Рішення № 101444945, 29.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 р. Справа№200/11914/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Хохленкова О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, відповідно до змісту якого просить: рішення Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області №056550003201 від 29 квітня 2021 року про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визнати незаконним та скасувати, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу роботи за вислугу років періоди роботи з 10 липня 1987 року по 31 березня 1992 року, з 01 квітня 1992 року по 16 січня 1996 року та з 17 січня 1996 року по 24 вересня 1999 року на посаді машиніста тепловозу в Костянтинівському металургійному заводі ім.Фрунзе та з 25 вересня 1999 року по 16 серпня 2002 року на посаді машиніста тепловозу в ЗАТ «Костянтинівський чавуноливарний завод» та призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до п. «а» статті 55 Закону України ''Про пенсійне забезпечення" з 16 лютого 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 лютого 2021 року позивач звернувся до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії відповідно до п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

19 лютого 2021 року Костянтинівсько-Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області, було винесено рішення №25 про відмову у призначені пенсії за віком відповідно до п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яке мотивоване відсутністю необхідного спеціального стажу для призначення пенсії за віком відповідно до п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До спеціального стажу за вислугу років зараховано період роботи з 10 липня 1987 року по 31 березня 1992 року, з 01 квітня 1992 року по 16 січня 1996 року та з 17 січня 1996 року по 24 вересня 1999 року на посаді машиніста тепловозу в Костянтинівському металургійному заводі ім.Фрунзе в загальній кількості 11 років 02 місяці 04 дні. Цим же рішенням позивачу було рекомендовано надати пакет документів для розгляду та вирішення питання про зарахування періоду роботи з 25 вересня 1999 року по 16 серпня 2002 року на посаді машиніста тепловозу в ЗАТ «Костянтинівський чавуноливарний завод» на Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду в Донецькій області.

Рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31 березня 2021 року №5/42 позивачу було зараховано до спеціального стажу за вислугу років період роботи з 25 вересня 1999 року по 16 серпня 2002 року на посаді машиніста тепловозу в ЗАТ «Костянтинівський чавуноливарний завод» за винятком відсутності даних по спец стажу.

Загальна кількість зарахованого стажу Комісією становить 01 рік 06 місяців 13 Днів.

Після отримання Рішення Комісії, ОСОБА_1 подав заяву про призначення пенсії відповідно до п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області №056550003201 від 29 квітня 2021 року було відмовлено у призначені пенсії відповідно до п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку із відсутністю спеціального стажу за вислугу років.

До спеціального стажу зараховано період роботи з 25 вересня 1999 року по 16 серпня 2002 року на посаді машиніста тепловозу в ЗАТ «Костянтинівський чавуноливарний завод» в загальній кількості 01 рік 06 місяців 13 днів, та не зараховано періоди роботи з 10 липня 1987 року по 31 березня 1992 року, з 01 квітня 1992 року по 16 січня 1996 року та з 17 січня 1996 року по 24 вересня 1999 року на посаді машиніста тепловозу в Костянтинівському металургійному заводі ім.Фрунзе в загальній кількості 11 років 02 місяці 04 дні (який спочатку було зараховано відповідно до Рішення №25 від 19 лютого 2021 року.)

Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області №056550003201 від 29 квітня 2021 року про відмову у призначені пенсії за віком відповідно до п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправним та таким, що підлягає скасуванню. За захистом своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

23 жовтня 2021 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся з заявами від 16.02.2021 р. та від 22.04.2021 р. про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. 2.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та п. а ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон України № 1788).

Управління зазначає, що після отримання акту зустрічної перевірки відомостей у документах, наданих заявником для призначення пенсії, управлінням буде розглянуто питання щодо наявності або відсутності підстав для зарахування до спеціального стажу за вислугу років періоду роботи з 10.07.1987 року по 24.09.1999 року на підприємстві ВАТ «Костянтинівський металургійний завод».

За таких обставин було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років згідно п. 2.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та п. а ст. 55 Закону України № 1788, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 12 років 06 місяців.

Право на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України № 1058 за наявним страховим стажем ОСОБА_1 набуде після досягнення 60 років.

З урахуванням викладеного Головне управління вважає, що оскільки управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, то підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

16 вересня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .

Враховуючи, що суддя Хохленков О.В. з 12 листопада 2021 року по 25 листопада 2021 року включно, перебував у відпустці. Справу розглянуто у розумний строк після виходу судді з відпустки.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Костянтинівським МВ УМВС України в Донецькій області 06.12.2001 року, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації згідно паспортних даних: АДРЕСА_2 . (а.с.4-6).

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 13486010, 84112, Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Генерала Батюка, 8 та суб`єктом владних повноважень.

