Ухвала суду № 101448769, 24.11.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.11.2021 Справа №607/21402/21

провадження № 1-кс/607/6985/2021

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., з участю секретаря судового засідання Крупи O.A., прокурора Самойлова П.Г. захисника Михалюка В.І., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Заблоцького В.М., погоджене з прокурором Тернопільської окружної прокуратури Романівим Д.Я., в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021211040000746 від 30 травня 2021 року, про продовження строку тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Заблоцький В.М. за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури Романівим Д.Я., звернувся до слідчого судді, в рамках кримінального провадження № 12021211040000746 від 30 травня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України, із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , терміном на 60 діб.

Клопотання мотивоване тим, що 30 травня 2021 року, близько 04:50 год., ОСОБА_1 , перебуваючи неподалік входу в приміщення супермаркету «АТБ», що на проспекті Злуки, 45 в м. Тернополі, в ході конфлікту умисно наніс декілька ударів по тілу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованому в АДРЕСА_2 , в результаті чого наступила смерть останнього.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021211040000746 від 30 травня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України

Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що 30 травня 2021 року, близько 04:50 год., у ОСОБА_1 , який спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перебували неподалік супермаркету «АТБ», що по вул. Злуки, 45 в м. Тернополі, під час конфлікту, який відбувався між ним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з однієї сторони, та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , з іншої сторони, виник злочинний умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , 30 травня 2021 року, близько 04:50 год., перебували неподалік супермаркету «АТБ», що по вул. Злуки, 45 в м. Тернополі, під час конфлікту між ним, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з однієї сторони, та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , з іншої сторони, ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, та бажаючи його настання, умисно наніс ОСОБА_2 декілька ударів кулаками рук в ділянку голови. Своїми умисними діями ОСОБА_1 , спричинив ОСОБА_2 , тілесні ушкодження у вигляді закритої краніо-спінальної травми з розривом зчленування між першим і другим шийними хребцями та крововиливами у стовбур головного мозку і його шлуночкову систему, які згідно з п.2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року належить до тяжких тілесних ушкоджень із небезпекою для життя в момент заподіяння та від яких ОСОБА_2 помер на місці події.

З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні №12021211040000746 від 30 травня 2021 року наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

30 травня 2021 року ОСОБА_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

31 травня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

01 червня 2021 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін якого закінчився 28.07.2021.

21 липня 2021 року керівником Тернопільської окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні терміном до трьох місяців.

27 липня 2021 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, термін якого закінчився 25 серпня 2021 року.

13 серпня 2021 року підготовлено клопотання про продовження строку досудового розслідування терміном до шести місяців, яке направлено для погодження в Тернопільську обласну прокуратуру.

20 серпня 2021 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні терміном до п`яти місяців, тобто до 31 жовтня 2021 року;

20 серпня 2021 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, термін якого закінчився 18 жовтня 2021 року.

13 жовтня 2021 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, термін якого закінчується о 23:59 год. 31 жовтня 2021 року.

13 жовтня 2021 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, термін якого закінчується о 23:59 год. 30.11.2021.

Слідчий зазначає, що підставами для продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою є те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, метою продовження застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризиком того, що ОСОБА_1 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинений ним злочин у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину. У разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого діяння, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , являються товаришами ОСОБА_1 , у зв`язку із чим підозрюваний може впливати на вказаних учасників провадження, чинити відповідний тиск, шляхом погрози та вмовляння він може схиляти свідків до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування, а сторона обвинувачення не матиме можливості запобігти цьому та перешкоджати протиправним діям.

Слідчий також зазначає, що 17 листопада 2021 року сторонам кримінального провадження, в порядку ст. 290 КПК України, повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, тому у відповідності до вимог ч.3 ст.290 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування.

Так, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження має вагоме значення для повного, всебічного та неупередженого здійснення досудового розслідування, оскільки якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень ст. 290 КПК України, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Приймаючи до уваги значний об`єм матеріалів досудового розслідування, який надався для ознайомлення стороні захисту, кількістю учасників кримінального провадження, провести вказану процесуальну дію у строк дії попередньої ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , неможливо, у слідчого виникла необхідність у продовженні цього строку.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з метою забезпечення належної його поведінки та виконання ним процесуальних обов`язків, запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, швидкого, повного та неупередженого здійснення досудового розслідування, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, слідчий просить клопотання задовольнити та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 терміном на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор Самойлов П.Г. клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою, терміном на 60 діб.

