Ухвала суду № 101448002, 22.11.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

Справа № 500/2889/19

22 листопада 2021 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Паряк Тетяни Дмитрівни

представника позивача Бочан І.П.

представника відповідача Лось О.Р.

представника відповідача Шкільного П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДПС у Тернопільській області , Державної податкової служби України , Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 24.12.2019 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

14 січня 2020 року ухвалою суду було призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 28.01.2020 о 10:15 год.

Розгляд справи відкладався, і ухвалою суду 02.07.2020 призначено експертизу по справі та зупинено розгляд справи до одержання висновку експертизи.

13 серпня 2020 року від завідувача Тернопільського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Бутрина В.В. до суду надійшло клопотання про витребування додаткових документів у Головного управління ДПС у Тернопільській області за період роботи ОСОБА_1 з січня 1997 року по липень 2015 року, а саме:

- накази на прийняття на посаду, переведення на інші посади, про звільнення;

- накази на відпустки, премії, допомоги, встановлення надбавок, інші заохочення;

- табеля обліку використання робочого часу;

- графіки чергування співробітників податкової міліції;

- листки непрацездатності та розрахунки оплати лікарняних;

- документи по нарахуванню заробітної плати (книги нарахування зарплати, розрахунково-платіжні відомості, розрахункові листи тощо);

- штатні розписи про встановлення окладів.

13 жовтня 2020 року на адресу суду від Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшла заява про повернення справи, так як станом на 01.10.2020 відповіді на заявлене клопотання експерта не одержано, документів для проведення судово-економічної експертизи не представлено. І тому, ухвала суду від 02.07.2020 повертається без виконання.

19 жовтня 2020 року ухвалою суду поновлено провадження по справі та призначено розгляд справи на 05.11.2020.

29 жовтня 2020 року представником відповідача Головним управлінням ДФС у Тернопільській області подано до суду відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові.

Позивач просив суд витребувати у відповідача довідку про його середньомісячний та середньоденний заробіток за останні два місяці перед звільненням, табелі обліку робочого часу з січня 1997 року по липень 2015 року, бухгалтерські документи щодо нарахування йому грошового забезпечення за аналогічний період часу та Колективний договір між ГУ ДФС у Тернопільській області і профспілковою організацією.

ГУ ДФС, керуючись ст. 79 КАС України, надав суду наступні документи:

1. довідку про середній заробіток ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням (травень-червень 2015 року) на 1 арк.;

2. копії табелів обліку робочого часу з січня 2014 року по липень 2015 року на 36 арк.;

3. копії розрахункових листів про нарахування ОСОБА_1 заробітної плати з січня 1997 року по серпень 2015 року на 224 арк.;

4. копію Колективного договору між ГУ ДФС і Первинною профспілковою організацією ДФС у Тернопільській області на 2015-2016 роки на 13 арк.

Щодо табелів обліку робочого часу з січня 1997 року по грудень 2013 року, то ГУ ДФС немає можливості надати їх копії, у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання та знищенням відповідно до актів про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду.

З приводу призначення судово-економічної експертизи, то відповідач зазначив, що при звільненні ГУ ДФС з Позивачем проведено повний розрахунок та виплачено усі належні йому при звільненні суми, що підтверджується наданими суду доказами, тому ГУ ДФС вважає, що підстави для призначення в даній справі експертизи відсутні. А тому просив відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 05.11.2020, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) поновлено строк для подачі клопотання, викликати свідків та допитати їх, відкласти розгляд питання про зупинення справи та направлення її на експертизу, оголошено перерву до 10.12.2020 о 09:30 год.

В судовому засіданні 10 грудня 2020 року судом поставилося на обговорення питання про зупинення розгляду справи та направлення її на судово-економічну експертизу.

Ухвалою суду від 10 грудня 2020 року, зупинено провадження у справі до одержання висновку експерта.

14 червня 2021 року ухвалою суду поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 10.08.2021 о 11:30 год.

Ухвалами суду від 10.08.2021, від 14.09.2021 відкладено розгляд справи на 26.10.2021 о 11:00 год.