ОСОБА_1 16 лютого 2021 року звернувся до Костянтинівсько- Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії відповідно до п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

19 лютого 2021 року Костянтинівсько-Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області, було винесено рішення №25 про відмову у призначені пенсії за віком відповідно до п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яке мотивоване відсутністю необхідного спеціального стажу для призначення пенсії за віком відповідно до п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До спеціального стажу за вислугу років зараховано період роботи з 10 липня 1987 року по 31 березня 1992 року, з 01 квітня 1992 року по 16 січня 1996 року та з 17 січня 1996 року по 24 вересня 1999 року на посаді машиніста тепловозу в Костянтинівському металургійному заводі ім.Фрунзе в загальній кількості 11 років 02 місяці 04 дні 9а.с.7-8).

Рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31 березня 2021 року №5/42 позивачу було зараховано до спеціального стажу за вислугу років період роботи з 25 вересня 1999 року по 16 серпня 2002 року на посаді машиніста тепловозу в ЗАТ «Костянтинівський чавуноливарний завод» за винятком відсутності даних по спецстажу.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області №056550003201 від 29 квітня 2021 року позивачу було відмовлено у призначені пенсії відповідно до п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку із відсутністю спеціального стажу за вислугу років. До спеціального стажу зараховано період роботи з 25 вересня 1999 року по 16 серпня 2002 року на посаді машиніста тепловозу в ЗАТ «Костянтинівський чавуноливарний завод» в загальній кількості 01 рік 06 місяців 13 днів, та не зараховано періоди роботи з 10 липня 1987 року по 31 березня 1992 року, з 01 квітня 1992 року по 16 січня 1996 року та з 17 січня 1996 року по 24 вересня 1999 року на посаді машиніста тепловозу в Костянтинівському металургійному заводі ім.Фрунзе в загальній кількості 11 років 02 місяці 04 дні, зазначивши, що після перевірки відомостей у документах, наданих заявником для призначення пенсії, управлінням буде розглянуто питання щодо наявності або відсутності підстав для зарахування до спеціального стажу за вислугу років періоду роботи з 10.07.1987 по 24.09.1999 на підприємстві ВАТ «Костянтинівський металургійний завод». (а.с.10-11)

Судом встановлено, як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 у період з 10.07.1987 року по 24.09.1999 року позивач працював на підприємстві ВАТ «Костянтинівський металургійний завод».

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній 07/10 від 11.06.2015 року (а.с.17) та архівна довідка від 09.01.2020 року №05-07-07/11 (а.с.18) у період з 10.07.1987 по 24.09.1999 позивач працював на підприємстві ВАТ «Костянтинівський металургійний завод».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту "а" статті 55 Закону № 1788 право на пенсію за вислугу років мають: а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи:

для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;

для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Як встановлено судом, підтверджено наявними матеріалами справи та не спростовується відповідачем, позивач на час звернення до пенсійного органу досяг необхідного віку, визначеного вищезазначеними нормами законодавства.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Судом встановлено, що відповідачем не було вжито заходів для отримання додаткових відомостей щодо роботи позивача у спірний період.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить записи щодо роботи позивача у спірні періоди. Наведені записи трудової книжки підтверджує довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній 07/10 від 11.06.2015 року (а.с.17) та архівна довідка від 09.01.2020 року №05-07-07/11 (а.с.18).

Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необґрунтованою відмову відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду та як наслідок - скасування рішення відповідача від 29.04.2021 року №056550003201 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу роботи за вислугу років періоди роботи з 10 липня 1987 року по 31 березня 1992 року, з 01 квітня 1992 року по 16 січня 1996 року та з 17 січня 1996 року по 24 вересня 1999 року на посаді машиніста тепловозу в Костянтинівському металургійному заводі ім.Фрунзе та з 25 вересня 1999 року по 16 серпня 2002 року на посаді машиніста тепловозу в ЗАТ «Костянтинівський чавуноливарний завод».

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до п. «а» статті 55 Закону України ''Про пенсійне забезпечення" з 16 лютого 2021 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, призначення пенсії, її перерахунок, тощо є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення. Крім того, суд зазначає, що у відповідача саме після виконання рішення суду в частині зарахування до страхового стажу періоду роботи, автоматично виникне обов`язок на здійснення перерахунку.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням вищевикладеного та з метою ефективного захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначенні пенсії від 16 лютого 2021 року, зарахувавши до страхового стажу відповідні періоди роботи, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням викладеного суд доходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 908 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) №056550003201 від 29 квітня 2021 року про відмову у призначені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно до п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати до стажу роботи за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи з 10 липня 1987 року по 31 березня 1992 року, з 01 квітня 1992 року по 16 січня 1996 року та з 17 січня 1996 року по 24 вересня 1999 року на посаді машиніста тепловозу в Костянтинівському металургійному заводі ім.Фрунзе та з 25 вересня 1999 року по 16 серпня 2002 року на посаді машиніста тепловозу в ЗАТ «Костянтинівський чавуноливарний завод».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначенні пенсії від 16 лютого 2021 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010; 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Повний текст рішення складено та підписано суддею головуючим 29 листопада 2021 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Хохленков