Ухвала суду № 101455324, 18.11.2021, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/264/2021

Справа № 537/5217/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2021 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчук в складі:

головуючого судді Мурашової Н.В.

за участі:

секретаря Должаніци В.С.,

прокурора Захарової І.В.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

цивільного позивача ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2021 року за №12021170530000405, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

18.11.2021 року прокурор Кременчуцької окружної прокуратури Захарова І.В. звернулася до суду з клопотанням про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці з покладанням обов*язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що судом розглядається кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 03.08.2021 року за №12021170530000405, по обвинуваченню ОСОБА_5 у тяжкому злочині проти власності, передбаченому ч.3 ст.185 КК України, за який встановлено покарання позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а саме у вчиненні 02, 22 та 27 серпня 2021 року 4 епізодів повторного таємного викрадення майна у потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , із проникненням до сховищ (гаражів) в кооперативах «Салганний» та «Придорожний», розташованих в м. Кременчук на території Крюківського району. Обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, зокрема за злочини проти власності, незважаючи на молодий вік та задовільний стан здоров`я не працює, а відповідно не має легальних джерел доходу. А тому є підстави вважати наявними ризики, передбачені п.1, п.3, п.5 ст.177 КПК України, оскільки з метою уникнення від відповідальності, обвинувачений ОСОБА_5 може ухилитися від суду, вчинити нове кримінальне правопорушення за відсутності легальних постійних джерел доходу, незаконно впливати на свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є його знайомими.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 20.09.2021 року щодо підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 2 місяці, тобто до 20.11.2021 року, з покладанням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.

На теперішній час не зменшилися ризики, передбачені ст.177 КПК України, встановлені слідчим суддем, оскільки судовий розгляд по суті не розпочато, свідки та потерпілі не допитані, ОСОБА_5 не працевлаштувався, а тому не має постійного легального джерела доходу для забезпечення своєї життєдіяльності.

Враховуюч особу обвинуваченого ОСОБА_5 , менш суворі запобіжні заходи не забезпечать його належної поведінки, не зможуть упередити ризики вчинення ним нових злочинів, вчинення незаконного тиску на свідків, ухилення від суду.

Тому прокурор просила продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту, з покладанням обов`язків, визначених в п.1, п.2, п.3, п.4 ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, а саме цілодобово не залишати житло, де він фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду, утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання з мотивів, що викладені в ньому. За наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, які характеризують особу обвинуваченого, просила продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід цілодобовий домашній арешт за місцем його фактичного проживання строком на 2 місяці, з покладанням обов`язків, визначених в п.1, п.2, п.3, п.4 ч.5 ст.194 КПК України, оскільки менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним в клопотанні ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував проти продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, з покладанням обов`язків, визначених в п.1, п.2, п.3, п.4 ч.5 ст.194 КПК України. Повідомив, що ухвалою слідчого судді для застосування цілодового домашнього арешту визначено житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , яке він з сім`єю наймає, де фактично мешкає. Згода власника житлового приміщення надавалася слідчому судді при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Зазначив, що має сім`ю, працював без офіційного оформлення трудових відносин. Не висловлював скарг на застосування фізичного чи психологічного тиску з боку працівників поліції.

Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , цивільний позивач ОСОБА_4 поклалися на розсуд суду при вирішенні клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу цілодобовий домашній арешт.

Потерпілий ОСОБА_2 вважав, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , упередити ризики вчинити новий злочин, ухилитися від суду, упередити вчинення ним тиску на потерпілих та свідків, - можливо забезпечити лише застосуванням більш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суддя встановив наступне.

Судом розглядається обвинувачльний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 03.08.2021 року за №12021170530000405, по обвинуваченню ОСОБА_5 у тяжкому злочині проти власності, передбаченому ч.3 ст.185 КК України, за який передбачено покарання позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а саме у вчиненні 02, 22 та 27 серпня 2021 року 4 епізодів повторного таємного викрадення майна у потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , із проникненням до сховищ (гаражів) в кооперативах «Салганний» та «Придорожний», розташованих в м. Кременчук на території Крюківського району.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, зокрема за злочини проти власності, незважаючи на молодий вік та задовільний стан здоров`я не працює, а відповідно не має легальних джерел доходу.

20.09.2021 року вирішуючи клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчий суддя з дотриманням положень ст.177, ст.178, ст.183, ст.181, ст.194 КПК України врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України. При цьому слідчий суддя врахував обставини, передбачені ст.178 КК України, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 . Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 20.09.2021 року щодо підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід цілодобовий домашній арешт строком на 2 місяці, тобто до 20.11.2021 року, з покладанням обов`язків, визначених ст.194 КПК України.

