим договором та нормативними актами (п.п.6.3.1, 6.3.2 договору).

Одним із обов`язків виконавця за договором є також забезпечення цілодобового руху транспорту, цілісність доріг та споруд на них в межах фінансування (п.6.3.3 а) договору). Виконавець зобов`язаний інформувати замовника про всі випадки виявлення недоліків в експлуатаційному утриманні автодоріг, які впливають на безпеку дорожнього руху та потребують першочергового усунення. Виконавець несе обов`язок якісно та своєчасно виконати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг відповідно до вимог нормативних актів, визначених у п.1.3 цього договору та інших актів, виконання яких є обов`язковим (п.6.3.3 б) цього договору). Виконавець зобов`язаний щоденно інформувати замовника про стан проїзду автодорогами та про наявність ДТП на них відповідно до наказу №197 від 17.05.2012р. та направляти відповідні документи замовнику у випадках руйнування, викрадення та пошкодження дорожніх споруд і засобів організації дорожнього руху тощо (п.6.3.3. в) договору).

Крім того, виконавець несе обов`язки: відповідно до нормативних актів забезпечувати безпечні умови руху транспортних засобів в складних кліматичних умовах; разом із замовником аналізувати причини ДТП, пов`язані з незадовільним експлуатаційним станом доріг та вживати заходи щодо їх усунення в порядку встановленому законом; у разі скоєння ДТП внаслідок неналежного виконання умов цього договору з вини виконавця він несе за це відповідальність та бере на себе зобов`язання з врегулювання спорів, пов`язаних з таким ДТП, розгляд справ у судових органах, відшкодування завданих збитків. Замовник з виконавцем беруть участь у розслідуванні ДТП, в т.ч. з матеріальними збитками, які виникли на автомобільних дорогах, що знаходяться на експлуатаційному утриманні виконавця (п.п. 6.3.3 є,ж,з) договору).

Згідно із додатком № 6 до договору від 17.12.2019р. автомобільна дорога Р-10 /Р-09- Черкаси- Чигирин- Кременчук передана на експлуатаційне утримання ТОВ «ДС Пром Груп», що підтверджується також ордером (дозвіл) № 82 від 18.12.2019р. та актом передачі від 18.12.2019р.

Під час розгляду справи досліджено акт від 16.10.2019 р. обстеження дороги Р-10/Р-09-Черкаси-Чигирин-Кременчук, під`їзд до с. Суботів, складеного комісією у складі, інженера відділу експлуатації Служби Гордієнка К.О. та інспектора відділу безпеки руху Управління патрульної поліції в Черкаській області Палієнка Р.В., яка обслуговується філією «Черкаська ДЕД» та філією «Канівський райавтодор» ДП «Черкаський облавтодор» (станом на 16.10.2019 р. експлуатаційне утримання вищевказаної дороги здійснював ДП «Черкаський облавтодор»), в якому зазначено про необхідність встановлення (заміни) дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» на км: 4,6,9,12. При цьому, на км 1 +500 м (місце скоєння 20.08.2020р. ДТП) не зафіксовано відсутність дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» .

Також досліджено судом, що комісією у складі представників Служби автомобільних доріг у Черкаській області Гребенюк Р.І., в. о. начальника ВБДР УПП в Черкаській області Милостян А.Д. та ДП «ДерждорНДІ» Теплюк Є.Ф., ОСОБА_3 було проведено обстеження ділянок з підвищеним рівнем аварійності та існуючих ділянок (місць) концентрації ДТП на автомобільних дорогах Черкаської області, за результатами обстеження якого складено акт від 11.06.2020 р.

Крім того, відповідно до висновку експерта №03-05/21 від 27.05.2021р., складеного судовим експертом Шмиголь О.Г., який попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, на підставі заяви адвоката Драченко В.С. в інтересах САД у Черкаській області від 25.05.2021р. та наданий до суду відповідачем, - в дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП водій ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.16.11 ПДР України В дорожній обстановці, що склалася на момент ДТП водій ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до п.12.3 ПДР України. В дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП водій ОСОБА_1 , виконуючи вимоги п.16.11 ПДР мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем від керуванням ОСОБА_2 . Механізм контактування та розташування автомобіля р.н НОМЕР_1 і автомобіля р.н НОМЕР_3 в момент зіткнення (взаємне розташування, розташування відносно елементів дороги) встановлюється при проведенні транспортно-трасологічного дослідження. На запитання: «Чи май водій автомобіля МАЗ ОСОБА_2 технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Land rover, модель Freelander в умовах даної ДТП?», - експерт зазначив, що виходячи з механічних пошкоджень ТЗLand rover, модель Freelander (передня права частина) та механічних пошкоджень автомобіля МАЗ (передня ліва частина) необхідно зазначити, що з технічної точки зору, вищезазначені пошкодження не характерні для механізму ДТП, при якому в момент зіткнення автомобіль Land rover, модель Freelander на перехресті рухався прямо, а автомобіль МАЗ виконував маневр повороту ліворуч.

