Рішення № 10145235, 18.06.2010, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2010 року справа № 2-633-10 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Федонюк С.Ю.,

при секретарі Навроцькій М.Р.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Новікова Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Пересьолова ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоровя на виробництві,

встановив:

08 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нововолинську про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодження здоровя на виробництві, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він працював на шахті № 6 Шахтоуправління «Октябрське» в шкідливих підземних умовах протягом 34 років. Висновком Нововолинської МСЕК від 07 лютого 2002 року позивачу вперше було встановлено 15% втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання двосторонньої сенсоневральної туговухістю зі значним зниженням слуху. Просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 700 грн.

Під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, та пояснили, що за час роботи на шахті № 6 Шахтоуправління «Октябрське» в шкідливих підземних умовах позивач отримав професійне захворювання у виді двосторонньої сенсоневральної туговухості зі значним зниженням слуху. 19 грудня 2001 року складено акт розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4. Висновком МСЕК від 07.02.2002 року позивачу встановлено 15% втрати працездатності внаслідок вище зазначеного професійного захворювання. Вважають, що окрім отриманих ОСОБА_1 страхових виплат, в звязку з професійним захворюванням, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, завданих йому профзахворюванням, у незворотності та характеру вимушених змін в житті, побуті, сімейних відносинах, неможливості відновлення попереднього стану здоровя. Просить позов задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача 10000 грн. моральної шкоди та витрати на правову допомогу в розмірі 700 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав, посилаючись на п.27 ст.77 Закону України “Про державний бюджет на 2006 рік” та на п.22ст.71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, якими дія частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі Закон), зупинена та на Закон України “Про внесення змін до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»” від 23.02.2007 року, яким частину третю статті 34 виключено. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, перебуваючи в трудових відносинах з шахтою № 6 Шахтоуправління «Октябрське», і працюючи в шкідливих підземних умовах, отримав професійне захворювання двосторонню сенсоневральну туговухість зі значним зниженням слуху, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 19 грудня 2001 року (а.с.9-10).

Основною причиною даного профзахворювання, як зазначено у пункті 15 акту П-4 (а.с.9.10) є довготривала робота на машинах, які створюють шум та вібрацію, значно перевищуючу гранично допустимі норми, та несприятливі умови мікроклімату в робочій зоні.

Відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, в разі стійкої втрати професійної працездатності право на отримання потерпілим страхових виплат, в тому числі і виплати за моральну шкоду, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Судом встановлено, що позивач отримав професійне захворювання, про що свідчить акт про розслідування хронічного професійного захворювання, та 07 лютого 2002 року МСЕК встановила йому 15 % стійкої втрати професійної працездатності, в звязку з професійним захворюванням - двосторонньої сенсоневральної туговухістю зі значним зниженням слуху (а.с.12).

Представник відповідача, заперечуючи позов посилається на п.27 ст.77 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, яким дія ст. 34 ч.3 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” в частині відшкодування моральної шкоди з 01 січня 2006 року, зупинена, як і зупинена з 01 січня 2007 року на підставі п.22 ст.71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, а Законом України від 23.02.2007 року “Про внесення змін до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»” виключена.

Суд, проаналізувавши докази, що є в матеріалах справи, не може погодитися з такими доводами відповідача, з огляду на слідуюче.

Як вбачається з правової позиції Верховного Суду України право на відшкодування моральної шкоди у позивача ОСОБА_1 виникло з моменту встановлення йому втрати професійної працездатності, тобто з 07 лютого 2002 року. Даний висновок МСЕК складений до дня зупинення п.27 ст. 77 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» на 2006 рік дії норм Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», які передбачають відшкодування моральної шкоди, не позбавляє права позивача на відшкодування моральної шкоди відповідно до норм вказаного Закону, чинних на час складання такого висновку МСЕК, оскільки право на таке відшкодування виникло в позивача до моменту набрання чинності цим законом, а зворотної дії в часі він немає. В звязку з цим посилання представника відповідача на Закони України “Про державний бюджет України на 2006 рік” та “Про державний бюджет України та 2007 рік”, є безпідставним.

Враховуючи наведене, даючи аналіз зібраним та дослідженим в судовому засіданні доказам, суд дійшов висновку, що позивач набув права на відшкодування відповідачем моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи, те, що позивач отримав професійне захворювання у виді двосторонньої сенсоневральної туговухості зі значним зниженням слуху. Втрата здоровя призвела до втрати нормальних життєвих звязків, незручностей в побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а тому виходячи із характеру та глибини перенесених ОСОБА_1 душевних страждань та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 1000 грн. моральної шкоди.

Суд також задовольняє частково вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів судових витрат за правову допомогу, оскільки згідно ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, на підставі Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»- суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську в користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень на відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоровя на виробництві та 70 (сімдесят) грн. витрат на правову допомогу, а всього 1070 (одну тисячу сімдесят) гривень.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську в дохід держави 15 (пятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя С.Ю. Федонюк