
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 листопада 2021 р. Справа№200/7265/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив:
визнати протиправними рішення відповідача №7455 від 04.12.2020 року і рішення про призначення пенсії за віком без урахування страхового стажу і заробітної плати з 01.05.2006р. по 28.11.2013р.;
зобов`язати відповідача здійснити перерахунок трудового стажу із зарахуванням:
до страхового стажу:
з 01.05.2006р. по 28.11.2013р. - періоду роботи у ВП ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» - Філії на території Російської Федерації;
з 09.10.1985р. по 12.12.1990р. - періоду роботи в Управлінні механізації Тресту «Уренгойгазмонтаж» м. Новий Уренгой Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області (районі Крайньої Півночі) - в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців);
до пільгового стажу:
з 07.12.2012р. по 28.11.2013р. - періоду роботи в Філії ВП ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» на території Російської Федерації.
зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок розміру пенсії за віком із урахуванням розміру заробітної плати за період роботи з 01.05.2006р. по 28.11.2013р. у ВП ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» - Філії на території Російської Федерації;
зобов`язати відповідача розв`язати питання щодо дійсності пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 у відповідності до якого позивач з 15.08.2018 року є отримувачем пенсії за віком;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з 23.02.2020 року;
зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком з поверненням на дату виникнення права на пенсію за віком - з 23 лютого 2020 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з 28.01.2016 року перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії по інвалідності ІІІ групи. 15.08.2018 року позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_1 як отримувача пенсії за віком.
Після неодноразових звернень до відповідача Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області 04.12.2020 року прийнято рішення №7455 про відмову у перерахунку пенсії в зв`язку з тим, що надані на підтвердження трудового стажу довідки і документи не підлягають реєстрації та виконанню, оскільки підприємства, що їх видавали, знаходяться на непідконтрольній українській владі території.
04 березня 2021 року позивач повторно звернувся через Веб-портал до відповідача із заявою №1468 про перехід на пенсію за віком. Листом від 17.03.2021 року був повідомлений, що з 04.03.2021 року йому призначено пенсію за віком, але без зарахування до страхового стажу періоду роботи у відокремленому підрозділі Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» - Філії на території Російської Федерації з 01.05.2006 року по 28.11.2013 року, та не враховано при обчисленні пенсії довідку про заробітну плату від 01.12.2020 року №01/293, так як вона видана на території м. Донецьк.
Відмову у зарахуванні страхового стажу і заробітної плати з 01.05.2006 року по 28.11.2013 року позивач вважає протиправними, оскільки порушено право на отримання пенсії в строк і в розмірі, гарантованими чинним законодавством, в зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 15 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Ухвалою суду від 11 серпня 2021 року замінено відповідача на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 04 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження у справі.
Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні з 28.01.2016 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 10.03.2021 року управлінням проведено перерахунок пенсії позивачу згідно з його заявою від 04.03.2021 року.
Відповідно до архівної довідки від 01.06.2016 №1747, виданою «Государственным архивом социально-политической истории Тюменской области» (рос. мовою), наказом Управління механізації Треста «Уренгойгазмотаж» від 10.10.1985 №190/к ОСОБА_1 прийнятий з 09.10.1985 року на посаду водія 3 класу а/м ГАЗ-52 на дільницю №3. Наказом від 20.01.1986 року №7/к - водієм 3 класу дільниці №3, укладений строковий трудовий договір строком на 3 роки з 20.01.1986 року по 19.01.1989 року.
Отже позивачу зарахований в кратності 1,5 період роботи за строковим трудовим договором з 20.01.1986 року по 19.01.1989 року.
В кратності 1,5 не зараховано період роботи з 09.10.1985 року по 19.01.1986 року та з 20.01.1989 року по 12.12.1990 року.
Також не зараховано період роботи з 01.05.2006 року по 28.11.2013 року та до пільгового стажу роботи період з 07.12.2012 року по 28.11.2013 року у ВП ВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка» Філії на території Російської Федерації, оскільки надані довідки та копії наказів про проведення атестації робочих місць видані підприємством, що розташовано на непідконтрольній українській владі території в м. Донецьк.
З огляду на зазначене, керуючись положеннями Закону № 1058-ІV, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМ України від 12 серпня 1993 року № 637, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки ним не було порушено норм пенсійного законодавства.
Учасники справи до судового засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку про вирішення спору за наявними матеріалами справи.
Приписами частини 5 статті 250 КАС України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Досліджуючи обставини справи, судом встановлено таке.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з копією паспорта позивача серії НОМЕР_3 (а.с.13-16).
За пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 від 21.03.2016 року ОСОБА_1 є отримувачем пенсії по інвалідності ІІІ групи по 28.02.2018 (а.с.17), а за пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 15.08.2018 року є отримувачем пенсії за віком довічно (а.с.18).
