Ухвала суду № 101457939, 29.11.2021, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/989/14-к

Провадження № 1-кп/445/1/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2021 Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В.М.

при секретарі судового засідання Захарчук Н.Я.

за участю: прокурора Павука І.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Бордяковського І.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області клопотання прокурора Золочівської окружної прокуратури Львівської області Павука І.М. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

у провадженні Золочівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження № 12014140210000245 від 10.04.2014 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 10.08.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 09.10.2021 включно та визначено розмір застави.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 06.10.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 05.12.2021 включно.

Прокурор Павук І.М. у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою та просив суд задовольнити таке.

Захисник Бордяковський І.А. просив змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

При вирішенні клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Судом встановлено, що до обвинуваченого ОСОБА_1 , застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Розглядаючи заявлене клопотання, суд послідовно враховує положення ст.ст.177, 178, 183 КПК України, а також частини 2 ст. 29 Конституції України.

Відповідно до пункту 3 статті 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Однак, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальногромадянських прав та інтересів потерпілих. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченим терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, що така доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Водночас суд виходить із необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання чи схиляння їх до зміни даних ними показань.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Відтак, суд доходить переконання, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження.

При розгляді справи судом не встановлено обставин, які б виключали перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, такий виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню його від суду, тобто підстави для продовження запобіжного заходу виді тримання під вартою не відпали.

Враховуючи вищенаведене та ризики визначені ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що судовий розгляд неможливо завершити до закінчення строку тримання під вартою, визначених ухвалою суду від 06.10.2021, суд приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід продовжити, такий з урахуванням його тривалості, обсягу доказів, не виходить за межі розумного строку.

Крім того, на переконання суду, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не здатен забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Керуючись 183, 331 КПК України, суд

у х в а л и в:

клопотання прокурора Золочівської окружної прокуратури Львівської області Павука І.М. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - на строк 60 (шістдесят) днів до 28.01.2022 включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90800,00 (дев`яносто тисяч вісімсот гривень 00 копійок) грн., яка може бути внесена як самими обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (призначення платежу - застава за обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по справі №445/989/14-к, кримінальне провадження №12014140210000245 від 10.04.2014).

Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Львівський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, обвинувачений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає негайному звільненню з-під варти.

Про внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти негайно повідомити прокурора та суд.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

- з`являтися за викликом до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- не відлучатись за межі м. Житомир без дозволу суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд за межі території України;

- не спілкуватись із свідками, потерпілими по даному кримінальному провадженню без дозволу суду;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою обов`язків - до 28.01.2022 включно.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя В. М.Сивак