Вирок № 101461540, 29.11.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 691/1736/14-к

Провадження № 1-кп/691/3/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року Городищенський районний суд

Черкаської області

в складі :

судді Черненка В.О.

за участю секретарів судових засідань Сидоренко О.С.

Ільченко А.В.

Брандальської Х.В.

Штепи О.М.

прокурорів Лозової К.В.

Палія О.О.

Згіблова С.О.

Новікова Ю.В.

Ружаленко Н.В.

Вібе С.В.

Сокольвяк О.І.

Биченка М.О.

захисників Кучеренко Н.В.

Карпова С.О.

обвинувачених ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городище кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, не працюючого, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Дирдин Городищенського району, Черкаської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що, він, 01.07.2014 року близько 21.00 години в с. Дирдин Городищенського району, разом з ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з наміром отримати продукти харчування для продовження вживання спиртних напоїв, зайшли на територію будинковолодіння ОСОБА_3 , що за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , попрямував до будинку, силою відчинивши вхідні двері та зайшов до помешкання ОСОБА_3 , при цьому ОСОБА_1 залишився на вулиці поблизу будинку. Перебуваючи в будинку, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла сварка, під час якої ОСОБА_2 висловлювався нецензурною лайкою та шарпав ОСОБА_3 за одяг, в зв`язку з відмовою останнім надавати продукти харчування.

ОСОБА_1 , почувши в будинку звуки схожі на бійку, зайшов до будинку, де помітив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які знаходилися в дальній кімнаті будинку та стояли один на проти одного, при цьому ОСОБА_2 тримав ОСОБА_3 обома руками за плечі. З наміром припинення протистояння з боку ОСОБА_3 , ОСОБА_1 вийшов до веранди будинку, взявши молоток в праву руку, що знаходився на підвіконні та який він побачив під час входу в будинок, повернувся до кімнати, та із-за спини ОСОБА_2 , умисно, цілеспрямовано, наніс один удар з вектором прикладеної сили, з права на ліво, в область голови ОСОБА_3 , тим самим спричинивши, згідно висновку судово - медичної експертизи № 83/10 від 20.09.2014 року, тілесні ушкодження у вигляді: перелому кісток склепіння черепу з переходом на основу, субарахноїдального крововиливу, забійної рани голови. Внаслідок нанесеного удару молоток розділився на дві половини, а саме: металева частина відокремилася від руків`я та відлетіла в сторону. Після нанесення удару, ОСОБА_1 залишивши руків`я молотка у будинку, покинув помешкання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , залишаючись у будинку продовжив спричиняти тілесні ушкодження ОСОБА_3 та через декілька хвилин вийшов з будинку та разом з ОСОБА_1 покинули місце події.

Таким чином, згідно судово - медичної експертизи №83/9 від 12.09.2014 року, своїми умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми, переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови, перелому 10 ребра справа, синців обох кистей із забійними ранами на їх фоні.

Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого (их) твердого (их) предмету (ів). Тілесні ушкодження у вигляді синців обох кистей із забійними ранами на їх фоні утворилися не більш як за добу до настання смерті.

Давність утворення всіх інших наявних на трупі тілесних ушкоджень (черепно- мозкової травми, переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови, перелому 10 ребра справа) обмежується строком від кількох хвилин до години до настання смерті.

Визначити механізм, прижиттєвість та давність утворення ушкоджень і деформації лівої вушної раковини трупу неможливо, так як всі навколишні м`які тканини піддалися процесам гниття. Ушкодження щитовидного хряща не мають ознак прижиттєвості, їх характер не виключає того, що вони могли утворитися під час дослідження (розтину) трупу.

Тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми: переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововилив під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, а в даному випадку спричинили настання смерті.

Тілесні ушкодження у вигляді перелому 10 ребра справа у живих осіб спричиняють тривалий розлад здоров`я, не є небезпечними для життя і по цих критеріях мають ознаки ушкоджень середньої тяжкості.

Тілесні ушкодження у вигляді синців обох кистей із забійними ранами на їх фоні мають ознаки легких тілесних ушкоджень, які у живих осіб спричиняють короткочасний розлад здоров`я. Смерть гр. ОСОБА_3 настала від набряку головного мозку, який розвинувся внаслідок черепно - мозкової травми у вигляді переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки.

Визначити послідовність утворення всіх виявлених на трупі тілесних ушкоджень неможливо. Тілесні ушкодження у вигляді синців обох кистей із забійними ранами на їх фоні могли утворитися при самозахисті.

Тілесні ушкодження у вигляді синців обох кистей із забійними ранами на їх фоні утворилися не більш як за добу до настання смерті.

Давність утворення всіх інших наявних на трупі тілесних ушкоджень (черепно- мозкової травми, переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови, перелому 10 ребра справа) обмежується строком від кількох хвилин до години до настання смерті.

Після отримання тілесних ушкоджень у вигляді черепно-мозкової травми, переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови смерть гр. ОСОБА_3 настала не відразу, а пройшов час близько кількох десятків хвилин.

Всі виявлені на трупі тілесні ушкодження утворилися від дії тупого (их) твердого (их) предмету (ів). Згідно проведеного криміналістичного дослідження ран лобної ділянки голови трупу ОСОБА_3 останні утворилися від дії твердого тупого предмету з пласкою обмеженою контактуючою поверхнею, по формі наближеною до овальної розмірами в межах контакту близько 22x10 - 24x14 мм, що в своєму складі мала ребро (параметри травмуючого знаряддя надаються без врахування скоротливої здатності шкіри). Всі інші рани, які мали місце на голові трупу, мають подібні характеристики до ран лобної ділянки, тому не виключено, що вони також могли утворитися від дії цього ж самого знаряддя.

Тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми; переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови є небезпечними для життя.

Виконання самостійних цілеспрямованих дій після отримання тілесних ушкоджень не виключається.

Між тілесними ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми: переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови та настання смерті мається прямий причинний зв`язок.

Комплекс виявлених на трупі ушкоджень не міг утворитися внаслідок падіння з положення стоячи з наступним ударом об тупу тверду поверхню.

Такі дії ОСОБА_1 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що, він 01.07.2014 року, близько 21.00 години в с. Дирдин Городищенського району, разом з ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з наміром отримати продукти харчування для продовження вживання спиртних напоїв зайшли на територію будинковолодіння ОСОБА_3 , що за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , попрямував до будинку, силою відчинивши вхідні двері та зайшов до помешкання ОСОБА_3 , при цьому ОСОБА_1 залишився на вулиці поблизу будинку. Перебуваючи в будинку, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла сварка, під час якої ОСОБА_2 висловлювався нецензурною лайкою та шарпав ОСОБА_3 за одяг, в зв`язку з відмовою останнім надавати продукти харчування.

ОСОБА_1 , почувши в будинку звуки схожі на бійку, зайшов до будинку, де помітив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які знаходилися в дальній кімнаті будинку та стояли один на проти одного, при цьому ОСОБА_2 тримав ОСОБА_3 обома руками за плечі. З наміром припинення протистояння з боку ОСОБА_3 , ОСОБА_1 вийшов до веранди будинку, взявши молоток в праву руку, що знаходився на підвіконні та який він побачив під час входу в будинок, повернувся до кімнати, та із-за спини ОСОБА_2 , умисно, цілеспрямовано, наніс один удар з вектором прикладеної сили, з права на ліво, в область голови ОСОБА_3 , тим самим спричинивши, згідно висновку судово - медичної експертизи № 83/10 від 20.09.2014 року, тілесні ушкодження у вигляді: перелому кісток склепіння черепу з переходом на основу, субарахноїдального крововиливу, забійної рани голови. Внаслідок нанесеного удару молоток розділився на дві половини, а саме: металева частина відокремилася від руків`я та відлетіла в сторону. Після нанесення удару, ОСОБА_1 залишивши руків`я молотка у будинку покинув помешкання ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 , залишаючись в будинку, діючи умисно та цілеспрямовано, на ґрунті виниклих неприязних відносин, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень, взявши руків`я молотка, торцевою частиною, умисно, наніс близько 9 ударів в різні частини голови ОСОБА_3 та невстановлену кількість ударів в різні частини тіла.

Таким чином, згідно судово - медичної експертизи №83/9 від 12.09.2014 року, своїми умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми, переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови, перелому 10 ребра справа, синців обох кистей із забійними ранами на їх фоні.

Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого (их) твердого (их) предмету (ів). Тілесні ушкодження у вигляді синців обох кистей із забійними ранами на їх фоні утворилися не більш як за добу до настання смерті.

Давність утворення всіх інших наявних на трупі тілесних ушкоджень (черепно- мозкової травми, переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови, перелому 10 ребра справа) обмежується строком від кількох хвилин до години до настання смерті.

Визначити механізм, прижиттєвість та давність утворення ушкоджень і деформації лівої вушної раковини трупу неможливо, так як всі навколишні м`які тканини піддалися процесам гниття. Ушкодження щитовидного хряща не мають ознак прижиттєвості, їх характер не виключає того, що вони могли утворитися під час дослідження (розтину) трупу.

Тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми: переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововилив під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, а в даному випадку спричинили настання смерті.

Тілесні ушкодження у вигляді перелому 10 ребра справа у живих осіб спричиняють тривалий розлад здоров`я, не є небезпечними для життя і по цих критеріях мають ознаки ушкоджень середньої тяжкості.

Тілесні ушкодження у вигляді синців обох кистей із забійними ранами на їх фоні мають ознаки легких тілесних ушкоджень, які у живих осіб спричиняють короткочасний розлад здоров`я. Смерть гр. ОСОБА_3 настала від набряку головного мозку, який розвинувся внаслідок черепно - мозкової травми у вигляді переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки.

Визначити послідовність утворення всіх виявлених на трупі тілесних ушкоджень неможливо. Тілесні ушкодження у вигляді синців обох кистей із забійними ранами на їх фоні могли утворитися при самозахисті.

Тілесні ушкодження у вигляді синців обох кистей із забійними ранами на їх фоні утворилися не більш як за добу до настання смерті.

Давність утворення всіх інших наявних на трупі тілесних ушкоджень (черепно- мозкової травми, переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови, перелому 10 ребра справа) обмежується строком від кількох хвилин до години до настання смерті.

Після отримання тілесних ушкоджень у вигляді черепно-мозкової травми, переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови смерть гр. ОСОБА_3 настала не відразу, а пройшов час близько кількох десятків хвилин.

Всі виявлені на трупі тілесні ушкодження утворилися від дії тупого (их) твердого (их) предмету (ів). Згідно проведеного криміналістичного дослідження ран лобної ділянки голови трупу ОСОБА_3 останні утворилися від дії твердого тупого предмету з пласкою обмеженою контактуючою поверхнею, по формі наближеною до овальної розмірами в межах контакту близько 22x10 - 24x14 мм, що в своєму складі мала ребро (параметри травмуючого знаряддя надаються без врахування скоротливої здатності шкіри). Всі інші рани, які мали місце на голові трупу, мають подібні характеристики до ран лобної ділянки, тому не виключено, що вони також могли утворитися від дії цього ж самого знаряддя.

Тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми; переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови є небезпечними для життя.

Виконання самостійних цілеспрямованих дій після отримання тілесних ушкоджень не виключається.

Між тілесними ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми: переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови та настання смерті мається прямий причинний зв`язок.

Комплекс виявлених на трупі ушкоджень не міг утворитися внаслідок падіння з положення стоячи з наступним ударом об тупу тверду поверхню.

Такі дії ОСОБА_2 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.

В підтвердження винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, сторона обвинувачення, посилалася на показання свідків, які були безпосередньо допитані в судовому засіданні, а саме:

- показання свідка ОСОБА_4 , про те, що обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знає, як сусідів. Діда знала, жив навпроти, був віруючим, друзів в нього не було, ніколи ні в кого нічого не брав, до нього приходив якийсь чоловік з церкви, допомагав по господарству. Обвинувачені трохи обкрадали діда, як той йшов з магазину, забирали все в нього, що він купив. В понеділок, 01.07.2014 року, збирала курчат, побачила, як ОСОБА_2 заходив, а дід казав, що ще не отримав пенсії, тоді останній раз вона бачила діда живим. Дочка у діда була, але вона ніколи не бачила її. Обвинувачені діда ображали, він сам їй на них скаржився, підуть готове заберуть і той сидів голодний, боявся він цих хлопців. До діда часто навідувались обвинувачені, був випадок, коли дід скаржився, що ОСОБА_1 бив його «тапочком» по обличчю, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 там ніколи не бачила. В п`ятницю до неї прийшла сусідка і запитала, чи бачила вона діда, так як в нього у веранді і у сінях відчинені двері. Коли вона пішла до будинку діда, то зайшла у веранду, покликала його, у відповідь тиша, потім зайшла у кухню, там були завішені вікна, і побачила діда, який лежав у кімнаті головою до дороги та не обзивався. Вийшла до сусідки, та й сказала, що «дід умер, чи хтось поміг». Потім пішла до ОСОБА_7 і вони на автомобілі приїхали, той зайшов, сказав «все ясно» і викликав міліцію.

- показання свідка ОСОБА_8 , про те, що в середу в липні прийшла з нічної зміни, вранці чула діда, а ввечері вже його не було чути і вона, коли йшла з берега, то звернула увагу, що в нього в будинку відчинені двері. Цілий четвер, його так і не було чутно і все так і залишалось відкритим. Потім вона пішла до сусідки ОСОБА_4 і запитала, чи давно та бачила діда, бо в нього все відчинено і його не чути. Коли вона з сусідкою і ОСОБА_9 пішли до діда, то тітка ОСОБА_10 , сказала, що дід лежить посеред хати. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вона не часто бачила в діда, бо весь час знаходиться на роботі. Проте бачила, якогось віруючого «бабтиста» з церкви, що в Городищі біля лісопилки, який жив з дідом, його звали Вітя, він часто до діда приїжджав, а потім десь пропав. Дочки не бачила, вона до діда не приїжджала, відмовилась від нього, дід лише спілкувався з ОСОБА_4 , часто підходив до неї і вони вели бесіди. Дід боявся, що тут його уб`ють і хотів, піти в будинок для пристарілих.

- показання свідка ОСОБА_5 , про те, що 01.07.2014 року зранку близько 9 години приїхав до брата по ряску, вранці зайшов до зятя ОСОБА_11 , перекурили з ним і він попросив велосипеда, поїхали разом випили. Зателефонував ОСОБА_1 , той приїхав до нього на плотіну, пішли до магазину він та ОСОБА_12 . По дорозі зустріли ОСОБА_6 з дружиною, які йшли рвати аґрус до ОСОБА_1 , він пішов з ними допомогти. Коли вони нарвали агрусу, то ОСОБА_6 пішов здавати його, а він, залишився з ОСОБА_13 та ОСОБА_1 . Повернувшись ОСОБА_6 , приніс 1 літр горілки, яку вони разом розпили та він поїхав додому. ОСОБА_2 з ними в той день не було. Діда він не знав, лише вітався до нього. На досудовому слідстві покази давав під тиском, забрали його та ОСОБА_15 о 6 годині ранку в райвідділ, там били та примушували так говорити, хто вбив діда він не знає, хто, де стояв з молотком, хто бив він не знає.

