Рішення № 101455333, 04.11.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5850/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді Мисько Х.М.,

за участю секретаря Рум`янцевої Ю.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Процик І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ) до Львівської міської ради (адреса: 79008, м.Львів, пл.Ринок, 1; код ЄДРПОУ: 04055896), третя особа – Четверта Львівська державна нотаріальна контора (79005, м.Львів, вул.Зелена, 2; код ЄДРПОУ: 02899401), про продовження строку на прийняття спадщини,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті мами - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 3 місяці.

Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько позивача та чоловік матері помер ще у 2006 році, інших спадкоємців у спадкодавця немає. Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до якої входить спадкове майно: частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у спільній сумісній власності. Станом на момент смерті спадкодавець спільно проживала з позивачем та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . В той же час, позивач була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак, проживала з матір`ю без реєстрації місця проживання. Враховуючи, що позивач постійно проживала зі спадкодавцем станом на момент її смерті, вважала, що фактично вступила у спадщину. Крім того, в подальшому на території України розпочали запроваджувати карантинні обмеження, після послаблення яких, ОСОБА_1 за першої можливості звернулась до Четвертої ЛДНК з метою спадкування зазначеного вище майна. Однак, 29.06.2021 року отримала відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском шестимісячного терміну для подачі заяви про прийняття спадщини. При цьому, нотаріусом роз`яснено право звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Відтак, просить позов задоволити.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові, просили такий задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вказала, що при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи – В.о. завідуючої Четвертої Львівської державної нотаріальної контори – Мігущенко З.Г. скерував на адресу суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без участі представника нотконтори. Щодо винесення рішення – покладається на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 80 років, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.11).

Факт родинних відносин та того, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис №15 (а.с.8).

Згідно Свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_4 від 28.05.1983 року, ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 , після чого прізвище « ОСОБА_6 » змінено на « ОСОБА_7 » (а.с.9).

Згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_8 (а.с.12).

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно – частка квартири АДРЕСА_3 , яка належала їй на праві спільної сумісної власності. Вказане підтверджується Свідоцтвом про право власності на квартиру, виданого Виконавчим комітетом Львівської міської Ради народних депутатів 22.05.1997 року (а.с.14).

Постановою державного нотаріуса Четвертої львівської державної нотаріальної контори,Мельник Г.Я. від 29.06.2021 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом до всього майна, яке належить її матері – ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку пропуском шестимісячного терміну для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с.15).

Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

Відповідно до частини 1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Позивач звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини в червні 2021 року.

Як вбачається із Постанови державного нотаріуса Четвертої львівської державної нотаріальної контори Мельник Г.Я. від 29.06.2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем своєї матері – ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущено.

Згідно п.24 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду України 26.09.2012 року по справі №6-85цс-12 зазначається, що правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду України від 06.02.2013 року у справі №6-167цс12, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежало виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийнята спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи , а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Наведені ОСОБА_1 факти в позовній заяві, в т.ч. щодо карантинних обмежень, свідчать про об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для вчинення нею дій для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті матері. Відтак, причини пропуску строку на прийняття спадщини наведені позивачем є поважними.

Оскільки спадщина за померлою матір`ю позивача ніким не прийнята, заяв про відмову від спадщини остання не подавала, спадщина не визнана судом відумерлою, ОСОБА_1 в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, суд вважає за можливе визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог, а відтак про можливість задоволення позову.

При цьому, суд вважає, що три місяці буде достатньо для подання позивачем заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, –

вирішив:

Позов задоволити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; адреса: АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її матері – ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 3 (три) місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Х.М. Мисько