Рішення № 101455228, 25.11.2021, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1751/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В.

з секретарем Грищенко Н. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Овручі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділення в натурі частки житлового будинку, який належить співвласникам на праві спільної часткової власності, третя особа: Овруцька міська рада Житомирської області , -

В С Т А Н О В И В:

25.05.2021 року ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 звернулася з позовом до суду до ОСОБА_2 , який проживає в АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , яка зареєстрована в АДРЕСА_3 та ОСОБА_4 , який проживає в АДРЕСА_2 , в якому просить виділити їй внатурі 3/20 ідеальну частку з спільної часткової власності на житловий будинок в АДРЕСА_3 наступні приміщення: кладову пл. 3,5 кв. м, коридор пл. 1,5 кв. м, кухню пл. 10,9 кв. м, кімнату пл. 11,2 кв.м.. Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником 3/20 частини будинку АДРЕСА_3 . Власники інших частин житлового будинку – відповідачі по справі. Провести реєстрацію у реєстрі речових прав свого права власності вона не може, оскільки згідно свідоцтва про право на спадщину вона отримала 1/5 частину житлового будинку, а згідно довідки Коростенського МБТІ її частка становить 3/20 частини житлового будинку. При виділенні її частки в натурі із спільної часткової власності на житловий будинок в окрему частку, вона не буде залежати від інших співвласників житлового будинку.

Ухвалою суду від 20.09.2021 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача – ОСОБА_5 .

Позивач надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_5 надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, причини своєї неявки суду не повідомлено.

Представник третьої особи надала заяву про розгляд справи у відсутності представника міської ради, щодо задоволення позовної заяви покладається на розсуд суду.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.02.2006 року серії ВСЕ №603777 та копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.02.2006 року №9954385, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 , що становить 1/5 частину житлового будинку АДРЕСА_3 (а.с.6,7).

З інформаційної довідки КП «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 12.05.2021 року №178 видно, що житловий будинок АДРЕСА_3 зареєстрований: 1/5 частина (квартира АДРЕСА_5 ) за ОСОБА_6 ; 3/20 частин (квартира АДРЕСА_6 ) за ОСОБА_7 ; 3/20 частин (квартира АДРЕСА_7 ) за ОСОБА_2 ; 3/20 частин (квартира АДРЕСА_8 ) за ОСОБА_8 ; 3/20 частин (квартира АДРЕСА_4 ) за ОСОБА_1 ; 1/5 частини (квартира АДРЕСА_9 ) за ОСОБА_4 . Також вказано, що при формуванні витягу з реєстру прав власності №924317 від 12.12.2005 року реєстратором КП «Коростенське МБТІ» була допущена помилка в розділі частка квартира АДРЕСА_4 , що становить 1/5 частину будинку – є невірною, фактично частка будинку, що складає квартиру АДРЕСА_4 становить – 3/20 (а.с.12).

Згідно інформації №257821150 від 23.05.22021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта - відомості щодо будинку АДРЕСА_3 відсутні.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її смерті спадкова справа не заводилася, так як спадкоємці із заявами про прийняття спадщини, про відмову від спадщини не зверталися, про що свідчать повідомлення Овруцької ДНК №1789/01-16 від 30.08.2021 року та повідомлення приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Кушнерчук О.М. (а.с.43,44).

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після її смерті заведена спадкова справа №88/1998, у зв`язку з подачею заяви про прийняття спадщини за заповітом від гр. ОСОБА_10 , яка діє від імені неповнолітнього сина ОСОБА_5 , що проживає в с. Ігнатпіль Овруцького району Житомирської області (а.с.45).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності визначається у порядку визначеному законом.

Поняття спільної часткової власності визначено в частині першій статті 356 Цивільного кодексу України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Відповідно до ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 364 ЦК, відповідно до ч. 3 якої, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється.

Згідно ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як видно з постанови ВС України у справі № 6-12цс13, виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. п. 6, 7 постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Згідно копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_4 , що становить 3/20 частин житлового будинку АДРЕСА_3 , слідує, що у вказаному житловому будинку ОСОБА_1 користується приміщеннями: кладова пл. 3,5 кв. м, коридор пл. 1,5 кв. м, кухня пл. 10,9 кв. м, кімната пл. 11,2 кв.м..

Судом встановлено, що учасники справи є співвласниками будинку, який фактично розподілено на квартири в ньому з окремими входами.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для виділення ОСОБА_1 в натурі ідеальної частки з спільної часткової власності на житловий будинок.

Доводи позивача іншими сторонами не спростовано.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, на підставі ст. ст. 15, 358, 364 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в натурі 3/20 ідеальної частки з спільної часткової власності на житловий будинок в АДРЕСА_3 наступні приміщення: кладову пл. 3,5 кв. м, коридор пл. 1,5 кв. м, кухню пл. 10,9 кв. м, кімнату пл. 11,2 кв.м..

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я. В. Кулініч