Будучи додатково допитаним, свідок ОСОБА_5 на своїх показах даних в судовому засіданні наполягав та пояснив, що покази на досудовому слідстві влітку та восени 2014 року, дані ним під психологічним тиском працівників міліції, які говорили, підписувати та писати, те, що вони скажуть, інакше «поїде з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до СІЗО»;

- показання свідка ОСОБА_16 , про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знає, до нього зайшов слідчий, який запитав про дану подію, на що він відповів, діда знає, так як проживає через три хати від нього, проте не бачив, щоб обвинувачені ходили до нього. Він з дідом не спілкувався, лише вітався. Які стосунки у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з дідом були йому не відомо, так як і той факт, що останній жалівся на них, що ті його ображали. Для допиту в міліцію його не викликали;

- показання свідка ОСОБА_17 , про те, що була запрошеною працівниками міліції в якості понятої при впізнанні ОСОБА_2 та при обшуку його домоволодіння, коли прийшли до нього, то він сидів на порозі, був розбитий кінескоп і кілька крапель крові. Було вилучено його взуття, одяг, опечатали і порозписувались. Документи, які складались слідчим відповідали дійсності, те, що говорили, відповідало написаному, слідчий їх зачитував і вони підписували. Все було добровільно та спокійно, ніхто ні до чого нікого не примушував. ОСОБА_2 пояснив, що краплі крові на порозі його;

- показання свідка ОСОБА_18 , про те, що була запрошеною працівниками міліції в якості понятої при обшуку у ОСОБА_2 , коли прийшли до нього, той сидів на порозі біля розбитого кінескопа, там була кров на порозі, проте він пояснив, що це його кров. Були вилучені особисті речі одяг і кеди, які були упаковані в поліетиленові пакети, які опечатали та вони розписались. При даній слідчій дії складався документ, який слідчий їм зачитував вголос, все співпадало. Тиску ніякого не було, все було добровільно;

- показання свідка ОСОБА_19 , про те, що до них додому прийшов ОСОБА_1 та попросив обірвати смородину. Вони з чоловіком пішли до нього, там був ОСОБА_5 , де разом нарвали чотири літрових банки агрусу, які її чоловік відніс до тітки ОСОБА_20 , якій він допомагає по господарству. Коли чоловік пішов, то вона з ОСОБА_5 і ОСОБА_1 дивились телевізор, ОСОБА_1 попросив приготувати їсти і вона зварила вермішель. Прийшов ОСОБА_6 , приніс за аґрус 1 літр горілки, і за те, що вичистив у корови тітка дала 0,5 літра горілки та кусок ковбаси. Вони розпили горілку і пішли з чоловіком додому, домовившись, що прийдуть ввечері дивитись телевізор. Прийшли до ОСОБА_1 ввечері, коли закінчувались новини, хотіли подивитись фільм, але ОСОБА_1 з ОСОБА_6 посварились за цигарки і той вигнав їх. В той день з ними ні ОСОБА_11 , ні ОСОБА_2 не було. З дідом вона не спілкувалась, чула, що з ним була близька сусідка ОСОБА_4 і відомо, що в діда була дочка, але ніхто її не бачив ніколи. Також певний час у нього проживав чужий чоловік.

Будучи додатково допитаною ОСОБА_19 зазначила, що її, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 для допиту в міліцію привезли разом, а ОСОБА_2 пізніше. Допитували її першою. Коли ОСОБА_1 вийшов з кабінету слідчого, то був блідий. Йому дали стілець, щоб він присів, та ніяких зовні тілесних ушкоджень ні на руках, ні на обличчі у ОСОБА_1 вона не бачила. Спілкуватись між собою їм не дозволяли. Вона хвилювалась, щоб до її чоловіка ОСОБА_6 , не застосовували силу, бо за «загальною думкою при допиті б`ють». Знаходячись в коридорі, коли проходив повз неї ОСОБА_2 , в неї вирвалось, що він вбив діда, виходячи, зі слів сусідки ОСОБА_4 , так як ОСОБА_4 бачила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заходили до будинковолодіння ОСОБА_3 з пустими руками, а виходили з сумкою, та після їх візиту діда більше ніхто не бачив. Дід прізвищ жителів не знав, а звертався до людей лише по імені. Також додала, що з дідом проживав, якийсь невідомий чоловік, високого зросту, худорлявої статури, зовні чимось схожий на діда.

- показання свідка ОСОБА_9 , про те, що його позвала сусідка ОСОБА_4 , щоб сходити подивитись, де дівся дід. Він разом з ОСОБА_4 , зайшли на подвір`я, ОСОБА_8 , чекала на дорозі. ОСОБА_4 пішла в хату, а він заглянув у вікно і побачив, що дід лежить в кімнаті на підлозі. Він в хату не заходив;

- показання свідка ОСОБА_6 , про те, що об 11 годині до нього прийшов ОСОБА_1 , попросив випити, на що він повідомив, що у нього не має, ОСОБА_1 сказав «давай, щось придумаємо». Його сусідка попросила вичистити у корови, на що він погодився, і запитав, чи не потрібен їй аґрус, а вона сказала, що так. Він пішов з дружиною до ОСОБА_1 , нарвали чотири літрових банки агрусу, відніс, вичистив у корови, приніс 1,5 літри горілки та кусок ковбаси. Вони випили горілку і пішли з дружиною додому, домовившись, що прийдуть ввечері дивитись телевізор. Прийшли до ОСОБА_1 ввечері о 19-00 годині, проте не вийшло подивитись фільм, оскільки він посварився з ОСОБА_1 за цигарки, той «сказав ідіть геть». ОСОБА_11 і ОСОБА_2 з ними не було. Зі слів ОСОБА_11 , ОСОБА_2 і ОСОБА_1 ходили до діда кілька раз на тиждень і інколи просили в нього їсти. Був випадок, що дід годував кота ковбасою і ОСОБА_2 взяв її в нього. Також у діда певний час проживав якийсь чоловік, якого вони не знали і відомо, що в нього була, дочка, яку він бачив лише один раз

Будучи додатково допитаним, свідок ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_1 забрали до міліції без тілесних ушкоджень, й виходив він з кабінету після допиту без наявних тілесних ушкоджень, проте був блідий. Щодо чоловіка, який ходив до померлого діда, то останній був високого зросту, худорлявої статури, по віку та зовні схожий з дідом, він навіть думав, що то його брат;

- показання свідка ОСОБА_21 про те, що померлий дід був її сватом, який жалівся, що до нього приходять двоє, які проживають по-сусідству: один молодий, другий старший, одного дід називав «ОСОБА_30», вимагали гроші, приставляючи ножа до шиї, забирали пенсію, говорив, що він їх боїться, боявся йти додому, на що вона порадила звернутися йому до міліції. Сват був віруючим, ходив до церкви біля лісопилки в м. Городище, друзів не мав, ні з ким не спілкувався, дочка приїжджала раз в місяць і вони в неї вдома зустрічались;

- показання свідка ОСОБА_11 про те, що померлий дід ні з ким не спілкувався, був безвідмовним, всім допомагав, до нього приходив, перерубав пару колодок, а той пропонував йому продукти харчування, проте він відмовився. З ОСОБА_1 і ОСОБА_2 він інколи вживав алкогольні напої, проте, чи 01.07.2014 року він був у ОСОБА_1 він не пам`ятає. Також зауважив, що до покійного діда ходив, якийсь чоловік, якого він не знав, високого зросту, сутулий, років 60.

За клопотанням сторони захисту, в якості свідка була допитана ОСОБА_22 , яка показала, що вона перебувала на лікування в тубдиспансері з лютого 2014 року по 25.06.2014 року. На початку липня збиралась поїхати в м. Київ в особистих справах, та близько 3 години ночі вона йшла на поїзд до м. Городище повз будинок в якому проживав дід ОСОБА_3 . В його будинку почула крики та побачила через вікно, в якому горіло світло та відсутні штори, ОСОБА_23 , ОСОБА_6 та якогось незнайомого чоловіка високої статури, чорнявого. ОСОБА_23 плакала, а ОСОБА_6 кричав «зроби так, щоб я тебе шукав», незнайомець стояв з нахиленою головою. Діда в той день вона не бачила, та й здивувалась, зазвичай він ночує в «штунд», там харчувався і чому в його будинку ОСОБА_19 , ОСОБА_6 та невідомий їй чоловік не знає. Повернувшись з поїздки додому, через деякий час вона від рідної сестри ОСОБА_24 дізналась, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 затримали за те, що вбили діда. ОСОБА_1 до діда не ходив, вона знає, так як з ним проживала, за ОСОБА_2 вона нічого не може сказати. Про те, що бачила в будинку діда нікому не розповідала, оскільки в неї своїх проблем було багато, думала відповідні органи розберуться, але вже два роки пройшло з того часу, тому вирішила все розповісти.

Також, за клопотанням сторони захисту, на підставі ухвали суду від 06.05.2015 року, суд, в порядку ч.3 ст.333 КПК України дав доручення органу досудового слідства встановити особу чоловіка, який періодично проживав у ОСОБА_3 незадовго до його смерті.

