Ухвала суду № 101445544, 29.11.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/36146/21

категорія 112010203

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими документами, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Позивач вказує, що у зв`язку із прийняттям рішення Конституційним Судом України від 17 липня 2018 року №6-р/2018, він має право на доплату (підвищення) до пенсії як непрацюючому пенсіонеру відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тому, на думку позивача, отримавши статус непрацюючого пенсіонера, він має право на доплату (підвищення) до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на територія радіоактивного забруднення.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач просить відповідача здійснити з 17.07.2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

При цьому, з даним позовом до суду звернувся 27.10.2021 року, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 КАС України.

Щодо строку звернення до суду, позивач посилається на те, що про порушення своїх прав дізнався з відповіді відповідача про відмову у здійсненні нарахування та виплати підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 справі відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. Так, зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Окрім того, Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а, адміністративне провадження №К/9901/42788/18 зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

Таким чином, причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом слід визнати неповажними.

Суд відмічає, що позивачу слід подати окреме клопотання, в якому вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин пропуску такого строку.

Разом з тим, відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Позивач у позовній заяві зазначає, що він є непрацюючим пенсіонером, проте, у листі відповідача від 01.10.2021 року зазначено, що позивач є працюючою особою.

З огляду на викладене, позивачу необхідно надати відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а також належним чином засвідчену копію усіх сторінок трудової книжки позивача.

Крім того, частиною третьою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч вказаному, позивач не надав документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Натомість, позивач у позовній заяві зазначила, що звільнена від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та додала до позовної заяви довідку дитини померлого громадянина із числа потерпілих категорії першої, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, категорія пільговиків, до яких відноситься позивач, не є тотожною категорії громадян, віднесених до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а відтак вона користується лише тими пільгами, які передбачені пп. 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23, 27 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Тобто, позивач не звільнена від сплати судового збору, оскільки норми щодо звільнення від сплати судового збору дружини (чоловіка), опікуна дітей померлого громадянина із числі (ліквідаторів, потерпілих) першої категорії, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, Закон України "Про судовий збір" не містить.

З огляду на викладене, позивачу слід сплатити судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі.

Порядок та розміри сплати судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір».

З матеріалів справи встановлено, що адміністративний позов немайнового характеру подано фізичною особою у 2021 році.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір судового зору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» визначено, що з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становить 2270,00 грн.

Таким чином, за подання адміністративного позову позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав та належних доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду або нової (уточненої) позовної заяви із врахуванням вимог статті 122 КАС України, у примірниках, відповідно до кількості учасників справи.

- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 908 грн.

- відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків позивача, копій усіх сторінок трудової книжки позивача.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Р.М.Шимонович