13 вересня 2021 року представником Головного управління ДФС у Тернопільській області подано клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 26.10.2021, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) оголошено перерву до 22.11.2021 о 10:00 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

15 листопада 2021 року представником позивача подано заперечення проти заяви про залишення позову без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти залишення позовної заяви без розгляду та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів в судовому засіданні просили даний позов залишити без розгляду.

Надавши оцінку аргументам поданої заяви про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що дотримання строку звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту таких прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання вказаних строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного вчинення ними передбачених КАС України процесуальних дій. Тобто інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними і після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 804/4217/18.

Як видно з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли у зв`язку з тим, що, на думку Позивача, йому не виплачено в день звільнення усіх належних сум, тому за характером спірних правовідносин цей спір пов`язаний із проходженням та звільненням з публічної служби і має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

З приводу застосування до спірних відносин строку звернення до суду з адміністративним позовом в один місяць, зокрема, щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, наявна правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 11.02.2021 в справі № 240/532/20. У вказаній постанові Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та погодився з висновком щодо застосування частини п`ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах. Відповідно до висновків Верховного Суду, встановлений у частині першій статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору. Натомість, строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства, визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців. Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір. З огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.

В справі, що розглядається, Позивача звільнено з посади та податкової міліції 17.07.2015, при звільненні Головним управлінням ДФС у Тернопільській області з Позивачем проведено повний розрахунок та виплачено усі належні йому при звільненні суми. З позовом до суду Позивач звернувся 19.12.2019, тобто з пропуском місячного строку з дня остаточного з ним розрахунку, не зазначивши підстав для поновлення цього строку.

Щодо наведеного суд зазначає, що спеціальним законодавством, яке, на час виникнення спірних правовідносин, визначало складові грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, в тому числі осіб рядового та начальницького складу податкової міліції, а також порядок та умови виплати такого грошового забезпечення, були постанова КМ України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та наказ Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ».

Відповідно до пункту 1 постанови КМ України від 07.11.2007 № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Аналогічну норму щодо складових грошового забезпечення містить пункт 3 наказу МВС України від 31.12.2007 № 499. У розділі II. «Грошове забезпечення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 № 499, визначено наступні складові грошового забезпечення:

- оклади за спеціальними званнями;

- посадові оклади осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ;

- підвищення посадових окладів;

- надбавка за вислугу років;

- надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби;

- надбавка за оперативно-розшукову, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність

та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність;

- надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі;

- надбавка державним експертам з питань таємниць;

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень;

- надбавка за знання та використання іноземної мови;

- надбавка за почесні звання "заслужений", "народний";

- надбавка за спортивні звання;

- доплата за науковий ступінь;

- доплата за вчене звання;

- преміювання;

- матеріальна допомога;

- грошове забезпечення слухачів, курсантів, докторантів, ад`юнктів та магістрів.

Враховуючи положення вказаних нормативних актів, грошове забезпечення за понадурочні години, як компенсація за службу в понаднормовий час, компенсація заборгованості, у зв`язку із порушенням строків виплати та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не являються грошовим забезпеченням осіб рядового та начальницького складу податкової міліції (заробітною платою) та не входять до структури такого грошового забезпечення, а тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин з приводу їх виплати строків звернення до суду, визначених статтею 233 КЗпП України.

Вказаний строк відліковується з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Суд вважає, що моментом коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав є день звільнення позивача зі служби, оскільки саме тоді відповідач проводить з ним остаточний розрахунок та виплачує грошове забезпечення невиплачене за час служби.

Наведене, на переконання суду, свідчить про пропущення позивачем строку звернення до суду, передбаченого частиною п`ятою статті 122 КАС України, із цим позовом.

Частиною четвертою ст. 123 КАС України передбачено, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи те, що судом не встановлено поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом, то суд приходить до переконання в тому, що дану позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 240, 241, 243 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено 29.11.2021.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637).

- Державна податкова служба України (місцезнаходження/місце проживання: пл. Львівська, 8,м. Київ 53,04053 43005393).

- Головне управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 ).

Суддя Подлісна І.М.