Також встановлено, що на запит начальника САД у Черкаській області Ю.М. Журавльова від 28.05.2021р., Товариством з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» за підписом директора Мусієнко Д.В. надана відповідь від 03.06.2021р. про те, що ТОВ на виконання своїх зобов`язань, передбачених договором №170/1-02 від 17.12.2019р. проводило щоденні огляди стану проїзду автомобільними дорогами. 19.08.2020р. майстер ТОВа ОСОБА_4 проведено огляд стану проїзду автодорогами, в т.ч. автодорогу Р-10/Р-09 Черкаси-Чигирин-Кременчук 1км+500м. Під час огляду перехрестя автодоріг Р-10/Р-09 Черкаси-Чигирин-Кременчук та О-240701/Р-10-ст.Таганча дорожній знак 2.1 «Дати дорогу» знаходився у визначеному місці. ТОВ не отримувало звернень від органів поліції та/або учасників дорожнього руху про відсутність дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» на перехресті вказаних доріг. Вимога про встановлення дорожнього знаку на перехресті вказаних автодоріг до ТОВа не надходили.

Відповідно до відповіді начальника відділу поліції №1 Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області Оруського О. від 28.08.2021р. на запит адвоката Драченка В. від 12.08.2021р., - акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі за участю представника дорожньої організації про відсутність дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» 20.08.2020р. на перехресті автодоріг Р-10/Р-09 Черкаси-Чигирин-Кременчук та О-240701/Р-10-ст.Таганча неподалік с. Малий Ржавець не складався. Посадові особи САД у Черкаській області та експлуатуючої організації ТОВ «ДС Пром Груп» не притягувалися до адміністративної відповідальності за ст. 140 КУпАП. Канівське відділення поліції після ДТП 20.08.2020р. не надсилало повідомлення (припис) САД у Черкаській області та/або до ТОВ «ДС Пром Груп» про відсутність дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» на перехресті вказаних автодоріг та вимогу щодо його встановлення.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту щодо даних спірних правовідносин визначені Цивільним Кодексом України.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України). За змістом ч.2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі №902/320/17).

Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що автомобільна дорога це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного та зручного руху транспортних засобів.

Державне управління у сфері безпеки автомобільних доріг здійснюється в межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства України: Кабінетом Міністрів України; центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; місцевими органами виконавчої влади; органами місцевого самоврядування (ст. 6-1 Закону).

Державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, відповідно до Положення про Державну службу автомобільних доріг України, затвердженого постановою КМУ від 16.04.2007р. №628.

Державну політику і стратегію розвитку всіх видів автомобільних доріг на території України здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства. Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування та інших видів автомобільних доріг може здійснюватися на основі довгострокових (до семи років) договорів (контрактів) про утримання автомобільних доріг загального користування за принципом забезпечення їх експлуатаційного стану відповідно до нормативно-правових актів, норм та стандартів. Відносини між особою, яка проводить перевірку (виконавець), та особою, на балансі або у власності якої перебуває автомобільна дорога або її ділянка (замовник), здійснюються на договірній основі. (ч.ч.1, 2, 9 ст. 6 Закону).

За змістом ст. 7 цього Закону передбачено, що автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про автомобільні дороги», державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що має свої органи управління на місцях.

Основними обов`язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженнями; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами; забезпечення належного маршрутного орієнтування користувачів автомобільних доріг загального користування державного значення (ст.11 Закону). Дані вимоги Закону України «Про автомобільні дороги» також зафіксовані і в Положенні про Службу автомобільних доріг у Черкаській області, враховуючи той факт, що Укравтодор, виконує свої обов`язки як безпосередньо, так і через свої територіальні органи управління на місцях, якими являються служби автомобільних доріг в областях України, в тому числі Служба автомобільних доріг у Черкаській області.

