Рішення № 101450037, 08.11.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/5042/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАЙН ХАУЗХОЛД" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ШАЙН ХАУЗХОЛД" (надалі - позивач) звернулося до суду із позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (надалі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 07 червня 2021 року № UA508040/2021/000124/2, від 23 червня 2021 року № UA508040/2021/000142/2, від 29 червня 2021 року № UA508040/2021/000145/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих Това риством з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час декларування товарів, позивачем було подано повний пакет документів необхідний для їх митного оформлення. Однак, відповідач відмовив у митному оформленні та прийняв оскаржувані рішення, якими скориговано зазначену позивачем ціну, внаслідок чого останній був змушений додатково надмірно сплатити митні платежі. На думку позивача, обставини на які вказує відповідач, жодним чином не спростовують заявлену позивачем в деклараціях митну вартість товарів.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив про свою незгоду із позовними вимогами. Вказує, що декларантом обрано основний метод визначення митої вартості товару – за ціною товару щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України під митною вартістю товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту розуміється ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Перевіркою поданих документів було встановлено наявність розбіжностей, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товарів за ціною договору. Позивач не спростував наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. Враховуючи наведене, митну вартість було визначено за резервним методом. Відповідач вважає, що оскаржувані рішення митного органу є правомірними та відповідають вимогам законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач позовні вимоги підтримав та зазначив, що наведені у відзиві обґрунтування є безпідставними.

Дослідивши письмові матеріали справи, зокрема заяви по суті, суд дійшов до таких висновків.

Суд установив.

03.01.2019 між ТОВ “ШАЙН ХАУЗХОЛД” (Покупцем) та підприєм ством “Yongkang Toot Industry and Trade Co., Limited”, Китай (Продавцем), укладено зовнішньоекономічний контракт KD190103 та додаткові угоди №1 від 20 листопада 2019 року та №2 від 01 вересня 2020 року до контракту на постачання товарів (сировини, товарів народного споживання та обладнання) на митну територію України на умовах CFR порт Одеса згідно Міжнародним правилам “ІНКОТЕРМС” 2010 року (п. 3.1 контракту).

На виконання вищезазначеного договору позивачем, ТОВ “ШАЙН ХАУЗХОЛД”, впродовж червня 2021 року імпортовано на митну територію України товари, а саме: готові вироби побутового призначення, сировину для виробництва товарів по бутового призначення, запасні частини до обладнання та спортивні товари. З метою проходження митного оформлення (очищення) вантажу, ТОВ “ШАЙН ХАУЗХОЛД”, за вказаний період подано електронні вантажні митні декларації, а саме:

- UA508040/2021/003858 від 07.06.2021 року (після відмови митниці у митному оформленні товарів - UA508040/2021/003900 від 07.06.2021 року, подана зі сплатою різниці митних платежів);

- UА508040/2021/004436 від 23.06.2021 року (після відмови митниці у митному оформленні товарів - UА508040/2021/004452 від 23.06.2021 року, подана зі сплатою різниці митних платежів);

- UА508040/2021/004625 від 29.06.2021 року (після відмови митниці у митному оформленні товарів - UА508040/2021/004652 від 30.06.2021 року, подана зі сплатою різниці митних платежів).

На підтвердження митної вартості разом із зазначеними вантажними митними деклараціями позивач надав пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний конт ракт, додаткові угоди до контракту, інвойси, офіційні прайс-листи до інвойсів, специфікації, пакувальні листи, коносаменти тощо.

За результатами опрацювання поданих позивачем митних декларацій, відповідач відмовив ТОВ “ШАЙН ХАУЗХОЛД” у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, а саме:

- від 07 червня 2021 року № UA508040/2021/000124/2;

- від 23 червня 2021 року № UA508040/2021/000142/2;

- від 29 червня 2021 року № UA508040/2021/000145/2.

На думку позивача оскаржувані рішення є протиправними та такими, що прийняті з порушенням Митного кодексу України (далі - МК України).

Перевіряючи законність прийнятих відповідачем рішень суд виходив з наступних приписів нормативно-правових актів.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Враховуючи, що підстави для коригування у оскаржуваних рішеннях є однаковими, суд не виділяє їх у окремі категорії та надає оцінку у сукупності.