Однак допитати зазначеного свідка безпосередньо в судовому засіданні не виявилося можливим, оскільки орган досудового слідства, встановивши особу цього чоловіка, яким виявився ОСОБА_25 , в подальшому, не забезпечив явку останнього до суду, незважаючи на те, що суд всіляко сприяв стороні захисту в цьому, оскільки той не мав постійного місця проживання та вів бродячий спосіб життя,

Окрім того, в якості доказів винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інкримінованому їм злочині, прокурор, в судовому засіданні надав та посилався на наступні письмові та відеодокази:

- протокол огляду місця події від 04.07.2014 року з фототаблицями, згідно якого було оглянуто територію та безпосередньо домоволодіння АДРЕСА_1 , де був виявлений труп ОСОБА_3 з ознаками насильницької смерті та вилучено, зокрема, три змиви речовини бурого кольору, одна вирізка тканини з речовиною бурого кольору, дерев`яна ручка від молотка з речовиною бурого кольору, металева частина молотка з речовиною бурого кольору, десять слідів рук, жмут волосся (в лівій руці трупа), зразки волосся з п`яти частин голови трупа, зрізи нігтів з лівої та правої руки трупа, мікронакладення з лівої та правої долоней трупа та в ході огляду трупа, його було дактилоскоповано;

- протокол огляду місця події від 04.07.2014 року з фототаблицями, згідно якого було оглянуто територію та безпосередньо домоволодіння АДРЕСА_1 , у якому проживав ОСОБА_2 в ході якого виявлено та вилучено молоток, викрутку та одяг з плямами речовини бурого кольору, зокрема: джинсову куртку, кофту синього кольору, кросівки сірого кольору, камуфляжні штани, кофту сірого кольору, жилет сірого кольору та змиви з площадки перед входом в будинок, що на марлевих тампонах;

- протокол огляду місця події від 04.07.2014 року, згідно якого було оглянуто домоволодіння АДРЕСА_1 , у якому проживав ОСОБА_1 в ході якого виявлено та вилучено штани сірого кольору з плямами речовини бурого кольору;

- протокол проведення слідчого експерименту від 05.07.2014 року, з 15 год. 00 хв., до 15 год. 49 хв. за участю підозрюваного ОСОБА_1 , з метою перевірки і уточнення відомостей даних останнім під час його допиту в якості підозрюваного 05.07.2014 року по факту смерті ОСОБА_3 згідно якого підозрюваний відтворив обстановку та обставини події спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень з CD - диском;

- протокол проведення слідчого експерименту від 07.07.2014 року, з 11 год. 55 хв., до 12 год. 07 хв. за участю підозрюваного ОСОБА_2 , з метою перевірки і уточнення відомостей даних останнім під час його допиту в якості підозрюваного 05.07.2014 року по факту смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_2 висловлювався незмістовно, заперечивши свою вину. При цьому повідомив, що він знає, що ОСОБА_3 на даний час мертвий, а дані ним покази під час його допиту в якості підозрюваного являються ним вигаданими, з CD - диском з відеозаписом допиту підозрюваного ОСОБА_2 ;

- висновок експерта судово-медичної експертизи № 83/9 від 12.09.2014 року, згідно якого тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми, переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови, перелому 10 ребра справа, синців обох кистей із забійними ранами на їх фоні. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого (их) твердого (их) предмету (ів). Тілесні ушкодження у вигляді синців обох кистей із забійними ранами на їх фоні утворилися не більш як за добу до настання смерті. Давність утворення всіх інших наявних на трупі тілесних ушкоджень (черепно - мозкової травми, переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови, перелому 10 ребра справа) обмежується строком від кількох хвилин до години до настання смерті. Визначити механізм, при життєвість та давність утворення ушкоджень і деформації лівої вушної раковини трупу неможливо, так як всі навколишні м`які тканини піддалися процесам гниття. Ушкодження щитовидного хряща не мають ознак при життєвості, їх характер не виключає того, що вони могли утворитися під час дослідження (розтину) трупу. Тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми: переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововилив під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, а в даному випадку спричинили настання смерті. Тілесні ушкодження у вигляді перелому 10 ребра справа у живих осіб спричиняють тривалий розлад здоров`я, не є небезпечними для життя і по цих критеріях мають ознаки ушкоджень середньої тяжкості. Тілесні ушкодження у вигляді синців обох кистей із забійними ранами на їх фоні мають ознаки легких тілесних ушкоджень, які у живих осіб спричиняють короткочасний розлад здоров`я. Смерть гр. ОСОБА_3 настала від набряку головного мозку, який розвинувся внаслідок черепно - мозкової травми у вигляді переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки. Визначити послідовність утворення всіх виявлених на трупі тілесних ушкоджень неможливо. Тілесні ушкодження у вигляді синців обох кистей із забійними ранами на їх фоні могли утворитися при самозахисті. Тілесні ушкодження у вигляді синців обох кистей із забійними ранами на їх фоні утворилися не більш як за добу до настання смерті. Давність утворення всіх інших наявних на трупі тілесних ушкоджень (черепно-мозкової травми, переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови, перелому 10 ребра справа) обмежується строком від кількох хвилин до години до настання смерті. Після отримання тілесних ушкоджень у вигляді черепно-мозкової травми, переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови смерть гр. ОСОБА_3 настала не відразу, а пройшов час близько кількох десятків хвилин. Всі виявлені на трупі тілесні ушкодження утворилися від дії тупого (их) твердого (их) предмету (ів). Згідно проведеного криміналістичного дослідження ран лобної ділянки голови трупу ОСОБА_3 останні утворилися від дії твердого тупого предмету з пласкою обмеженою контактуючою поверхнею, по формі наближеною до овальної розмірами в межах контакту близько 22x10 - 24x14 мм, що в своєму складі мала ребро (параметри травмуючого знаряддя надаються без врахування скоротливої здатності шкіри). Всі інші рани, які мали місце на голові трупу, мають подібні характеристики до ран лобної ділянки, тому не виключено, що вони також могли утворитися від дії цього ж самого знаряддя. Тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми; переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови є небезпечними для життя. Виконання самостійних цілеспрямованих дій після отримання тілесних ушкоджень не виключається. Між тілесними ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми: переломів кісток обличчя, склепіння та основи черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які покриви голови, забійних ран голови та настання смерті мається прямий причинний зв`язок. Комплекс виявлених на трупі ушкоджень не міг утворитися внаслідок падіння з положення стоячи з наступним ударом об тупу тверду поверхню. При судово - токсикологічній експертизі сечі та м`язу від трупу, етиловий спирт не виявлено;

- висновок експерта судово-медичної експертизи № 83/10 від 20.09.2014 року, згідно якого внаслідок нанесеного удару ОСОБА_1 при тих обставинах і обстановці, на які останній вказував під час проведення слідчого експерименту могли утворитися тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток склепіння черепу з переходом на основу, субарахноїдального крововиливу, забійної рани голови. Ці ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Всі інші тілесні ушкодження не могли утворитися при обставинах та обстановці, на які вказував ОСОБА_1 під час проведення з ним слідчого експерименту;

- висновок експерта судово-цитологічної експертизи № 109 від 25.07.2014 року, згідно якого в плямах бурого кольору на металевій частині молотка виявлено кров людини. Походження від потерпілого ОСОБА_3 не виключається;

- висновок експерта судово-медичної експертизи № 222 від 31.07.2014 року, згідно якого на викрутці, молотку виявлено кров людини. Походження крові від трупа ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_2 не виключається;

- висновок експерта судово-медичної експертизи № 221 від 30.07.2014 року, згідно якого на вирізці тканини знайдена кров людини. Походження крові від потерпілого ОСОБА_3 не виключається;

- висновок експерта судово-медичної експертизи № 219 від 18.07.2014 року, згідно якого на марлевому тампоні із змивом з місця пригоди знайдена кров людини. Походження крові від ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_2 не виключається;

- висновок експерта судово-медичної експертизи № 220 від 30.07.2014 року, згідно якого на марлевих тампонах із змивами з місця пригоди знайдена кров людини. Походження крові від потерпілого ОСОБА_3 не виключається;

- висновок експерта судово-медичної експертизи № 215 від 18.07.2014 року, згідно якого волосся з трупа ОСОБА_3 частина обірване швидким рухом, а інше випавше.

