Рішення № 101459085, 28.10.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/28445/21

Провадження № 2/947/4582/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Луняченка В.О.,

при секретарі Макаренко Г.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн фінанс» (код ЄДРПОУ 42254696, адреса: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11-А, оф. 605), третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

21.09.2021 року з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн фінанс», третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни про визнання виконавчого напису вчиненого 12.03.2021 року приватним нотаріусом Головкіною Я.В. (реєстровий номер 22984 ), таким, що не підлягає виконанню звернувся і інтересах ОСОБА_1 його представник адвокат Пінчук В.В.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..

Ухвалою суду від 28.09.2021 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі.

В матеріалах справи міститься заява представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Пінчук В.В. про можливість розгляду справи за її та позивача відсутністю, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку поданим доказам, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК).

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Достовірними, відповідно до ст.79 ЦПК України є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , шляхом підписання заяви та прийняття умов кредитування 18/12/2019, оформив кредит на умовах отримання у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошових коштів у розмірі 20000 гривень строком на 30 днів та на відповідних умовах їх користування та повернення. Однак наданий суду з боку позивача на підтвердження кредитних зобов`язань ОСОБА_1 не має підписів сторін та не посвідчений нотаріально.

Згідно умов доданого договору укладений між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (даті - Кредитор). Договір без нотаріального посвідчення. Договір не містить підписів сторін.У реквізитах сторін указана неточна адреса Позивача.

Згідно п. 1.2. Строк дії Договору починається з моменту його укладення та станови гь ЗО (тридцять) днів. Згідно п. 1.4. Договору, нарахування процентів за кредитом здійснюється у розмірі 0,50 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору.

Згідно графіку: термін платежу 17.01.2020 р. сума кредиту 20000, сума нарахованих процентів 3000,00, сторони зазначені як і в договорі.

Кредитор – ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», який зазначений у договорі, відступив право вимоги іншій особі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитними договорами 75 від 22 квітня 2020 року , в свою чергу останній відступив право вимоги Відповідачу на підставі договору 05/0820-01 від 05.08.2020 р.

Разом з там, Позивач жодного разу не повідомлявся про заміну кредитора у зобов`язанні за Договором.

Із сайту АСВП у серпні 2021 року позивач дізнався про наявність виконавчого провадження № 65718024, що перебуває на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що виконавче провадження здійснюється на підставі виконавчого напису № 22984 вчиненого12.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, яким пропоновано стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ 42254696, адреса: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11-А, оф. 605) заборгованості за кредитним договором № 464376236 від 18.12.2019 року в сумі 68965,00 гривень

Будь-яких повідомлень щодо вчинення виконавчого напису та його виконання позивачем отримано не було, так само як і не було повідомлено позивача про зміну кредитора.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивач зазначив наявність спору щодо його заборгованості та не отримання ним письмової вимоги про усунення порушень, також той факт, що нотаріус не переконався у безспірності заборгованості, оскільки заборгованість була погашена, більш того, нотаріус здійснила виконавчий напис після спливу встановленого законодавством відповідного строку, також однією з підстав позивач зазначив, що його не було належним чином проінформовано та повідомлено про зміну кредитора.

Ані копію виконавчого напису ані вимоги про сплату заборгованості позивач не отримував. Про наявність виконавчого напису дізналась вже на стадії його виконання.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України,нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1ст.1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні- це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено умови вчинення виконавчих написів, згідно із якими нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29червня 1999р.№ 1172 переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводяться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення боржника.

За п. 2.1. глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається відповідна заява.

Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата(рік,місяць,число) його вчинення, посада, прізвище,ім`я,по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника,місце роботи(для громадян),номери рахунків в установах банків(для юридичних осіб); строк,за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню,або предмети,які підлягають витребуванню,втому числі пеня ,проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати,сума державного мита,сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили;строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Згідно ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису- це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.

Згідно висновків, зроблених Верховним Судом України у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 у справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", у тому числі в частині доповнення переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин - Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості". Постанова набрала законно! сили з моменту проголошення.

Зроблено висновок про те, що Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.»

Таким чином, позиція Верховного суду говорить про те, що для вчинення виконавчого напису нотаріуса пред`являється оригінал нотаріально посвідченого договору.

Відтак приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною не було дотримано усіх вимог законодавства при вчинені виконавчого напису, реєстровий № 22984 від 12.03.2021р., внаслідок чого порушено законні інтереси позивача.

Таким чином, з наданих документів нотаріусу для вчинення виконавчого напису не можливо встановити чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Отже, зважаючи на те, що розмір заборгованості та період його стягнення жодним доказом належним чином не підтверджується, враховуючи, що відомостей про отримання позивачем вимоги банку про усунення порушень зобов`язань за кредитним договором та відомостей щодо заміну кредитора не має, зважаючи на відсутність руху коштів по рахунку, що може свідчити про термін виникнення заборгованості, суд приходить до висновку, що виконавчий напис п Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною за №22984 від 12.03.2021 року варто визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено повністю, а, отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого ним судового збору у розмірі 1362 грн. (908,00 грн.+454,00 грн.), які документально підтверджені.

Щодо витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У статті 137 ЦПК визначені витрати на професійну правничу допомогу: 1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. 2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача ( ч.1,2 ст. 141 ЦПК ).

З наданих з боку представника позивача розрахунку витрат на правничу допомогу не вбачається факт понесення цих витрат позивачем, тому судом, питання щодо розподілу понесених позивачем витрат будуть розглянуті, якщо протягом п`яти днів з дня отримання повного рішення суду від позивача буде надано відповідна заява із доказами понесених витрат. У випадку ненадання відповідних доказів заява про відшкодування понесених витрат позивачем буде вважатись залишеним без розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 76-81, 102, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн фінанс» (код ЄДРПОУ 42254696, адреса: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11-А, оф. 605), третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною 12.03.2021 року, зареєстрований в реєстрі № 22984 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ 42254696, адреса: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11-А, оф. 605) заборгованості за кредитним договором № 464376236 від 18.12.2019 року в сумі 68965,00 гривень, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ 42254696, адреса: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11-А, оф. 605) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1362,00 гривень ( 908 грн.+454 грн.) .

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини.

Питання щодо розподілу судових витрат пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги розглядатимуться окремо у відповідності до вимог ч.8 ст. 141 ЦПК, надавши строк для надання доказів у п`ять днів після отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 08.11.2021 року.

Суддя Луняченко В. О.