Ухвала суду № 101448314, 29.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

29 листопада 2021 р. Справа № 520/21221/21

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент+" (вул. Полтавський шлях, буд. 33, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 41423131) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Брент+", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Харківській області від 22.06.2021 № 0117820901 на суму 80 000,00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України.

У період з 15.11.2021 по 28.11.2021 (включно) головуючій по справі перебував у відпустці.

18.11.2021 року представник Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши клопотання представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з положеннями ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03.10.2017 у справі "Віктор Назаренко проти України").

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №820/5121/18.

Судом встановлено, що у клопотанні представника відповідача не викладено жодного належного аргументу, який би свідчив, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін. Представником відповідача не зазначено, які саме обставини у справі можливо буде встановити під час проведення судового засідання з повідомленням сторін. Окрім цього, представником відповідача не надано жодного доказу в обґрунтування, не вказано в дослідженні яких саме доказів бажає брати участь представник відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача в цій частині є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, підстави для призначення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - відсутні.

Суд наголошує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні) не позбавляє та не обмежує учасників справи у наданні письмових заяв по суті та додаткових письмових пояснень у порядку, визначеному вимогами Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41, зокрема, зазначено, що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.

Слід вказати також, що практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача.

Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Керуючись ст. ст. 12, 241, 243, 256, 262, 262 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент+" (вул. Полтавський шлях, буд. 33, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 41423131) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Текст ухвали складено та підписано 29.11.2021.

Суддя Супрун Ю.О.