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Статтею 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, крім іншого, також запобіжні заходи.

Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Згідно ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ст. 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Так, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

В ст. 181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

В ч.1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

В ч.7 ст.194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

В ч.6 ст.181 КПК України встановлено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

В ст. 199 КПК України встановлено порядок продовження строку тримання під вартою:

1. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

4. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

5. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, з врахуванням Рішення Конституційного Суду №1-р/2017 від 23.11.2017 року, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під цілодобовим домашнім арештом, суддя врахував, що обгрунтованість підозри була перевірена слідчим суддею при застосуванні такого запобіжного заходу щодо підозрюваного.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікація дій, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід.

Зі змісту пояснень в судовому засіданні обвинуваечного ОСОБА_5 вбачається, що обґрунтованість підозри ним не оспорюється.

20.09.2021 року при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснювати дії щодо переховування від слідчого, прокурора, суду, про що свідчить тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, а також наявність ризику вчинити новий злочин, зокрема проти власності, про що свідчили дані про особу підозрюваного, а саме, що він раніше судимий, зокрема за злочини проти власності, на теперішній час не має постійного місця роботи, а відповідно і постійних легальних джерел для існування, незважаючи на молодий вік та задовільний стан здоров`я, може вплинути на свідків, з якими перебуває в дружніх стосунках.

При розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під цілодобовим домашнім арештом, суддя встановив, що заявлені ризики, передбачені п.1, п.3,. п.5 ч.1 ст.177 КПК України, - не зменшилися, судовий розгляд не розпочався по суті, обвинувачений, свідки та потерпілі не допитані.

Суддя критично відноситься к твердженням потерпілого ОСОБА_2 про необхідність змінити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на більш суворий - тримання під вартою.

Так, відповідно до положень п.19 ч.1 ст.3, ч.1 ст.331 КПК України, в данному кримінальному провадженні потерпілий не наділений правом заявити клопотання про обрання, скасування або зміну запобіжного заходу в суді.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності судочинства, закріплених в ст.22, ст.26, ч.5 ст.194 КПК України, суд має право вирішити питання щодо запобіжного заходу в межах заявленого стороною обвинувачення клопотання.

На даний час проведено підготовче засідання, призначений судовий розгляд, проте судовий розгляд кримінального провадження по суті ще не розпочатий.

Суддя вважає, що запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам можливе при умові тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під цілодобовим домашнім арештом за фактичним місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , строком 2 місяці, тобто до 18.01.2022 року, з покладанням обов`язків, передбачених в п.1, п.2, п.3, п.4 ст. 194 КПК України.

Під час розгляду клопотання суддею вивчалась можливість зміни запобіжного заходу тримання під домашнім арештом обвинуваченого ОСОБА_5 на менш суворий з врахуванням можливості запобігання вищезазначених ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Суддя погоджується з доводами прокурора, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України. Особисте зобов`язання чи домашній арешт у нічний час, на думку судді, не забезпечить уникнення ризиків та не забезпечить належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 з наведених вище підстав. Письмових звернень про поручительство від осіб, що заслуговують на довіру, до суду не надходило. Від обвинуваченого не надходило заяв про застосування щодо нього нього застави. За відсутності у обвинуваченого джерел доходу унеможливлено внесення ним застави в розмірі, визначеному законом. До суду не зверталися особи, з проханням внести заставу за обвинуваченого.

Таким чином суддя вважає доведеним, що обставини, зазначені прокурором відповідно до ст.181, ч.3 ст.199 КПК України, виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під цілодобовим домашнім арештом.

На підставі викладеного, з дотриманням положень ст.181 КПК України, суд приходить до висновку, що слід продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під цілодобовим домашнім арештом в приміщенні за місцем його фактичного проживання на строк 2 місяці, тобто до 18.01.2022 року.

На підставі ст.194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне до 18.01.2022 року включно, продовжити строк дії обов`язків обвинуваченого ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками.

З огляду на наведене, клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під цілодобовим домашнім арештом - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 198, 199, 331, 376, 492 КПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Захарової І.В. про продовження строку тримання під домашнім арештом обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під цілодобовим домашнім арештом за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на два місяці до 18.01.2022 року.

Продовжити до 18.01.2022 року строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 на підставі ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

- не відлучатися з м. Кременчук без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Ухвалу направити для виконання в частині застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту через прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Захарову І.В. органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали до 18.01.2022 року.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, визначеного ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений та оголошений 22.11.2021 року о 08 год. 05 хв.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.