Як передбачено п.1 Положення про Державне агентство автомобільних доріг України, затверджене постановою КМУ №439 від 10.09.2014р., державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.

Основними завданнями Укравтодору є реалізація державної політики у сфері дорожнього господарства та здійснення державного управління автомобільними дорогами загального користування, здійснення управління об`єктами державної власності (пункт 3 згаданого Положення).

Орган управління автомобільними дорогами загального користування відповідає, зокрема за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом (ст. 13 ч.1 п.3 Закону «Про дорожній рух»).

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів; участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; організація і здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам; визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів; передача права на будівництво комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства; проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об`єктів дорожнього сервісу; розробка та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів системами термінового зв`язку для виклику Національної поліції, екстреної медичної допомоги та технічної допомоги; обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання; проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; впровадження на аварійно-небезпечних ділянках та місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху; забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню заходів щодо організації дорожнього руху; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством.

За змістом пункту 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 (із змінами та доповненнями), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору.

За змістом пунктів 5, 11 Єдиних правил передбачено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об`єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об`єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища. Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Отже, у розумінні наведених положень у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами. Такий правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі №904/5489/18.

Відповідно до приписів ст. 14 та ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху та на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг вимогам безпеки руху.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв`язку із наявністю вини іншої особи або через дію об`єктивних обставин (аналогічна усталена правова позиція наведена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 686/10520/15, від 08.05.2018 у справі № 922/2026/17, від 21.09.2018 у справі № 910/19960/15). Крім цього, згідно із правовою позицією, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, суд самостійно встановлює наявність чи відсутності складу цивільного правопорушення у деліктних правовідносинах.

Пунктом 11 постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК (на даний час ст. 4 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Необхідно зазначити, що згідно з вимогами частини 2 статті 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Для виникнення в особи обов`язку з відшкодування шкоди за змістом вимог частини 2 статті 1172 ЦК України, крім наявності загальних умов (наявність шкоди, протиправність поведінки, вина та причинно-наслідковий зв`язок між збитками та протиправною поведінкою), необхідною є наявність спеціальних умов, які визначаються залежно від суб`єктивного складу відповідних відносин, зокрема наявність договору підряду та дія підрядника за завданням замовника (постанова Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року у справі № 3-117гс11).

При цьому, положення вказаної норми закону не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах задля задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

У даному випадку шкода завдана позивачу не є прямим наслідком дій (бездіяльності) Служби автомобільних доріг у Черкаській області щодо виконання умов договору підряду, який було укладено між відповідачем по справі та ТОВ «ДС Пром Груп» щодо забезпечення належного стану та умов експлуатації дороги. Згідно договору підряду, ризик за якість виконаних робіт та відповідальність за таку шкоду несе саме підрядник. Такої думки притримується Верховний Суд у постанові від 29 жовтня 2018 року по справі № 524/9756/15-ц (провадження № 61-17149св18).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, зокрема наявність договору №170/1-02 від 17.12.2019р., який був чинним на час ДТП 20.08.2020р., суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки позовні вимоги ним пред`явлені не до належного відповідача - Служби автомобільних доріг у Черкаській області. Підстав вважати, що залучений відповідач допустився бездіяльності, внаслідок чого були порушені права, інтересі позивача, немає. На думку суду, відсутні належні та допустимі докази, які б доводили неналежне утримання автомобільної дороги загального державного значення саме Службою автомобільних доріг у Черкаській області, внаслідок чого сталася ДТП, від якої позивачу завдано матеріальних збитків. При цьому, суд звертає увагу, що під час розгляду справи не було заявлене позивачем (його представником) клопотання про залучення до участі у розгляді справи співвідповідача іншої особи, або заміни неналежного відповідача на належного, як передбачено ст. 51 ЦПК України, а самостійно без відповідного клопотання суд цього зробити не може. Крім того, розглядаючи дану цивільну справу, суд не вправі встановлювати обставини про наявність чи відсутність вини інших осіб у завданні шкоди позивачу.

Отже, у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 265, 268 ЦПК Украіни, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст судового рішення складено 25.11.2021р.

Головуючий: С. М. Позарецька