Ухвала суду № 101459771, 29.11.2021, Нововодолазький районний суд Харківської області

Справа № 631/922/21

Провадження № 2/631/671/21

У Х В А Л А

п р о з а л и ш е н н я п о з о в у б е з р о з г л я д у

29 листопада 2021 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Колодяжної А. О.

розглянувши усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу з єдиним унікальним № 631/922/21 (провадження № 2/631/671/21) за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості спожиту електричну енергію»,-

в с т а н о в и в:

В провадженні суду відповідно до ухвали, постановленої 10.11.2021 року у складі судді Мащенко С. В., знаходиться цивільна справа з єдиним унікальним № 631/922/21 (провадження № 2/631/671/21) за позовом АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію», що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження (а. с. 19– 23).

Зі змісту зазначеного позову убачається, що сторона позивача просить стягнути з відповідача суму заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 7703,13 гривень, а також судові витрати покласти на відповідача (а. с. 1 – 2).

11.11.2021 року представник позивача АТ «Харківоблнерго» - Золотарь В. М., який діє на підставі довіреності, виданої 04.01.2021року за № 01-46/81 виконувачем обов`язків генерального директора Логвиненком К. О., зі строком дії до 31.12.2021 року, звернувся до суду із клопотанням, зареєстрованим за вхідним № ЕП-1664/21-вх, в якому просив справу за позовом АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» залишити без розгляду. Аналогічна заява була подана 29.11.2021 року та зареєстрована за вхідним № 6739/21-вх. (а. с. 25 – 28).

Представник позивача АТ «Харківоблнерго» - Золотарь В. М. у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки не повідомив, заяв про відкладення або про розгляд справи за його відсутності не надавав (а. с. 19– 23, 24).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явилася, про дату, час і місце засідання повідомлялася належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення або про розгляд справи за її відсутності не надавала (а. с. 19– 23, 24).

Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно із частиною 1 статті 223 цього ж кодексу, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання учасниками справи особистих пояснень не має, сторони своєчасно та належним чином відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства сповіщені про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання у цій справі, суд вважає за можливе розглянути заяву про залишення позову за їх відсутності.

Отже, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про залишення позову без розгляду або відмовлення у задоволенні цього клопотання, перевіривши їх доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять наявні в ній письмові докази, - суд вважає, що заява представника позивача щодо залишення позовної заяви АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості спожиту електричну енергію» без розгляду підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд – у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Також статтею 55 Конституції України проголошено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Зміст цього права полягає у тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Аналогічне вбачається й у рішенні Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води), в якому вказане, що частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Отже, звернення особи до суду є її абсолютним правом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Вказане беззаперечно кореспондує із приписами діючого цивільного процесуального законодавства України, зокрема, тим, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно з частиною 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість звернутися до суду із заявою в порядку окремого провадження.

Отже, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 3 цієї ж статті визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Тому, право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів рівною мірою стосується й права такої особи на залишення відповідної заяви без розгляду.

Відповідно до змісту пункту 3 частини 1 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання. При цьому ними в розумінні приписів частини 1 статті 42 та частини 1 статті 48 цього кодексу є сторони (позивач і відповідач) й треті особи.

Частиною 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Одночасно з цим, відповідно до змісту частини 1 та 2 статті 64 зазначеного цивільного процесуального кодифікованого закону, представник, якій має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Як визначено пунктом 5 частини 1 статті 257 цього ж нормативно-правового акту, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Також, згідно з частиною 2 статті 258 Цивільного процесуального кодексу України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відтак, з матеріалів цієї справи вбачається, що до Нововодолазького районного суду Харківської області із позовною заявою «Про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію» звернулася юридична особа – АТ «Харківобленерго», від імені та інтересах якої діє Золотарь В. М. (а. с. 2).

Згідно із заявою, зареєстрованою за вхідним № ЕП-164/21-вх від 11.11.2021 року, щодо залишення позовної заяви АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості спожиту електричну енергію», вона підписана та подана представником позивача – Золотарем В. М., який діє на підставі довіреності, що ніяких застережень щодо обмеження повноважень представника позивача на вчинення певної процесуальної дії, а саме: щодо подання від імені та в інтересах позивача заяви про залишення позовної заяви без розгляду,- не містить, а тому її слід задовольнити.

Приходячи до такого, суд, проаналізував норми цивільного процесуального законодавства України, й переконався, що звернутись до суду із проханням про залишення позову без розгляду є правом позивача, який на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, й, оскільки таке право є абсолютним, воно не залежить від волі інших учасників процесу, а, отже, й не залежить від будь-якої їх думки.

Наведене свідчить про те, що суд не має обов`язку з`ясовувати обставини, мотиви, міркування, з яких виходив позивач, звертаючись з таким проханням в суд, як не зобов`язаний з`ясовувати і суть справи. Проте він зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду, якщо прохання подано у процесуальний спосіб з огляду саме на обов`язковий у цивільному процесі принцип диспозитивності, тобто вільне розпорядження учасниками справи своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.

З урахуванням зазначеного та беручи до уваги вільне волевиявлення позивача АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» щодо залишення його позовної заяви без розгляду, подання відповідної заяви від імені та в інтересах позивача його повноважним представником, а також відповідність поданої заяви вимогам цивільного процесуального кодифікованого закону України, суд вважає за необхідне клопотання сторони позивача задовольнити повністю, а позовну заяву АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості спожиту електричну енергію» залишити без розгляду.

Приходячи до такого, одночасно із залишенням позову АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості спожиту електричну енергію» без розгляду, суд, відповідно до приписів частини 2 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне роз`яснити АТ «Харківобленерго», позовну заяву якого залишено без розгляду, що після усунення умов, які були підставою для залишення заяви без розгляду, воно має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі;статтями 9, 55 і 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями);статтями 8, 17 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року; Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»;пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; рішенням Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води); і статтями 1 – 5, 7, 13, 17, 18, 42, 43, 46, 48, 58, 60, 62, 64, 76 – 80, 89, 128 – 131, 193, пунктом 1 частини 2 статті 200, статтями 211, 214, 223, 255, пунктом 5 частини 1 та частиною 2 статті 257, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259 – 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 та 11 статті 272, статтею 294, частиною 2 статті 352, пунктом 16 частини 1 статті 353, частиною 2 та 3 статті 354 та пунктом 9 та 11 частини 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),-

у х в а л и в:

Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості спожиту електричну енергію» залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», що після усунення умов, які були підставою для залишення цього позову без розгляду, воно має право звернутися до суду повторно.

Копію ухвали надіслати АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», а також всім іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з цього дня.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала, що набрала законної сили, обов`язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Ухвалу постановлено шляхом прийняття, складено за допомогою комп`ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: С. В. Мащенко