Відповідно до рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №7455 від 04.12.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії за заявою від 04.12.2020 року в зв`язку з уточненням пільгового стажу за період роботи з 07.12.2012 року по 28.11.2013 року (а.с.82).
В рішенні зазначено, що при розгляді заяви були взяті такі документи:
заява про перерахунок пенсії від 07.05.2019 № 1863,
довідки видані ВАТ «Донецькшахтопроходка» від 01.12.2020 №01/293, №01/294, № 02/093, від 03.12.2020 №01/298,
накази №11 від 23.01.2006, №6к від 03.05.2006, №60 від 02.07.2010, №11к від 01.02.2013, № 36 від 12.08.2013, № 74к від 09.09.2013, № 03 від 09.12.2013, №101к від 28.11.2013, № 105к від 07.12.2015, № 11-к від 06.07.2018,
копія особової картки працівника,
індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 2000 року по 2019 рік.
Відповіддю Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12.03.2021 року за №0581-04-8/7945 на заяву від 04.03.2021 року позивачу повідомлено про не зарахування до страхового стажу періоду роботи у Філії на території Російської Федерації з 01.05.2006 року по 28.11.2013 року, та не враховано при обчисленні пенсії довідку про заробітну плату від 01.12.2020 року №01/293, так як вона видана на території м. Донецьк (а.с.83).
Спірним питанням у справі є не прийняття відповідачем наданих позивачем довідок, виданих ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» від 01.12.2020 №01/293, №01/294, № 02/093, від 03.12.2020 №01/298, згідно з якими ОСОБА_1 працював в відокремленому підрозділі ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» - Філії на території Російської Федерації з 01.05.2006 року по 06.12.2012 року водієм, а з 07.12.2012 року по 28.11.2013 року електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею. Заробітна плата позивача за період з травня 2006 року по листопад 2013 року склала 2285583,60 російських рублів (а.с.34-35, 38-39, 40).
Робота позивача у спірний період підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_5 від 23.01.1981 року за номерами 26-30. Зазначені записи містять відповідні посилання на номери наказів, печатки підприємств та підписи відповідальних осіб (а.с.25-26).
Позивач не заперечує, що страхові внески підприємством не були сплачені до Пенсійного фонду України та надає копію страхового свідоцтва про державне пенсійне страхування Російської Федерації за №142-926-73170 (а.с.20).
Крім того, позивач оскаржує відмову відповідача зарахувати в кратності 1,5 період роботи з 09.10.1985 року по 19.01.1986 року та з 20.01.1989 року по 12.12.1990 року.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам з урахуванням наданих суду доказів, суд зазначає наступне.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Стосовно правового регулювання спірних відносин суд вказує, що абзацом першим частини 1 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менші ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок № 383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Згідно з пунктом 4.2. Порядку результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу наданому підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.
Як випливає із зазначених нормативних актів, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Розділом 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (затверджений постановою Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1) визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, в тих випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах чи за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період робот; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка; атестація робочого місця.
Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Стаття 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 (далі - Угода від 13 березня 1992 року) закріплює принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
При цьому, метою Угоди від 13 березня 1992 року є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань «відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди». Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992 року, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Згідно з частинами другою та третьою статті 6 цієї Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.
Тобто, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії.
Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав N01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 роки встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.
Статтею 3 Угоди від 13 березня 1993 року також передбачено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства Російської Федерації.
Спірні періоди роботи позивача підтверджені належним чином оформленою трудовою книжкою, а також наданими позивачем довідками, виданим ВАТ «Донецькшахтопроходка» від 01.12.2020 №01/293, №01/294, № 02/093, від 03.12.2020 №01/298, а також наказами про атестацію робочих місць №11 від 23.01.2006, №6к від 03.05.2006, №60 від 02.07.2010, №11к від 01.02.2013, № 36 від 12.08.2013, № 74к від 09.09.2013, № 03 від 09.12.2013, №101к від 28.11.2013, № 105к від 07.12.2015, № 11-к від 06.07.2018.
Стосовно заперечень відповідача щодо видачі довідок від 01.12.2020 року та від 03.12.2020 року на тимчасово непідконтрольній українській владі території, суд також зазначає, що стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані, так звані, «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».
В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову, через неможливість перевірки достовірності довідок про підтвердження пільгового стажу, у зв`язку із знаходженням установи, що її видала, на непідконтрольній українській владі території.
Отже, враховуючи, що спірні довідки видані за встановленою законодавством України формою, за підписом особи, яка була призначена головою комісії з припинення ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» Левіт В.В., відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.106), суд вважає надані позивачем документи в їх сукупності належними доказами наявності у нього стажу роботи з 01.05.2006 року по 28.11.2013 року у ВП ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» - Філії на території Російської Федерації, в тому числі з 07.12.2012 року по 28.11.2013 року на пільгових умовах за Списком № 1.