Захисник підозрюваного - адвокат Михалюк В.І. судовому засіданні заперечив з приводу задоволення клопотання та зазначив, що підозра пред`явлена ОСОБА_1 є повністю необґрунтована, оскільки ґрунтується лише на показах одного свідка, а саме, ОСОБА_7 , який неодноразово змінював свої покази. Захисник вказує, що як вбачається з матеріалів кримінального провадження із чотирьох свідків лише ОСОБА_7 , як слідує з його другого допиту, бачив як ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_2 , однак під час перехресного допиту який відбувся 12 жовтня 2021 року, свідок ОСОБА_7 практично повністю відмовився від своїх попередніх показів та зазначив, що він не бачив хто наносив удари потерпілому ОСОБА_2 . Окрім цього, на думку сторони захисту ризики заявлені слідчим у клопотанні не доведені достатніми та належними доказами, так як захисник разом із підозрюваним всіляко сприяють органу досудового розслідування, подають слідчому зібранні ними докази, для встановлення усіх обставин кримінального провадження та жодним чином не чинять перешкод у даному кримінальному провадженні. На підставі наведеного просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи захисника. Окрім цього звернув увагу, що він перебуває під вартою уже 6 місяців, а підозра пред`явлена йому досі ґрунтується лише на показання свідка ОСОБА_7 , які суперечать один одному. Також зазначив, що розмір застави визначений йому попередніми ухвалами слідчих суддів є непомірним для його сім`ї, крім того, він тривалий час перебуває під вартою та позбавлений можливості заробляти кошти.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку:

Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Згідно ч.3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч. 3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу додатково мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу (ч. 3 ст. 199 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що слідчими СУ Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 12021211040000746 від 30 травня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 30 травня 2021 року ОСОБА_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

31 травня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, тобто у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

В судовому засіданні встановлено, що 01 червня 2021 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, термін дії якого встановлено до 28 липня 2021 року.

27 липня 2021 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, термін дії якого встановлено до 25 серпня 2021 року.

Окрім цього, 20 серпня 2021 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розмір застави в сумі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) грн., тобто 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, термін дії якого встановлено до 18 жовтня 2021 року. У разі внесення застави на ОСОБА_1 покладено обов`язки: з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання в орган досудового розслідування свої паспорти, та інші документи які надають право виїзду за межі території України; носити електронний засіб контролю.

13 жовтня 2021 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розмір застави в сумі 181 600, термін дії якого встановлено до 23:59 год. 31 жовтня 2021 року.

21 жовтня 2021 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави в сумі 181600 грн. та покладенням обов`язків визначених ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2021 року, термін дії якого встановлено до 23:59 год. 30 листопада 2021 року.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 та його можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:

-протокол огляду місця від 30 травня 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 30 травня 2021 року;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 від 30 травня 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 30 травня 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 21 липня 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 30 травня 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 31 травня 2021 року;

-протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 від 06 серпня 2021 року;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_7 від 30 травня 2021 року;

-висновком судово-медичної експертизи № 449 від 20 липня 2021 року;

-висновком судово-медичної експертизи №738/449 від 23 вересня 2021 року;

-висновком судово-медичної експертизи №466 від 10 червня 2021 року.

Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість пред`явленої підозри та можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121 КК України.

Окрім цього, сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри.

При цьому слідчий суддя відзначає, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.

Відтак, слідчий суддя відхиляє заперечення сторони захисту з приводу показів свідка ОСОБА_7 та звертає увагу, що слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

У зв`язку із закінченням 30 листопада 2021 року строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , у слідчого виникла необхідність у його продовженні, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України, які описані в ухвалі суду про його застосування та продовження, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Слідчий суддя вважає, що окрім наявної обґрунтованої підозри, на даний час ризики, які встановлені в ухвалі слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2021 року про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати і надалі та їх обсяг не зменшився, що виправдовує тримання ОСОБА_1 під вартою.