Так, за змістом графи 33 оскаржуваних рішень підставами для коригування заявленої декларантом вартості слугувало таке:

"Відповідно до пункту 4.2 контракту, витрати на страхування не включаються відправником до вартості товару. Інформація щодо проведення страхування товару покупцем декларантом не надається та як окрема складова митної вартості не заявляється. Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару.

Згідно із п. 5.2 контракту оплата здійснюється по факту отримання товару покупцем або передплатою. Відповідно до п. 6.2 контракту місце фактичної передачі товару - Одеса. Платіжні документи не надано.

Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованою товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціпу, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Зважаючи, на спрацювання Автоматизованої системи з Оцінки ризиків зі змістом “По товару можливе заниження митної вартості” було здійснено порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, що міститься в ЄАІС Держмитслужби - встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну.

На вимогу митного органу декларантом не подано усі необхідні документи ... ".

Як установлено судом, поставка товару здійснювалась на умовах CFR порт Одеса згідно Міжнародним правилам “ІНКОТЕРМС” 2010 року (п. 3.1 контракту), які передбачають, що продавець зобов`язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, однак ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження.

ТОВ “ШАЙН ХАУЗХОЛД” не здійснювало страхування товарів, імпортованих за вищезазначеними вантажними митними деклараціями на період доставки з Китаю до мит ної території України з приводу чого були надані відповідні пояснення відповідачу.

Контрактом KD190103 від 03.01.2019 не передбачено вимог щодо обов`язкового страхування вантажу ТОВ “ШАЙН ХАУЗХОЛД”, а пунктом 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Таким чином, документи, що підтверджують вартість страхування товарів надаються виключно за умови здійснення такого страхування, а в разі ж відсутності страхування товарів - інформація щодо страхування товарів не надається.

Враховуючи наведене, у митного органу відсутні підстави для витребування у ТОВ “ШАЙН ХАУЗХОЛД” документів про страхування товарів, або документів із відомостями про їх вартість.

Відсутність платіжних документів не є підставою для коригування у даному випадку, оскільки на дату митного оформлення оплату за товар здійснено не було, з приводу чого ТОВ “ШАЙН ХАУЗХОЛД” надавало пояснення. При цьому, вартість товарів підтверджується комерційними інвойсами №ВН210416 від 16.04.2021 року, №ВН210421 від 21.04.2021 року, №ВН210430 від 30.04.2021 року та прайс-листами до них. Повна ж оплата імпортованого товару згідно із виставленими нерезидентом комерційних інвойсів підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті №53 від 23.065.2021 року, №56 від 20.07.2021 року та №57 від 05.08.2021 року, які були надані митному органу разом із заявами від 12.08.2021 року.

Суд не приймає посилання Митного органу на положення ст. VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, як на підставу для коригування митної вартості, оскільки відповідачем не наведено обґрунтувань та не надано доказів, яким чином подані позивачем документи порушують чи не відповідають статті VII ГАТТ.

Суд вважає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Більш того, необхідно врахувати правову позицію Верховного Суду з приводу подібного питання, яка викладена у постанові від 24.01.2019 року по справі №820/636/17 та полягає у тому, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

З приводу неподання усіх документів необхідно зазначити, що вимоги Митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, а коригування митної вартості, заявленої Товариством, на цій підставі - необґрунтованим, оскільки відповідно до положень ст. 53 МК України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи, тому не надання додаткових не зазначаючи яких саме, не породжує підстав для коригування заявленої вартості товару.

Так, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу інформації.

Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Суд зауважує, що оскаржувані рішення не містять інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

В силу частини другої статті 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року “Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору” - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 808/9123/15.

З огляду на викладене, позиція митного органу щодо непідтвердження цінової складової митної вартості не доведена, у зв`язку із чим, рішення про коригування митної вартості товарів від 07 червня 2021 року № UA508040/2021/000124/2, від 23 червня 2021 року № UA508040/2021/000142/2, від 29 червня 2021 року № UA508040/2021/000145/2 підлягають скасуванню, а позов задоволенню у повному обсязі.

Сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 07 червня 2021 року № UA508040/2021/000124/2, від 23 червня 2021 року № UA508040/2021/000142/2, від 29 червня 2021 року № UA508040/2021/000145/2.

Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43335608, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАЙН ХАУЗХОЛД" (код ЄДРПОУ 40636431, вул. Перекопська буд. 169, м. Херсон, 73036) судовий збір у сумі 6810,00 грн (шість тисяч вісімсот десять гривень).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 108020200