Тому позовні вимоги про визнання протиправним рішення №7455 від 04.12.2020 року, яким відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, є обґрунтованими. Позивачем не зазначено, яке саме рішення про призначення пенсії він просить визнати протиправним, проте, судом встановлена протиправність дій Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо призначення позивачу пенсії за віком без урахування страхового стажу і заробітної плати з 01.05.2006 року по 28.11.2013 року, що передбачає задоволення позовних вимог в цій частині.
Стосовно частини позовних вимог про зарахування періоду роботи в Управлінні механізації Тресту «Уренгойгазмонтаж» м. Новий Уренгой Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області (районі Крайньої Півночі) з 09.10.1985 року по 12.12.1990 року в пільговому обчисленні (рік роботи за один рік і шість місяців) суд зазначає, що відповідачем період роботи з 09.10.1985 року по 12.12.1990 року в Управлінні механізації Тресту «Уренгойгазмотаж» м. Новий Уренгой зараховано до страхового стажу позивача та не заперечується зарахування періоду роботи позивача за строковим трудовим договором з 20.01.1986 року по 19.01.1989 року в кратності 1,5.
При цьому відповідачем застосоване пільгове обчислення стажу вказаної роботи виключно за період укладення строкового трудового договору.
Суд вказує, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень №1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу PCP від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Отже, оскільки вказане пільгове обчислення страхового стажу провадиться не лише на підставі письмового трудового договору, а і на підставі трудової книжки, яка містить відомості про роботу позивача районах Крайньої Півночі, весь період такої роботи з 09.10.1985 року по 12.12.1990 року підлягає пільговому обчисленню із застосуванням кратності 1,5.
Отже, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог про зобов`язання відповідача розв`язати питання щодо дійсності пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , у відповідності до якого позивач з 15.08.2018 року є отримувачем пенсії за віком, визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з 23.02.2020 року, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком з поверненням на дату виникнення права на пенсію за віком - з 23 лютого 2020 року, суд вказує про таке.
Матеріали справи містять повідомлення від 22 серпня 2016 року про те, що ОСОБА_1 за його заявою від 13.02.2016 року з 28.01.2016 року призначено (перераховано) пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком. Пенсію обчислено із заробітної плати після 01.07.2000 року по 17.04.2017 року (а.с.81).
Вказані обставини позивачем не спростовані, позовні вимоги в цій частині обґрунтовані лише незгодою із загальним розміром пенсії.
Стосовно вимог щодо дійсності пенсійного посвідчення, вказане питання не впливає на дотримання права позивача у сфері пенсійного забезпечення, позивачем не надано доказів звернення до відповідача за заміною пенсійного посвідчення з викладенням підстав такої заміни.
За вказаних обставин зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо способу захисту порушених прав позивача суд вказує, що дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням наведеного, оцінюючи обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №7455 від 04.12.2020 року та його дії щодо призначення пенсії за віком без урахування страхового стажу і заробітної плати з 01.05.2006 року по 28.11.2013 року, зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.12.2020 року про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду про зарахування до страхового стажу періоду роботи та заробітної плати у ВП ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» - Філії на території Російської Федерації з 01.05.2006 року по 28.11.2013 року, в тому числі з 07.12.2012 року по 28.11.2013 року на пільгових умовах за Списком № 1, а також періоду роботи в Управлінні механізації Тресту «Уренгойгазмонтаж» м. Новий Уренгой Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області (районі Крайньої Півночі) з 09.10.1985 року по 12.12.1990 року у пільговому обчисленні із застосуванням кратності 1,5.
Решта заявлених вимог задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 908 грн., на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог підлягає стягненню сума 454 грн.
Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №7455 від 04.12.2020 року.
Визнати протиправними дії Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо призначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії за віком без урахування страхового стажу і заробітної плати з 01.05.2006 року по 28.11.2013 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.12.2020 року про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду про зарахування до страхового стажу періоду роботи та заробітної плати у ВП ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» - Філії на території Російської Федерації з 01.05.2006 року по 28.11.2013 року, в тому числі з 07.12.2012 року по 28.11.2013 року на пільгових умовах за Списком № 1, а також періоду роботи в Управлінні механізації Тресту «Уренгойгазмонтаж» м. Новий Уренгой Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області (районі Крайньої Півночі) з 09.10.1985 року по 12.12.1990 року у пільговому обчисленні із застосуванням кратності 1,5.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 26 листопада 2021 року, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.А. Чекменьов
Судове рішення № 101444950, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 26.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/7265/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: