Ухвала суду № 101458622, 23.11.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/19251/21

Провадження № 2/127/3220/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2021 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ан О.В., розглянувши позовну заяву першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі - Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особи без самостійних вимог щодо предмета спору Лука-Мелешківська сільська рада, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2021 перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури звернувся до суду з позовом відповідно до якого просив усунути перешкоди у здійсненні Вінницькою міською об`єднаною територіальною громадою в особі Вінницької міської ради права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 0510100000:03:054:0028 площею 0,7943 га, шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:054:0028 площею 0,7943 га (номер запису про право власності 36675959 від 29.05.2020) з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:054:0028 площею 0,7943 га, що розташована по АДРЕСА_1 ; усунути перешкоди у здійсненні Вінницькою міською об`єднаною територіальною громадою в особі Вінницької міської ради права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути в комунальну власність Вінницької міської об`єднаної територіальної громади в особі Вінницької міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:054:0028 площею 0,7943 га, що розташована по АДРЕСА_1 . ПраВо подання позову в інтересах Вінницької міської ради заступник керівника Вінницької обласної прокуратури мотивував бездіяльністю Вінницької міської ради.

Ухвалою суду від 06.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні представнику позивача роз`яснювалась зміст позовних вимог та необхідність оплати судового збору.

Зокрема позивач вимогає усунути перешкоди в праві користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом: скасування реєстрації права влсності та припинення права власності, зобов`язання повернути земельну ділянкиу у власність об`єдгнаної територіальної громади. Тобто 4 вимоги, одна з яких - припинення права власності є вимогою матеріального характеру. При цьому позивач сплатив судовий збір в розмірі 4540 грн ( за дві вимоги не матеріального характеру).

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Частиною 1 ст. 4 Закон України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу про припинити право власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Статтею 181 Цивільного кодексу України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ч.1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Таким чином, позовні вимоги про припинення права власності та повернення земельної ділянки у розумінні змісту даних статей є майновою вимогою.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Отже, судовий збір з позовної заяви про витребування права власності та майна, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

До позову додано докази сплати судового збору у розмірі 4540 грн за дві вимоги немайнового характеру.

Доказів актуальної оцінки спірної земельної ділянки матеріали справи не містять.

Відтак, Вінницька обласна прокуратура мала сплати судовий збір відповідно до ціни позову - вартості земельної ділянки за ставкою 1,5%.

Однак, на підтвердження сплати судового збору до матеріалів позову додане платіжне доручення, яке не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Крім того, згідно закону України «Про прокуратуру» роль прокуратури у сфері представництва інтересів держави носить допоміжний характер, оскільки передбачається, що основну роль відіграють профільні органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, які самостійно звертатимуться до суду (для цього у відповідні закони, зокрема «Про центральні органи виконавчої влади», «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації», були внесені зміни, які передбачають, що суб`єкти владних повноважень звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України).

У статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і у порядку, що визначені законом.

З цього приводу у Рішенні від 5 червня 2019 р. № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Законодавством України закріплене право прокурора звертатися з позовом до суду, однак підстави та умови такого звернення чітко регламентовані та не можуть тлумачитись розширено, оскільки у протилежному випадку це суперечитиме, серед іншого, конституційним принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та принципу змагальності сторін (ч. 2 ст. 129 Основного Закону України).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 7 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, здійснюючи тлумачення ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у системному зв`язку з положеннями процесуального законодавства, зазначила, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

При цьому Велика Палата Верховного Суду (ВП ВС) у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц конкретизувала вищенаведені висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, вказавши на необхідність у кожному конкретному випадку перевіряти: 1) доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів у спосіб, який обрав прокурор та 2) доводи прокурора з приводу відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави.

На сьогодні у контексті проведеного дослідження надважливим є вивчення та узагальнення саме практики Верховного Суду як суду права. Верховний Суд України, зокрема звернув увагу на те, що необхідність обґрунтування прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, зокрема, шляхом зазначення та доведення відсутності органу, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави у відповідній сфері, або неналежного виконання таким органом своїх повноважень, є обов`язковою умовою для виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави.

Приміром, у справі № 183/1617/16, звертаючись із позовом до суду, прокурор у позовній заяві вказував, що орган, який уповноважений на здійснення функцій захисту у спірних правовідносинах, не вживав заходів для скасування оскарженого рішення, визнання недійсним державного акта та повернення земельної ділянки. На підтвердження зазначених обставин прокурор долучив письмові докази, а саме - листування з уповноваженим державним органом. Дослідивши ці докази, ВП ВС у постанові від 14 листопада 2018 року дійшла до висновку про наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави за даних обставин.

Згідно листа Вінницькорї міської ради від 14.07.2021 року ( на а.с. 104) що до інформації про те чи зверталась та чи буде звертатися Вінницька міська рада з позовом про повернення земельної ділянки з кадастровим номером 0500100000:03:054:0028, яка розташована за адресою вул. Маяковського без номеру в м. Вінниці, - виконавчими органами Вінницької міської ради вирішується питання про доцільність підготовки та подачі позовної заяви до суду.

Таким чином перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури подаючи позхов в інтересах держави в особі - Вінницької міської ради до ОСОБА_1 не вкахзав обстаин за яких він діє в інтересах органу, який вправі самостійно захистити свої інтереси і вирішує питання про такі дії.

Вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Частиною 1 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на встановлені судом обставини та норми чинного процесуального законодавства, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Оскільки позивачем не визначено ціну позову, на момент пред`явлення позову, суд вважає за необхідне попередньо визначити розмір судового збору з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні спору, у відповідності до ч. 2 ст. 176 ЦПК України.

З урахуванням заявлених вимог суд визначає попередньо розмір судового збору який необхідно доплатити позивачеві в сумі - 30000 грн на підтвердження чого надати до суду оригінал платіжного документа.

Сплата судового збору не звільняє позивача він обов`язку визначення ціни позову.

Також позивачем не надано доказів на підтвердження підстав представництва інтересів Вінницької міської ради - Вінницькою обласною прокуратурою.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Наведені обставини унеможливлюють подальший розгляд справи, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 177, 185, 260, 353 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі - Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особи без самостійних вимог щодо предмета спору Лука-Мелешківська сільська рада, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та повернення земельної ділянки - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: