Ухвала суду № 101459764, 25.11.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/10236/21

Провадження № 1-кс/643/4270/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2021 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Гюлалієвої Ф.Р. кизи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника потерпілого ОСОБА_1 – адвоката Семехи Дмитра Сергійовича про відвід судді Афанасьєва В.О. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021225470000234 від 25.01.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Московського районного суду м. Харкова (головуючий суддя Афанасьєв В.О.) перебуває кримінальна справа № 643/10236/21 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.

16.10.2021 року від представника потерпілого ОСОБА_2 – адвоката Семехи Д.С. надійшла заява, в якій він просить відвести суддю Московського районного суду м. Харкова Афанасьєва В.О. від участі у даному кримінальному провадженні.

В обґрунтування заяви про відвід зазначено, що суддею Афанасьєвим В.О. грубо порушено вимоги ст. 3, 55 КПК України у зв`язку із неправомірною, на думку ОСОБА_3 , відмовою у залученні ОСОБА_4 до участі в кримінальному провадженні в якості потерпілої. Враховуючи наведене, а також положення КПК України та практику Європейського суду з прав людини, представник потерпілого Семеха Д.С. звернувся до суду з заявою про відвід судді Афанасьєва В.О.

Заяву про відвід розподілено в провадження судді Крівцова Д.А.

Представник потерпілого – адвокат Семеха Д.С. в судове засідання 25.11.2021 року не з`явився, надав заяву, в якій просив проводити судовий розгляд за його відсутності та відсутності потерпілого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 7 вказаного вище Закону, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. 75, 76 КПК України.

Відповідно до ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Хоча в заяві про відвід представник потерпілого зазначає, що відвід викликаний упередженим ставленням судді Афанасьєва В.О., суд враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, зазначене кримінальне провадження розподілене в провадження судді Афанасьєва В.О. 07.06.2021 року.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова Афанасьєва В.О. від 15.06.2021 року призначено підготовче судове засідання.

Ухвалами судді Московського районного суду м. Харкова Афанасьєва В.О. від 04.08.2021 року та від 11.08.2021 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_4 про визнання її потерпілою.

Таким чином, підставою для заяви про відвід стала відмова судді Афанасьєва В.О. в задоволенні заяви ОСОБА_4 про залучення останньої до участі у справі в якості потерпілої.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, в тому числі в постанові від 12.07.2018 року по справі № 745/398/16-к, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема, у справі «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Таким чином, суддя Московського районного суду м. Харкова Афанасьєв В.О., приймаючи у справі певні процесуальні рішення, зокрема про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про визнання її потерпілою, реалізовував процесуальні права, якими він наділений згідно чинного законодавства України, та діяв в межах дискреційних повноважень, обираючи між відповідними альтернативними процесуальними рішеннями.

Даних, які б свідчили, що відповідне процесуальне рішення приймалось суддею Афанасьєвим В.О. саме тому, що останній відчував упереджене ставлення до тих чи інших учасників кримінального провадження, а також до ОСОБА_4 , судом не отримано. Так, всі доводи представника потерпілого, викладені в заяві про відвід, фактично зводяться до незгоди представника потерпілого із процесуальним рішенням судді Афанасьєва В.О. щодо відмови в задоволення заяви ОСОБА_4 про залучення останньої до участі в справі в якості потерпілої, тобто фактично зводяться до іншої правової оцінки обставин, яким було надано оцінку суддею Афанасьєвим В.О.

Не заперечуючи безумовне право представника потерпілого на обстоювання його правової позиції, яке гарантовано ст. 22 КПК України, суд вважає, що незгода захисника із прийнятими суддею Афанасьєвим В.О. процесуальним рішенням не свідчить про упередженість останнього, а відтак – не може бути підставою для відводу вказаного судді.

Доводи представника потерпілого відносно того, що такими діями судді Афанасьєва В.О. були порушені права та інтереси ОСОБА_4 , а також посилання на норми КПК України та практику Європейського суду з прав людини не свідчать, на переконання суду, про упередженість судді Афанасьєва В.О., а є по суті іншою оцінкою представником потерпілого положень законодавства України.

Оцінюючи доводи представника потерпілого відносно того, що відмова в задоволенні заяви ОСОБА_4 про залучення до участі у справі у якості потерпілої суперечить чинному законодавству, суд керується таким.

Суд першої інстанції, розглядаючи заяву про відвід, позбавлений можливості надавати оцінку законності рішень іншого судді цього ж суду під час здійснення останнім судочинства. Вказані питання, згідно чинного законодавства України, зокрема глави 31 КПК України, належать до виключної компетенції суду апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене та діючи в межах повноважень, визначених законом, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав надавати по суті оцінку доводам представника потерпілого відносно того, що відмова в задоволенні заяви ОСОБА_4 суперечить чинному законодавству.

Водночас суд враховує, що істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону згідно ст. 412 КПК України є підставою для скасування відповідного судового рішення. Враховуючи наведене, сторона захисту, обстоюючи свою правову позицію, в разі подання апеляційної скарги не позбавлена права посилатись на відповідні порушення, які за доводами захисника мали місце, як на підставу для скасування відповідного судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду кримінального провадження.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення відводу та відмовляє в заяві представника потерпілого – адвоката Семехи Д.С.

Керуючись ст. 75, 76, 81, 369-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяві представника потерпілого ОСОБА_1 – адвоката Семехи Дмитра Сергійовича про відвід судді Московського районного суду м. Харкова Афанасьєва В.О. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021225470000234 від 25.01.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України (справа № 643/10236/21) – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали буде проголошено 29.11.2021 о 16-30 год.

Суддя Д.А. Крівцов