- висновок експерта судово-імунологічної експертизи № 218 від 31.07.2014 року, згідно якого на одязі ОСОБА_2 , а саме: на жилеті, светрі чорному та на кросівках кров не знайдено. На джинсовій куртці, камуфляжних штанях та светру синього кольору виявлено кров людини. Походження крові від ОСОБА_3 , підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виключається;

- висновок експерта судово-цитологічної експертизи № 126 від 12.09.2014 року, згідно якого в плямах бурого кольору на руків`ї молотка виявлено кров людини, що належить особі чоловічої генетичної статі. Походження від потерпілого ОСОБА_3 не виключається;

- висновок експерта судово-трасологічної експертизи № 1/1043 від 19.09.2014 року, згідно якого металева частина молотка та руків`я, повністю суміщаються між собою, утворюючи одне ціле. Частини молотка, відокремлені один від одного шляхом розлому, що могли виникнути, ймовірно, внаслідок ударної взаємодії з іншим об`єктом;

- висновок експерта судово-криміналістичної експертизи № 72 МК від 06.11.2014 року, згідно якого пошкодження на шкіряному клапті з лобної ділянки справа, шкіряному клапті з лобної ділянки зліва від трупа ОСОБА_3 є забитими та виникли від дії твердого тупого предмету з пласкою обмеженою контактуючою поверхнею, по формі наближеної до овальної розмірами в межах контакту близько 22х10-24х14 мм., що в своєму складі мала ребро. Властивостями трасуючого знаряддя володіє торцева частина руків`я молотка, яка як травмуюче знаряддя не виключається;

- акт судово-психіатричного експерта № 497 від 01.10.2014 року, згідно якого на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій та на теперішній час, ОСОБА_1 ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, недоумства, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки не виявляв і не виявляє, і при збереженості у нього емоційно вольової сфери, інтелекту, пам`яті, критичних і прогностичних функцій - був здатен у вказані періоди часу та здатен на теперішній час усвідомлювати власні дії та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_1 може брати участь у слідчих діях, судовому засіданні та не потребує застосування будь-яких примусових заходів медичного характеру, передбачених ст.94 КК України;

- акт судово-психіатричного експерта № 493 від 01.10.2014 року, згідно якого на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій та на теперішній час, ОСОБА_2 виявляв і виявляє ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності, що враховуючи непсихотичний рівень розладів на вказаний період часу, компенсованість набутих емоційно-вольових порушень, збереженість інтелекту, пам`яті, критичних і прогностичних функцій - не позбавляло та не позбавляє на теперішній час його здатності усвідомлювати власні дії та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_2 може брати участь у слідчих діях, судовому засіданні та не потребує застосування будь-яких примусових заходів медичного характеру, передбачених ст.94 КК України;

- висновок експерта за результатами судової психологічної експертизи № 12451/16-61 від 24.07.2018 року, згідно якого процес допиту ОСОБА_1 в якості підозрюваного від 05.07.2014 року із застосуванням відеозапису характеризується наявністю у ОСОБА_1 ознак скутості, розгубленості, пригніченості, підвищеного рівню внутрішньої тривоги та відсутністю ознак психологічного впливу на нього.

Комунікативна діяльність ОСОБА_1 в процесі відібрання у нього показів при проведенні його допиту у якості підозрюваного від 05.07.2014 року із застосуванням відеозапису характеризується достатнім розвитком комунікативних навичок для побудови стійких побутових соціальних контактів, переважною логічністю та послідовністю викладення інформації, наявністю деталізувань та уточнень окремої інформації, включеністю у процес комунікації, активністю у провадженні спілкування з співрозмовником та поодинокою появою семантичних комунікативних бар`єрів спілкування, які не впливають та не викривлюють контентного навантаження мовлення ОСОБА_1 щодо обставин розслідуваної кримінальної події.

У поведінці ОСОБА_1 наявні психологічні особливості, характерні для самостійного надання показів при проведенні його допиту у якості підозрюваного від 05.07.2014 року із застосуванням відеозапису.

Процес відтворення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення під час проведення з ним слідчого експерименту від 05.07.2014 року із застосуванням відеозапису характеризується наявністю у ОСОБА_1 внутрішньої напруги, скутості, знервованості, помірної розгубленості при дещо підвищеному рівні внутрішньої тривоги.

Комунікативна діяльність ОСОБА_1 в процесі відтворення обстановки та обставин події інкримінованого йому кримінального правопорушення під час проведення за його участю слідчого експерименту від 05.07.2014 року із застосуванням відеозапису характеризується достатнім розвитком комунікативних навичок для побудови стійких побутових соціальних контактів, переважною логічністю та послідовністю викладення інформації, наявністю деталізувань та уточнень окремої інформації, включеністю у процес комунікації та вираженою активністю у провадженні спілкування з співрозмовником, помітним емоційним забарвленням мовлення та переважною узгодженістю зовнішньоповедінкових проявів змістовному навантаженню власного мовлення.

У поведінці ОСОБА_1 наявні психологічні особливості, характерні для самостійного відтворення ним подій інкримінованого йому діяння при проведенні за його участю слідчого експерименту від 05.07.2014 року із застосуванням відеозапису.

Процес допиту ОСОБА_2 в якості підозрюваного від 05.07.2014 року із застосуванням відеозапису з високим ступенем ймовірності характеризується наявністю у ОСОБА_2 ознак напруги, скутості, знервованості при підвищеному рівні внутрішньої тривоги та відсутністю ознак психологічного впливу на нього.

Комунікативна діяльність ОСОБА_2 в процесі відібрання у нього показів при проведенні його допиту у якості підозрюваного від 05.07.2014 року із застосуванням відеозапису з високим ступенем ймовірності характеризується достатнім розвитком комунікативних навичок для побудови стійких побутових соціальних контактів, наявністю як логічного й послідовного повідомлення інформації, так і нелогічного та непослідовного її викладення, наявністю деталізувань та уточнень окремої інформації, чіткістю відтворення окремих деталей, що передували кримінальній події та відбувались безпосередньо під час даної події, помірною включеністю у процес комунікації та невисокою вчасною ініціативою у веденні комунікативної взаємодії з уповноваженою особою.

У поведінці ОСОБА_2 з високим ступенем ймовірності наявні психологічні особливості, характерні для самостійного надання показів при проведенні його допиту у якості підозрюваного від 05.07.2014 року із застосуванням відеозапису.

Процес відтворення (відмови) ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення в день проведення з ним слідчого експерименту 07.07.2014 року із застосуванням відеозапису з високим ступенем ймовірності характеризується наявністю у ОСОБА_2 помірної скутості, вимушеності зовнішньоповедінкових проявів, ознак демонстративності у поведінці, помірного хвилювання та відсутністю ознак психологічного впливу на нього.

