Рішення № 101456161, 24.11.2021, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1337/21

Провадження № 2/459/661/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Новосада М.Д.

з участю: секретаря судового засідання Канюки В.Р.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , з участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Червоноградської державної нотаріальної контори про усунення від прав спадкування,-

ВСТАНОВИВ :

05.05.2021 позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 . За життя він доглядав його, готував йому їжу, прибирав. При житті батько склав заповіт на його ім`я. Після смерті батька залишилось спадкове майно, а саме квартира АДРЕСА_1 . Право на обов`язкову частку у спадщині мають його дружина ОСОБА_5 , та син спадкодавця – відповідач ОСОБА_3 .. Дружина спадкодавця відмовилась від спадщини в його користь. Відповідач претендує на обов`язкову частку в спадковому майні після смерті батька. Однак останній самоусунувся від допомоги батькові перед смертю, ухилявся, не надавав грошей на придбання ліків та оплату комунальних послуг, іншим чином не піклувався про нього. Батько мав невелику пенсію, перед смертю потребував допомоги, коштів на відновлення здоров`я. Тому просить усунути відповідача від права на спадкування за законом після смерті батька.

13.05.2021 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

08.06.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав, що він не ухилявся від догляду за батьком. Вказав, що позивач близько 15 років був за кордоном і весь цей час він доглядав за батьком. Останні 3-4 роки перед смертю батька він повернувся в Україну і переїхав жити до батьків і став за ними доглядати. Батько мав велику пенсію, приблизно 10000 грн., так як був шахтарем. Він часто навідував його, ходив за покупками, виконував його доручення. Умисно жодним чином не ухилявся він надання допомоги батькові, як спадкодавцеві.

Ухвалою від 02.08.2021 закрито підготовче провадження.

19.10.2021 в судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вказав, що відповідач давно не спілкується з сім`єю, прописаний разом із батьками, але не оплачує комунальні послуги в своїй частці. Батько був інвалідом 2 групи з 39 років, перед смертю мав поганий стан здоров`я, боліли ноги, мав ознаки лейкемії, аритмія серця, виразка шлунку. Батько мав пенсію приблизно 12000 грн., а матір 2500 грн.. Він не допомагав батькам, зрідка навідував, хоч проживає не далеко. Приходив останнім часом лише кілька разів, щоб вирішити питання за квартиру.

Відповідач позов заперечив, вказав, що позивач понад 10 років був на заробітках в Чехії, а потім поїхав на заробітки в Росію. Весь це час батькам допомагав він. Він почав піклуватись про батьків лише останні кілька разів, коли повернувся в Україну та став жити з ними. Крім того він перешкоджав йому спілкуватись із батьками, випихав з хати. Він навідував батька в лікарні, ходив по ліки. Тому він не відмовляється від обов`язкової частки у спадковому майні. Він має ІІІ групу інвалідності. Витрачає значні кошти на підтримку здоров`я.

Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 суду пояснили, що знайомі зі сторонами, були сусідами їхнього батька. Останній був хворий, йому було важко ходити. Позивач доглядав його. Відповідача рідко бачили в квартирі батьків.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, оцінивши зібрані докази, суд вважає, що у позові слід відмовити, виходячи з наступного.

Сторони є рідними братами, їх батьком є ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.6).

Згідно із заповітом від 06.08.2019 ОСОБА_4 на випадок своєї смерті все своє майно заповів позивачу ОСОБА_1 .

З копії заяви від 09.03.2021 мати сторін ОСОБА_5 відмовилась від обовязкової частики у спадщині в користь позивача – сина ОСОБА_1 (а.с.9).

ОСОБА_1 на час смерті належало 1/3 частина квартири по АДРЕСА_1 (а.с.10-11).

З копії свідоцтва на право власності на квартиру від 09.09.1993 встановлено, що квартира по АДРЕСА_1 належала в рівних частках ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с.12).

У вказаній квартирі зареєстровані сторони та їхня матір ОСОБА_5 (а.с.13).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.19 розяснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" позбавлення особи права на обовязкову частку судом Цивільний кодекс не передбачає, хоча особа, яка має право на обовязкову частку, може бути усунена від права на спадкування відповідно до статті 1224 ЦК

Матеріалами справи встановлено, що на час смерті спадкодавця ОСОБА_4 , відповідач, який є сином останнього, був непрацездатним, інвалід ІІІ групи, і відповідно до положень ст.1241 ЦК України має право на обов`язкову частку.

Як передбачено ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в її умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Тобто ухилення характеризується умисною формою вини.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Таким чином для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наявні у матеріалах справи відсутні копії медичних документів, які б свідчили про часте перебування ОСОБА_4 на лікуванні у лікувальних закладах.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається лише на пояснення свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які пояснили, що батько сторін перед смертю хворів, що позивач доглядав його, а відповідача рідко приходив.

Інших належних доказів, які б беззаперечно свідчили, що ОСОБА_4 перебував у безпорадному стані й потребував сторонньої допомоги, а відповідач умисно ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві та мав змогу надавати таку допомогу, матеріали справи не містять.

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що позивач не надав належних та допустимих доказів умисного ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцю, доказів потреби спадкодавця у допомозі відповідача та ухилення від обов`язку щодо її надання. Відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), з участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Червоноградської державної нотаріальної контори (вул.Шептицького,12, м.Червоноград, Львівська область) про усунення від прав спадкування – відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29.11.2021.

Суддя: М. Д. Новосад