Як вбачається зі змісту вказаної ухвали при продовженні ОСОБА_1 запобіжного заходу слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду вважав, що існують ризики того, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, слідчий суддя виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п.1-5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час застосування до ОСОБА_1 та продовження останньому запобіжного заходу, не зменшився та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Також слідчий суддя вважає, що не перестав існувати ризик того, що ОСОБА_1 перебуваючи під менш суворим запобіжним заходом може незаконно впливати на свідків, так як свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , являються товаришами ОСОБА_1 , а з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження, відтак на думку слідчого судді підозрюваний може чинити відповідний тиск, шляхом погрози та вмовляння він може схиляти свідків до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

Відтак слідчий суддя встановив, що ризики передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, визначені вищевказаною ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2021 року на даний час продовжують існувати, що свідчить про необхідність продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для стримування таких ризиків.

Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Доводи сторони захисту щодо відсутності заявлених ризиків, слідчий суддя вважає безпідставними, недоведеними у судовому засіданні та такими, які є частиною єдиної лінії захисту підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Посилання сторони захисту з приводу можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя до уваги не бере, оскільки беручи до уваги характер вчинених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України, які як встановлено на даний час не зменшились та продовжують існувати.

З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 в разі визнання його винним, переконливість наявних ризиків, які не зменшились та продовжують існувати, в сукупності з відомостями про особу підозрюваного, характер вчинення кримінальних правопорушень та його роль у їх вчиненні, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним вище ризикам, а тому вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_1 у виді тримання під вартою.

17 листопада 2021 року прокурором у даному кримінальному провадженні визнано зібрані під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021211040000746 від 30 травня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України докази достатніми для складання обвинувального акту та доручено слідчому повідомити підозрюваному ОСОБА_1 , його захиснику та потерпілого про завершення досудового розслідування, надавши їм доступ до матеріалів досудового розслідування, в порядку ст. 290 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування.

Слідчий суддя бере до уваги значний об`єм матеріалів досудового розслідування, який надався для ознайомлення стороні захисту, та вважає, що прокурором доведено, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про продовження підозрюваному строку запобіжного заходу неможливо внаслідок необхідності проведення належного ознайомлення сторін з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України та оформлення обвинувального акту для скерування його до суду.

У зв`язку із наведеним, клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Заблоцького В.М., погоджене з прокурором Тернопільської окружної прокуратури Романівим Д.Я. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 слід задовольнити, продовживши ОСОБА_1 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23 год. 59 хв. 22 січня 2022 року.

Водночас, згідно ч. 4 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Так, позиція ЄСПЛ стосовно питання призначення розміру застави, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2021 року ОСОБА_1 визначено заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181600 грн., яка в подальшому ухвалами слідчих судді залишалась без змін.

Разом з тим, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного ОСОБА_1 який близько шести місяці перебуває під вартою, внаслідок чого, у останнього відсутній дохід, його молодий вік та відсутність доказів, що він має у своїй власності рухоме чи нерухоме майно, та банківських рахунків, а також те, що раніше ОСОБА_1 така застава сплачена не була, що може свідчити про її непомірний розмір, слідчий суддя вважає за можливе зменшити розмір застави до 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113500 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі буде дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження, зокрема, запобігання встановленим ризикам та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження, а саме запобігти встановленим ризикам та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 22 січня 2022 року.

Зменшити ОСОБА_1 визначений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2021 року розмір застави до 113500/ сто тринадцять тисяч п`ятсот/ грн. /50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб/ для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Тернопільській області /код отримувача/ код за ЄДРПОУ 26198838; Отримувач ТУ ДСА в Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку /IBAN/: UA358201720355219001000003454; призначення платежу - «застава за ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12021211040000746 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 листопада 2021 року».

Після внесення застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити з під варти і з цього часу продовжуються покладені на нього, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2021 року обов`язки: з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання в орган досудового розслідування свої паспорти, та інші документи які надають право виїзду за межі території України; носити електронний засіб контролю.

ОСОБА_1 роз`яснити, що у випадку не виконання покладених на нього обов`язків внесена застава буде звернута в дохід держави.

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 22 січня 2022 року.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_1 , а також і надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Н. Р. Кунець