Комунікативна діяльність ОСОБА_2 при відмові його від участі у відтворенні інкримінованого йому кримінального правопорушення в день проведення з ним слідчого експерименту 07.07.2014 року із застосуванням відеозапису з високим ступенем ймовірності характеризується достатнім розвитком комунікативних навичок для побудови стійких побутових соціальних контактів, уривчастістю вербалізації інформації періодичною втратою логічності та послідовності її викладення, наявністю протиріч у змісті повідомленої інформації, униканням надання чіткої й однозначної відповіді та наданням доповнень та повідомлень на несуттєву та другорядну тематику, що дозволяє припустити свідоме моделювання/замовчування/уникання ОСОБА_2 потенційно загрозливої або несприятливої для нього інформації у контексті досліджуваної кримінальної події.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у скоєні вказаного кримінального правопорушення, в якому йому було повідомлено про підозру, не визнав та пояснив, що 04.07.2014 року вранці вдома рвав аґрус і почув, як хтось його покликав, вийшов, побачив працівників міліції, які сказали брати паспорт і їхати з ними, привезли його на територію райвідділу, завели в кабінет, влаштували «детектор брехні» електрошокером та топором раритетним, його «відпрацювали фізично шлангом» поки не привезли ОСОБА_2 , його вивели, віддали паспорт і хвилин 40 розмовляли з ОСОБА_2 . Від працівників міліції він почув, що вбили діда. Версію про молоток йому придумав капітан, який сказав «чи ти знаєш, чим ти бив» Дід років 6-7 назад поселився на вулиці, конфліктним не був, нікого не ображав, алкоголь не вживав, був «набожним», ходив до куткового колодязя по воду. Проте ходили чутки, що до нього ходить якийсь чоловік років 60. Дід приятелював з ОСОБА_4 і вона найшла його мертвим. До діда він не ходив, лише один раз, хотів позичити гроші, щоб заплатити за світло. З ОСОБА_2 у нього сусідські відносини, оскільки той проживає біля куткового колодязя, знає його з дитинства. Єдиний конфлікт у ОСОБА_2 з дідом був за колодязь, що останній багато бере води. В середу, 01.07.2014 року він одкопував на огороді краї, косив траву, був у хресної, по дорозі зустрів ОСОБА_6 , ОСОБА_19 та ОСОБА_5 , сказав, якщо хочуть, то хай йдуть рвуть аґрус, вони прийшли до нього додому, нарвали відро, потім принесли горілку та закуску. І вони разом почали вживати спиртні напої, пив він, ОСОБА_5 , ОСОБА_19 і ОСОБА_6 . Випили вони 1 літр горілки, потім по «видному» почали розходитись, першим пішов ОСОБА_5 , а потім, коли він побачив, що в нього пропали цигарки, які забрав ОСОБА_6 , то сказав ОСОБА_19 забирай його і йдіть звідси. Він повечеряв та дивився телевізор. ОСОБА_2 з ними в той день не було. На запитання прокурора, обвинувачений пояснив, він звертався, щодо застосування до нього незаконних методів досудового розслідування, зразу писав скаргу в Генеральну прокуратуру, яку потім направили в область, відповідь прийшла, що ведеться перевірка. Потім через 5 днів прийшла відповідь, що в діях працівників райвідділу не має ніяких порушень. Потім звертався до уповноваженої з прав людини ОСОБА_26 , знову направлено скаргу на Генеральну прокуратуру і було розпочате досудове розслідування.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у скоєні вказаного кримінального правопорушення, в якому йому було повідомлено про підозру, не визнав та пояснив, що 04.07.2014 року його затримали працівники міліції, застосовуючи фізичний та моральний тиск. Катували, наділи кульок і били поки не втратив свідомість. На наступний день дали, щось випити і примусили підписати. Діда знав близько 9 років, саме ближче з ним спілкувався, бував в нього вдома, але нечасто. Один раз дід його вгощав ковбасою, оскільки він йому приносив мішки. Грошей у діда не було, бо він їх віддавав дочці. Він допомагав ОСОБА_27 , який є інвалідом і живе навпроти діда, він бачив, як на протязі весни, в травні - червні до діда ходив, якийсь чоловік, років 60. Дід питав у нього чи не бачив, хто до нього заходив, бо в хаті було все перевернуто. Останній завжди ходив і озирався, когось боявся. З ОСОБА_1 у нього сусідські відносини. ОСОБА_1 бачив за дві неділі до того, як вбили діда, до 04.07.2014 року - дня їх затримання, бачив його 20.06.2014 року. 01.07.2014 року, вранці їздив в м. Городище фотографуватись біля Ощадбанку, а 04.07.2014 року їздив забирати фото, а потім був затриманий працівниками міліції.

Згідно ст.ст. 55, 62 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20.10.2011 року (справа № 1-31/2011) положення статті 62 Конституції України спрямовані на забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а саме: обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних у результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України № 2135-XII від 18.02.1992 року «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

Отже, згідно вказаного рішення Конституційного Суду України, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина у кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Згідно положень ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора.

Оцінивши, надані прокурором докази, суд вважає наступне.

Щодо показань свідків, то жоден із допитаних судом свідків не був очевидцем інкримінованого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення.

Так, свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 були понятими при проведенні у будинковолодінні обвинуваченого ОСОБА_2 огляду місця події, тобто, слідчої дії.

В силу приписів ч. 7 ст. 223 КПК України, поняті можуть бути допитані під час судового розгляду тільки як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 у наданих суду показаннях ніякої інформації щодо причетності обвинувачених до вчиненого злочину, суду не надали.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_21 у наданих суду показаннях зазначили, що їм відомі випадки, коли обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приходили до ОСОБА_3 та забирали в нього продукти харчування і грошові кошти, про які їм розповідав ОСОБА_3 , проте очевидцями таких подій вони не були.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_22 , які не узгоджуються з іншими доказами та були спростовані в судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає, що покази свідків, допитаних в судовому засіданні ніякої доказової бази щодо обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, не несуть.

Щодо письмових та відеодоказів, наданих прокурором.

Як зазначалося вище, згідно положень ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Згідно обвинувального акту, що також підтвердилося в судовому засіданні, місцем вчинення злочину є будинковолодіння ОСОБА_3 , що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Прокурором надано три протоколи огляду місця події, зокрема:

- протокол огляду місця події від 04.07.2014 року з фототаблицями, згідно якого було оглянуто територію та безпосередньо домоволодіння АДРЕСА_1 , де був виявлений труп ОСОБА_3 з ознаками насильницької смерті.

- протокол огляду місця події від 04.07.2014 року з фототаблицями, згідно якого було оглянуто територію та безпосередньо домоволодіння АДРЕСА_1 , у якому проживав ОСОБА_2 в ході якого виявлено та вилучено молоток, викрутку та одяг з плямами речовини бурого кольору, зокрема: джинсову куртку, кофту синього кольору, кросівки сірого кольору, камуфляжні штани, кофту сірого кольору, жилет сірого кольору та змиви з площадки перед входом в будинок, що на марлевих тампонах;

- протокол огляду місця події від 04.07.2014 року, згідно якого було оглянуто домоволодіння АДРЕСА_1 , у якому проживав ОСОБА_1 в ході якого виявлено та вилучено штани сірого кольору з плямами речовини бурого кольору;

Згідно ч.2 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Згідно ч.1, ч.2 ст.237 КПК України, в редакції, що діяла на час проведення оглядів місця події, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.234 КПК України, в редакції, що діяла на час проведення оглядів місця події, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

Згідно ч.3 Конституції України, у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.233 КПК України, в редакції, що діяла на час проведення оглядів місця події, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч.3 цієї статті.

Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому ст. 255 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 п.1, п.3, ч.2 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, в разі здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або порушенням його суттєвих умов та у разі порушення права особи на захист.

Згідно матеріалів справи, 04.07.2014 року Городищенським РВ УМВС України в Черкаській області було отримано повідомлення про те, що 04.07.2014 року, у власному будинку АДРЕСА_1 виявлено труп господаря ОСОБА_3 . Цього ж дня, Городищенським РВ до ЄРДР була внесена інформація за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. Цього ж дня, тобто 04.07.2014 року було проведено огляд місця події за місцем проживання обвинувачених ОСОБА_2 з 11.20 години до 12.10 години та ОСОБА_1 з 13.05 години до 13.40 години та оголошено їм про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Огляди місця події - помешкань обвинувачених, проводилися одразу після отримання інформації щодо можливої причетності останніх до вчиненого злочину, як виняток, передбачений ч. 3 ст. 233 КПК, для невідкладних випадків. Стороною обвинувачення не надано доказів про те, що слідчий, прокурор після проведення зазначених оглядів зверталися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Згідно висновку ВС про застосування норми права викладеного в постанові від 23.05.2018 року у справі № 159/451/16-к, провадження № 51 - 1173 зпв 18, за загальним правилом, встановленим у ч. 2 ст. 234 та ч. 2 ст. 237 КПК України, огляд та обшук житла чи іншого володіння особи здійснюється на підставі ухвали слідчого судді. У винятковому випадку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК України, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, однак у такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій (постфактум) звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Докази, встановлені внаслідок огляду та обшуку, проведених з порушенням зазначених правил, а також, якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, є недопустимими.

Згідно зазначених протоколів огляду місця події, огляд проводився за участю власника (користувача) приміщення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Як зазначалося вище, згідно з ч. 1 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Тобто, законодавцем, окрім можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі судового рішення, передбачено іншу процесуальну гарантію захисту прав особи, а саме, можливість проникнути до житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою особи, яка ним володіє.

