Ухвала суду № 101456410, 25.11.2021, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/952/21

Справа № 2-з/951/6/2021

УХВАЛА

про забезпечення позову

25 листопада 2021 року смт. Козова

Суддя Козівського суду Тернопільської області Братків І.І., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Никифорчука Тараса Валерійовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Меліх Анатолій Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Никифорчук Тарас Валерійовичзвернувся до суду із позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Меліх Анатолій Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

23.11.2021 представник позивача подав заяву про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Меліх А. І. від 31 березня 2021 року про стягнення з ОСОБА_2 (на даний час згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» 19812,00 грн.

В обґрунтування даної заяви зазначив, що приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я. В. було вчинено виконавчий напис №58521 від 31.03.2021, яким звернено стягнення на грошові кошти позивача в сумі боргу у розмірі 19812,00 грн. На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області було відкрито виконавче провадження № 66728386. Зазначив, що позивач офіційно працює, отримує заробітною плату на картку і якщо рахунки будуть заблоковані позивач не зможе купляти харчі та сплачувати за комунальні послуги. На підставі наведеного, просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

Розгляд заяви здійснено судом у строки, визначені ч. 1 ст. 153 ЦПК України, в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає вимогам ч. 13 ст. 7 та ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Суд, розглянувши заяву та долучені документи, приходить до наступних висновків.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 у справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вимогами п. 3-4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до роз`яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п.3.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню в тому числі є: виконавчий напис нотаріуса. Відповідно п. 1.2 ст. 18 Закону, державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Забезпечення позову має на меті недопущення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, що гарантують можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача для забезпечення позивачу реального та ефективного виконання судового рішення, якщо рішення буде прийняте на користь позивача, а також для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову мають узгоджуватись з конкретним заходом забезпечення позову і позовними вимогами, тобто спроможність обраного заходу забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Згідно з Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» (п. 43 рішення), право на суд одним із аспектів якого є доступ до правосуддя, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак таке право було б ілюзорним якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом із тим, за змістом п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України зупинення стягнення на підставі виконавчого документа можливе за умови оскарження його боржником в судовому порядку.

Таким чином, саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому, передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.

Зокрема, із матеріалів справи вбачається, що стягнення за оскаржуваним виконавчим написом №58521 виданим приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я. В. розпочате на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області було відкрито виконавче провадження № 66728386.

За таких обставин, беручи до уваги вищевикладене, а саме те, що в позовній заяві ставиться питання про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за даним виконавчим написом відкрито виконавче провадження, враховуючи те, що між сторонами дійсно виник спір щодо законності вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, у зв`язку з чим суд вважає, що подальші дії приватного виконавця в рамках виконавчого провадження щодо проведення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, що є предметом оскарження, можуть вплинути на майнові права позивача у разі задоволення його позову, в той час, як невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також може ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

При цьому суд враховує те, що вжиття заходів забезпечення позову в даному випадку не є тотожним вирішенню (задоволенню) позовних вимог, а також не порушує прав інших осіб у даному спорі, оскільки зупинення стягнення на підставі виконавчого напису є пропорційним і адекватним заходом.

Позов про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню ефективно забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, що узгоджується з вимогами п.6 ч.1 ст. 150 ЦПК України.

Вказаний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, адже забезпечує позивачу реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Оскільки забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів наданих позивачкою на підтвердження своїх вимог, приймаючи до уваги той факт, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи та зазначені позивачем обставини, суд вважає, що на теперішній час невжиття заходів забезпечення позову може призвести до реального ускладнення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, а отже необхідним є вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Зупиняючи стягнення на підставі виконавчого напису №58521 від 31.03.2021, суд керується тим, що під час виконання своїх обов`язків, приватним виконавцем може бути виконано вимоги виконавчого напису, який позивач вважає таким, що не підлягає виконанню в цілому.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З цих підстав заява представника позивача про забезпечення позову підлягає до задоволення, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 66728386, відкритому 06 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Меліх Анатолію Івановичуна підставі виконавчого напису №58521, вчиненого 31.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я. В. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості в розмірі 19812,00 гривень.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.149-154, 354, 355 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Никифорчука Тараса Валерійовича про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Меліх Анатолій Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 66728386, відкритому 06 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелих А. І.на підставі виконавчого напису №58521, вчиненого 31.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ГоловкіноюЯ. В. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості в розмірі 19812,00 гривень.

Копію ухвали направити приватному виконавцеві виконавчого округу Тернопільської області Мелих А. І. для негайного виконання та сторонам у справі для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Козівський районний суд Тернопільської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І. І. Братків