Ухвала суду № 101461586, 29.11.2021, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа №700/669/21

Провадження №2/700/313/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт.Лисянка справу №700/669/21 провадження №2/700/313/21 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача – ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А H О В И В:

ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Клімова Андрія Юрійовича звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивує тим, що приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівно, 12.06.2021 року вчинено виконавчий напис №85101 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІ ФІНАНС» грошових коштів у розмірі 18833,50 грн. На підставі даного виконавчого напису, директором ТОВ «ДОРІ ФІНАНС» Зухарем Д.Д. подано до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. заяву про примусове виконання рішення з метою стягнення з позивача вказаних коштів. 26.08.2021 року Приватним виконавцем Чупис Т.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 66621406). На підставі відкритого виконавчого провадження, 26.08.2021 року приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; 03.09.2021 року - постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Вважає, що виконавчий напис №85101 від 12.06.2021 року є таким, що не підлягає виконанню, оскільки позивач жодного повідомлення та/або вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором №0973632582 від 09.09.2019 року не отримувала, а за тих умов порушено процедуру вчинення виконавчого напису. Крім того, із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що відповідачем приватному нотаріусу не надано належного доказу на підтвердження безспірної заборгованості, а за таких умов вчинення виконавчого напису є незаконним. Більше того, відповідачем надано до виконання лише копію виконавчого напису замість оригіналу. Зокрема, нотаріус у день вчинення виконавчого напису 12.06.2021 року керувався пунктом Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, який був незаконним та не чинним. Також, із виконавчого напису вбачається, що правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ «ІНФІНАНС» за кредитним договором №0973632582 від 09.09.2019 року є ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на підставі договору про відступлення права вимоги №1 від 05.02.2021 року, який в подальшому 04.06.2021 року відступило право вимоги за даним кредитним договором ТОВ «ДОРІ ФІНАНС» на підставі договору про відступлення права вимоги № 1/1, яке набуло право нового кредитора. Однак, жодна із сторін не повідомила належним чином ОСОБА_1 про укладання таких договорів. Отже, ТОВ «ДОРІ ФІНАНС» не має законного права стягувати грошові кошти за кредитним договором на підставі вищевказаного виконавчого напису. Крім того, просить суд стягнути з відповідача на її користь понесені витрати на правову допомогу в сумі 5354,00 грн. та судовий збір у сумі 908 грн.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 04.10.2021 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач відзив не подав, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №85101 про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІ ФІНАНС» ЄДРПОУ: 44353633, адреса місця знаходження: 02094, м.Київ, вул.Хоткевича Гната, 5, офіс 202 заборгованості у розмірі 18833,50 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять три гривні 50 копійок).

16.08.2021 року ТОВ «ФІНАНС ДОРІ» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. із заявою про примусове виконання рішення.

26.08.2021 року на підставі виконавчого напису №85101 від 12.06.2021 року приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження (ВП № 66621406), винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

03.09.2021 року приватним виконавцем також було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Згідно зі ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.87 Закону України "Про нотаріат" (далі - Закон), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.88 цього Закону, нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, з врахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та беручи до уваги саме обов`язок сторін довести ті обставини на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд розглядає справу за наявними у ній доказами.

Відповідно до п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Правова позиція Верховного Суду України справі за № 6-887цс17: З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

У Постанові КЦС ВС від 23.01.2018 року у справі №310/9293/15ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що нотаріусом при вчиненні виконавчого напису з`ясовані всі обставини розміру та періоду за який утворилась заборгованість, не встановлено чи отримував нотаріус від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення.

Також, суду не надано доказів щодо факту отримання позивачем кредитних коштів або відкриття карткового рахунку на її ім`я ОСОБА_1 від ТОВ «ІНФІНАНС» та підтверджуючі документи, на підставі яких перейшло право грошової вимоги до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та вподальшому до ТОВ «ДОРІ ФІНАНС» відносно боржника.

Із наданих суду документів неможливо встановити чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, також не встановлено судом факту отримання позивачем повідомлення-вимоги про наявність такої заборгованості. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Отже, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Зазначені обставини є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому суд дійшов до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства та він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Що стосується витрат понесених позивачем у зв`язку з подачею позову до суду та витрат на правничу допомогу, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, на користь позивача підлягають стягненню з відповідача витрати понесені позивачем за оплату судового збору в розмірі 908 гривень.

Що ж стосується витрат на правничу допомогу, то ця вимога не підлягає задоволенню.

Згідно частин 1,2 статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що між адвокатом Клімовим А.Ю. та позивачем ОСОБА_1 07.09.2021 року укладено Договір про надання правової допомоги за умовами якого, факт надання послуг підтверджується актом надання послуг, зразок якого є Додатком 2 до цього Договору; підставою для сплати гонорару є рахунок-фактура, зразок якого є Додаток 3 до цього Договору; клієнт сплачує гонорар у день отримання рахунку-фактури та/або підписання цього Договору; гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок Адвоката. У разі проведення готівкою Адвокат видає Довідку, зразок якої є Додатком 4 до цього Договору.

До матеріалів справи додано ордер на надання правничої допомоги серії АР №1006766 та свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 002448.

Водночас, матеріали справи не містять вказаних вище додатків до Договору про надання правової допомоги. Таким чином, докази про сплачений гонорар адвокату у матеріалах справи відсутні.

У рішеннях ЄСПЛ умовою для стягнення судових витрат зі сторони, що програла, є наявність факту їх сплати позивачем.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір був обґрунтованим (див., наприклад, п. 30 рішення у справі Bottazzi v. Italy). Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (див. також п. 55 рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Iatridis v. Greece).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20.09.2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

До матеріалів справи не додано будь-яких доказів щодо підтвердження сплати позивачем витрат на правову допомогу. Зокрема відсутні квитанції до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки.

З огляду на викладене у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на її користь понесених витрат на правничу допомогу необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, Закону України "Про нотаріат", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача – ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис №85101, вчинений приватним нотаріусом Києва-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною 12 червня 2021 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорі Фінанс» заборгованості у сумі 18833 грн. 50 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорі Фінанс» (ЄДРПОУ 44353633, юридична адреса: вул.Хоткевича, 5, офіс 202 м.Київ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 908 грн. (дев`ятсот всім гривень).

В решті заявлених вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В.Бесараб