ЄСПЛ у рішенні від 07.11.2013 року, у справі «Бєлоусов проти України» зазначив, що будь-яке втручання згідно з п. 1 ст. 8 Конвенції повинно бути виправданим у розумінні п. 2 як таке, що здійснюється «згідно із законом» і є «необхідним у демократичному суспільстві» задля досягнення однієї або більше законних цілей, що в ньому наводяться. Формулювання «згідно із законом» вимагає від оскаржуваного заходу як підґрунтя в національному законодавстві, так і його відповідності принципові верховенства права. Головною метою ст. 8 Конвенції є захист особи від свавільного втручання державних органів. У цьому рішенні ЄСПЛ дійшов висновку, що огляд працівниками міліції житла заявника не проводився згідно із законом, оскільки дозвіл на огляд отримано за обставин, в яких були відсутні процесуальні гарантії, що захищають його здатність висловлювати свою справжню думку.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обидва обвинувачені поставили підписи в протоколах огляду місця події та слідчий зазначив, що зауважень не надійшло. Згідно показань свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які були понятими при проведенні огляду місця події за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 , «…все було добровільно, спокійно, ніхто ні до чого нікого не примушував …».

Проте, за відсутності заяв обвинувачених про те, що вони добровільно дають згоду на огляд їхнього житла, суд, беручи до уваги те, що безпосередньо перед проведенням оглядів, обвинувачені, 04.07.2014 року вже спілкувались з працівниками поліції з приводу, в подальшому, інкримінованого їм злочину, та те, що в протоколі огляду місця події - помешкання ОСОБА_2 , відсутній підпис останнього в графі щодо роз`яснення слідчим йому його прав, суд вважає що наведені обставини ставлять під сумнів показання свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , про те, що «…все було добровільно, спокійно, ніхто ні до чого нікого не примушував …» та добровільність такої згоди, оскільки були відсутні процесуальні гарантії, які захищали здатність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 висловлювати свою справжню думку щодо рішення слідчого провести огляд в їх помешканнях.

В зв`язку з наведеним, суд визнає істотними порушеннями прав обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при проведенні слідчої дії, а саме: огляду місця події за місцем їх проживання та, як наслідок, вбачає підстави та визнає недопустимим доказом в даному кримінальному провадженні протокол огляду місця події від 04.07.2014 року з фототаблицями, згідно якого було оглянуто територію та безпосередньо домоволодіння АДРЕСА_1 , у якому проживав ОСОБА_2 та протокол огляду місця події від 04.07.2014 року, згідно якого було оглянуто домоволодіння АДРЕСА_1 , у якому проживав ОСОБА_1 .

Крім протоколів огляду місця події, прокурор, також надав протоколи проведення слідчого експерименту.

Зокрема, протокол проведення слідчого експерименту від 05.07.2014 року, з 15 год. 00 хв., до 15 год. 49 хв. за участю підозрюваного ОСОБА_1 , з метою перевірки і уточнення відомостей даних останнім під час його допиту в якості підозрюваного 05.07.2014 року по факту смерті ОСОБА_3 згідно якого підозрюваний відтворив обстановку та обставини події спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень з CD - диском та протокол проведення слідчого експерименту від 07.07.2014 року, з 11 год. 55 хв., до 12 год. 07 хв. за участю підозрюваного ОСОБА_2 , з метою перевірки і уточнення відомостей даних останнім під час його допиту в якості підозрюваного 05.07.2014 року по факту смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 висловлювався незмістовно, заперечивши свою вину. При цьому повідомив, що він знає, що ОСОБА_3 на даний час мертвий, а дані ним покази під час його допиту в якості підозрюваного являються ним вигаданими, з CD - диском з відеозаписом допиту підозрюваного ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог частин 1, 5, 6 ст. 240 КПК України, у редакції, що діяла на час проведення слідчого експерименту, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. Слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи. Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 05.07.2014 року, за участю підозрюваного ОСОБА_1 , перед проведенням даної слідчої дії підозрюваному ОСОБА_1 , не були роз`яснені його права та обов`язки передбачені ст. 42 КПК України, про що свідчить відсутність його підпису у зазначеній графі.

Крім того, у графу «Прізвище, ім`я, по батькові особи, яка займає приміщення в якому проводиться слідчий експеримент», слідчим не внесено прізвище такої особи, а мається зроблена слідчим позначка «Z», а в графі ««Прізвище, підпис особи, яка володіє житлом чи іншим володінням або іншої присутньої особи», яка отримала копію ухвали слідчого судді про проведення слідчого експерименту, слідчим зроблено «прочерк».

Тобто, з даного протоколу вбачається, що ані особи, яка володіла б правами власника чи іншої особи, яка на правових підставах могла б замінити власника до проведення даної слідчої дії залучено не було, як не було і ухвали слідчого судді про проведення слідчого експерименту. При цьому, суд зазначає, що потерпілою в даному кримінальному провадженні визнана дочка покійного ОСОБА_3 - ОСОБА_28 , яка, на думку суду, і повинна була бути залученою слідчим для участі в проведенні даної слідчої дії.

Як зазначалось вище, відповідно до ч. 1 п.1 ч.2 ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, в разі здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або порушенням його суттєвих умов.

За відсутності, добровільної згоди особи, яка володіла на час проведення слідчого експерименту, якою на думку суду мала бути потерпіла ОСОБА_28 , та ухвали слідчого судді про проведення слідчого експерименту, суд визнає істотними порушеннями прав обвинуваченого ОСОБА_1 при проведенні слідчої дії, а саме: слідчого експерименту від 05.07.2014 року, за участю підозрюваного ОСОБА_1 , з метою перевірки і уточнення відомостей даних останнім під час його допиту в якості підозрюваного 05.07.2014 року по факту смерті ОСОБА_3 , та як наслідок, вбачає підстави та визнає недопустимим доказом в даному кримінальному провадженні протокол проведення слідчого експерименту від 05.07.2014 року з CD - диском, на якому зафіксовано хід проведення даного слідчого експерименту.

З наведених вище підстав, суд визнає істотними порушеннями прав обвинуваченого ОСОБА_29 при проведенні слідчої дії, а саме: слідчого експерименту від 07.07.2014 року, за участю підозрюваного ОСОБА_2 , з метою перевірки і уточнення відомостей даних останнім під час його допиту в якості підозрюваного 05.07.2014 року по факту смерті ОСОБА_3 , та як наслідок, вбачає підстави та визнає недопустимим доказом в даному кримінальному провадженні протокол проведення слідчого експерименту від 07.07.2014 року з CD - диском, на якому зафіксовано хід проведення даного слідчого експерименту.

Щодо висновків експертів, то суд, зазначає наступне.

Відповідно до сформованої практикою ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», пункти 50-52 рішення у справі «Шабельник проти України (№ 2)», пункт 66 рішення у справі «Яременко проти України (№ 2)»).

Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.

Такої ж практики притримується і Верховний Суд про що неодноразово зазначав у своїх постановах, зокрема у постанові від 10.12.2020 року в справі № 761/19749/13-к, провадження № 51-924км19.

Враховуючи наведене, суд визнає такими, що не мають доказового значення для обґрунтування винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у інкримінованому їм злочині всі похідні від недопустимих доказів дані, а саме:

- висновок експерта судово-медичної експертизи № 83/10 від 20.09.2014 року, згідно якого внаслідок нанесеного удару ОСОБА_1 при тих обставинах і обстановці, на які останній вказував під час проведення слідчого експерименту могли утворитися тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток склепіння черепу з переходом на основу, субарахноїдального крововиливу, забійної рани голови. Ці ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Всі інші тілесні ушкодження не могли утворитися при обставинах та обстановці, на які вказував ОСОБА_1 під час проведення з ним слідчого експерименту;

- висновок експерта судово-медичної експертизи № 219 від 18.07.2014 року, згідно якого на марлевому тампоні із змивом з місця пригоди (за місцем проживання ОСОБА_2 ) знайдена кров людини. Походження крові від ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_2 не виключається;

- висновок експерта судово-медичної експертизи № 222 від 31.07.2014 року, згідно якого на викрутці, молотку (вилучених за місцем проживання ОСОБА_2 ) виявлено кров людини. Походження крові від трупа ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_2 не виключається;

- висновок експерта судово-імунологічної експертизи № 218 від 31.07.2014 року, згідно якого на одязі ОСОБА_2 , а саме: на жилеті, светрі чорному та на кросівках кров не знайдено. На джинсовій куртці, камуфляжних штанях та светру синього кольору виявлено кров людини. Походження крові від ОСОБА_3 , підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виключається, оскільки судом визнані недопустимими доказами в даному кримінальному провадженні протокол огляду місця події від 04.07.2014 року з фототаблицями, згідно якого було оглянуто територію та безпосередньо домоволодіння АДРЕСА_1 , у якому проживав ОСОБА_2 та протокол огляду місця події від 04.07.2014 року, згідно якого було оглянуто домоволодіння АДРЕСА_1 , у якому проживав ОСОБА_1 та протоколи: слідчого експерименту від 05.07.2014 року, за участю підозрюваного ОСОБА_1 та слідчого експерименту від 07.07.2014 року, за участю підозрюваного ОСОБА_2 , а зазначені експертизи були проведені на підставі даних отриманих в результаті проведення слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_1 та з використанням речових доказів, вилучених під час огляду місця події - помешкання обвинуваченого ОСОБА_2 .

