Ухвала суду № 101449618, 29.11.2021, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1898/21

Провадження № 1-кп/950/235/21

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Косолапа В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедин обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020200090000328 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 289 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - Білявський В.В.,

потерпілий - ОСОБА_2 ,

потерпіла - ОСОБА_3 ,

захисник - Стеценко В.М.,

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

У провадженні суду, на стадії підготовчого судового засідання, перебуває вищевказане кримінальне провадження.

29.11.2021 прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою, яке обґрунтовує тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_2 вважав за можливе не тримати обвинуваченого під вартою, оскільки до останнього претензій не має, автомобіль йому повернуто.

Обвинувачений при вирішенні клопотання покладався на розсуд суду. Зазначив, що дійсно переховувався, оскільки мав намір заробляти кошти для лікування хворої матері.

Захисник в судовому засіданні вказав на те, що до клопотання не надано доказів наявності ризиків, в тому числі впливу на свідків. Також вказав на те, що прокурор не довів неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, а тому в задоволенні клопотання просив відмовити та застосувати до ОСОБА_1 цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Ухвалою судді Сумського районного суду Сумської області від 05.10.2021 частково задоволено клопотання прокурора, продовжено ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03.12.2021 включно. Визначено заставу в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90800,00 грн.

На даний час триває підготовче судове засідання, завершити розгляд кримінального провадження до 03.12.2021 не вбачається за можливе.

Так, ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 1 ст. 289 КК України, які згідно з положеннями ст. 12 КК України є відповідно тяжким та нетяжким злочинами.

Обґрунтовуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд зазначає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, на думку суду, прокурором доведена наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вірогідність того, що ОСОБА_1 може переховуватись від суду, оскільки кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він обвинувачується, передбачають покарання у виді позбавлення волі, в тому числі за ч. 3 ст. 185 КК України до 6 років. Такі обставини можуть бути мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

Крім того, сам обвинувачений підтвердив, що дійсно переховувався від правоохоронних органів, що саме по собі свідчить про наявні обставини на підтвердження можливості та бажання ОСОБА_1 вчиняти дії, спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи, а у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Щодо ризику впливати на потерпілих та свідків, суд зазначає, що на стадії судового розгляду кримінального провадження такий ризик набуває вагомого значення, оскільки ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений є обізнаним щодо осіб свідків, а також йому відомо про осіб потерпілих.

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, суд зазначає, що з урахуванням обставин, викладених у обвинувальному акті, а саме вчинення ОСОБА_1 двох кримінальних правопорушень проти власності поспіль, свідчить про достатню обґрунтованість такого ризику.

Таким чином, суд вважає доведеними ризики, зазначені прокурором у поданому клопотанні, запобігти яким не зможуть інші заходи, а саме особисте зобов`язання, порука, домашній арешт.

Крім зазначеного, суд також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вік та стан здоров`я обвинуваченого, відсутність утриманців, відсутність постійного місця роботи та офіційних заробітків, відсутність у власності житла.

Наведені обставини, на даному етапі судового провадження, свідчать про неможливість застосування до обвинуваченого більш м`якого виду запобіжного заходу, а саме: особистого зобов`язання, домашнього арешту, поруки.

При цьому, в якості альтернативного запобіжного заходу суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, внесення якої є підставою для його звільнення з-під варти.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне продовжити застосований відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 26.01.2022 року включно із визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст. 177-178, 182-183, 194, 315 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженець м. Черкаси; громадянин України; зареєстрований та фактично проживає: АДРЕСА_1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» на строк до 26.01.2022 включно.

Визначити заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68100,00 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за реквізитами: одержувач ТУ ДСА України в Сумській області, код 26270240, назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок UA558201720355249001000008869, призначення платежу: застава за кого (П.І.Б.), № ухвали суду, платник застави (П.І.Б.).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_1 покласти такі обов`язки: 1) прибувати до суду за кожним викликом; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками; 5) докласти зусиль до пошуку роботи.

Роз`яснити обвинуваченому, що згідно зі ст. 182 КПК України у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, направити Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя В.М.Косолап