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до висновку експерта судово-імунологічної експертизи № 218 від 31.07.2014 року, кров потерпілого ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 можливо відноситься до групи крові OaB(1), а кров підозрюваного ОСОБА_2 відноситься до групи крові OaB(1). З урахуванням цих вихідних даних, щодо групи крові вказаних осіб, були проведені всі інші експертизи по виявлених слідах крові у помешканні ОСОБА_3 та на речових доказах вилучених з домоволодіння обвинуваченого ОСОБА_2 . Тобто, жодна із проведених експертиз щодо належності крові потерпілому та обвинуваченим не дає однозначного висновку, що в тому чи іншому конкретному дослідженні кров належить саме одній із вказаних осіб, що виключає зроблені висновки, як доказ причетності обвинувачених до вчиненого злочину.

Щодо висновку експерта судово-медичної експертизи № 83/9 від 12.09.2014 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження та висновків експерта, зроблених з використанням речових доказів, вилучених у його помешканні, зокрема:

- висновок експерта судово-цитологічної експертизи № 109 від 25.07.2014 року, згідно якого в плямах бурого кольору на металевій частині молотка виявлено кров людини. Походження від потерпілого ОСОБА_3 не виключається;

- висновок експерта судово-медичної експертизи № 221 від 30.07.2014 року, згідно якого на вирізці тканини знайдена кров людини. Походження крові від потерпілого ОСОБА_3 не виключається;

- висновок експерта судово-медичної експертизи № 215 від 18.07.2014 року, згідно якого волосся з трупа ОСОБА_3 частина обірване швидким рухом, а інше випавши;

- висновок експерта судово-медичної експертизи № 220 від 30.07.2014 року, згідно якого на марлевих тампонах із змивами з місця пригоди знайдена кров людини. Походження крові від потерпілого ОСОБА_3 не виключається;

- висновок експерта судово-цитологічної експертизи № 126 від 12.09.2014 року, згідно якого в плямах бурого кольору на руків`ї молотка виявлено кров людини, що належить особі чоловічої генетичної статі. Походження від потерпілого ОСОБА_3 не виключається;

- висновок експерта судово-трасологічної експертизи № 1/1043 від 19.09.2014 року, згідно якого металева частина молотка та руків`я, повністю суміщаються між собою, утворюючи одне ціле. Частини молотка, відокремлені один від одного шляхом розлому, що могли виникнути, ймовірно, внаслідок ударної взаємодії з іншим об`єктом, то суд зазначає, що вказані експертизи призначені та проведені відповідно до норм діючого на той час КПК України, проте, жоден із названих висновків не вказує та не підтверджує причетність обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до інкримінованого їм злочину.

Також, суд зазначає, що акт судово-психіатричного експерта № 497 від 01.10.2014 року та акт судово-психіатричного експерта № 493 від 01.10.2014 року, підтверджують що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих їм дій та на теперішній час є осудними, можуть брати участь у слідчих діях, судовому засіданні та не потребують застосування будь-яких примусових заходів медичного характеру, передбачених ст.94 КК України;

Щодо висновку експерта за результатами судової психологічної експертизи № 12451/16-61 від 24.07.2018 року, то суд, не бере до уваги висновки щодо поведінки обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при проведенні з ними слідчих експериментів, оскільки протоколи цих слідчих дій визнані судом недопустимими доказами в даній справі.

Щодо висновків в частині поведінки обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при допиті їх в якості підозрюваних 05.07.2014 року та висновків щодо відсутності ознак психологічного впливу на них під час проведення зазначеної слідчої дії, то суд, при ухваленні вироку бере їх до уваги, як докази підтвердження тих обставин, що на стадії досудового слідства до них працівниками поліції заходів фізичного чи психологічного примусу не застосовувалось, що також підтверджується наданим прокурором висновком від 09.10.2014 року за результатами розгляду заяви слідчо-арештованого ОСОБА_1 , щодо неправомірних дій з боку окремих працівників міліції Городищенського РВ УМВС

Щодо дисків з відеозаписом допиту підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на стадії досудового слідства, то суд, в силу приписів ст. 23 КПК України, не бере їх до уваги.

В силу приписів, ч. 5 ст. 193 КПК України, про те, що будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні, суд, не бере до уваги, як доказ, винуватості у інкримінованому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 121 КК України, надані прокурором копії ухвал від 08.07.2014 року про обрання обвинуваченим запобіжних заходів у виді тримання під вартою. Такі висновки суду повністю узгоджуються з висновками ВС викладеними у постанові від 24.05.2018 у справі № 401/206/16-к (провадження № 51-1080км18).

Інших належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б доводили винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, прокурор суду не надав.

Згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01 листопада 1996 року №9, визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Згідно ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 21 Постанови ПВС України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», виправдувальний вирок постановляється, зокрема, за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину, коли факт суспільно небезпечного діяння встановлено, але досліджені судом докази виключають або не підтверджують вчинення його підсудним.

Згідно п. 23 зазначеної Постанови, всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В силу вимог ч. 1, 3 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення, в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів та не доведено причетності обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, а відтак, їх, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 373 КК України, необхідно визнати невинуватими у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та виправдати.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

- три змиви речовини бурого кольору, одна вирізка тканини з речовиною бурого кольору, дерев`яна ручка від молотка з речовиною бурого кольору, металева частина молотка з речовиною бурого кольору, десять слідів рук, жмут волосся (в лівій руці трупа), зразки волосся з п`яти частин голови трупа, зрізи нігтів з лівої та правої руки трупа, мікронакладення з лівої та правої долонь трупа, молоток, викрутка, камуфляжні штани, жилет сірого кольору, кросівки сірого кольору, джинсова куртка, змиви з площадки, дві кофти, штани сірого кольору, спортивна кофта синього кольору, штани чорного кольору, футболка бежевого кольору, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Городищенського РВ УМВС, суд вважає за необхідне знищити;

- документи ОСОБА_2 : військовий квиток, ксерокопія паспорта, свідоцтво про народження, свідоцтво про восьмирічну освіту, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Городищенського РВ УМВС, повернути ОСОБА_2 за належністю.

Процесуальні витрати по справі, а саме: витрати на проведення експертиз у сумі 872 гривні 95 копійок компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до вступу вироку в законну силу, не застосовувати.

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення (злочину).

ОСОБА_2 визнати невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення (злочину).

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, не застосовувати.

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, не застосовувати.

Речові докази, а саме: три змиви речовини бурого кольору, одна вирізка тканини з речовиною бурого кольору, дерев`яна ручка від молотка з речовиною бурого кольору, металева частина молотка з речовиною бурого кольору, десять слідів рук, жмут волосся (в лівій руці трупа), зразки волосся з п`яти частин голови трупа, зрізи нігтів з лівої та правої руки трупа, мікронакладення з лівої та правої долонь трупа, молоток, викрутка, камуфляжні штани, жилет сірого кольору, кросівки сірого кольору, джинсова куртка, змиви з площадки, дві кофти, штани сірого кольору, спортивна кофта синього кольору, штани чорного кольору, футболка бежевого кольору, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Городищенського РВ УМВС, знищити;

Речові докази, а саме: документи ОСОБА_2 : військовий квиток, ксерокопія паспорта, свідоцтво про народження, свідоцтво про восьмирічну освіту, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Городищенського РВ УМВС, повернути ОСОБА_2 за належністю.

Процесуальні витрати по справі, а саме: витрати на проведення експертиз у сумі 872 гривні 95 копійок компенсувати за рахунок Державного бюджету України

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити виправданим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В. О. Черненко