Рішення № 101444634, 22.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 р. Справа№200/12131/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення виклику сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області, в якому просив суд:

- визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 30.12.2020 року з урахуванням заробітної плати з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, з 01.03.2015 року по 31.12.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 , перерахунок пенсії з 30.12.2020 року без урахування заробітної плати з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, з 01.03.2015 року по 31.12.2020 року.

20 вересня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 18 жовтня 2021 року.

13 вересня 2021 року розгляд справи відкладено з 18 жовтня 2021 року на 29 жовтня 2021 року у зв`язку з знаходженням судді у щорічній черговій відпустці в період з 18 жовтня 2021 року по 27 жовтня 2021 року включно.

29 жовтня 2021 року розгляд справи відкладено на 15 листопада 2021 року.

11 листопада 2021 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

15 листопада 2021 року сторони, повідомлені належним чином в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, з огляду на що, суд враховуючи приписи ч. 9 ст. 205 КАС України, вирішив подальший розгляд справи здійснювати в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до Селидовського об`єднаного Управлінні Пенсійного фонду України Донецької області 30.12.2020 року з заявою про призначення пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте рішенням № 2291 від 06.01.2021 року ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку із тим, що на думку відповідача у ОСОБА_1 відсутній пільговий стаж 25 років в підземних умовах.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року по справі № 200/1291/21-а позовні вимоги ОСОБА_1 , задоволені частково, а саме визнано протиправним та скасовано рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії від 06.01.2021 року №2291; зобов`язано Селидівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , №7832 від 30.12.2020 року про призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 01.01.2015 рокупо 31.01.2015 року на підприємстві ТОВ «Донуглепоставка», до пільгового та страхового стажу період роботи з 12.03.2015 року по 16.09.2015 року на підприємстві «Ургалуголь», з 05.10.2015 року по 28.02.2017 року, з 01.03.2017 року по 25.09.2017 року на підприємстві ООО «Северная алмазная компания», з 10.10.2017 року по 08.12.2020 року на підприємстві «ВоркутаУголь «Северосталь» з урахуванням висновків суду, які викладено у рішенні; в задоволенні решти частини позовних вимог - відмовлено.

На виконання вище вказаного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначило пенсію ОСОБА_1 , але під час призначення пенсії, а саме під час визначення індивідуального коефіцієнту заробітку який застосовується для визначення середньомісячної заробітку для обчислення пенсії, заробітки ОСОБА_1 , з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, з 01.03.2015 року по 31.12.2020 року врахувало нульову заробітну плату, що вплинуло на розмір пенсії позивача.

Згідно довідки ОК-5 за ОСОБА_1 з 2015 року не сплачувались страхові внески, тому занесення нульової заробітної плати за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, з 01.03.2015 року по 31.12.2020 року є протиправним з боку відповідача та суперечить вище наведеній нормі Закону, що призвело до значного зниження розміру пенсії позивача.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 13486010, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, організаційно-правова форма - орган державної влади.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі №200/1291/21-а, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області був зроблений перерахунок пенсії.

Під час зарахування до пільгового стажу та страхового стажу періодів роботи визначених рішенням суду у справі №200/1291/21-а, відповідачем при обчислені розміру пенсії заробітку за періоди роботи з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року на підприємстві ТОВ «Донуглепоставка», до пільгового та страхового стажу період роботи з 12.03.2015 року по 16.09.2015 року на підприємстві «Ургалуголь», з 05.10.2015 року по 28.02.2017 року, з 01.03.2017 року по 25.09.2017 року на підприємстві ООО «Северная алмазная компания», з 10.10.2017 року по 08.12.2020 року на підприємстві «ВоркутаУголь «Северосталь» були враховані в нульовому значенні (0,00 грн.).

Відповідач посилається на те, що згідно ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р. для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно ст.41 Закону № 1058 до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування; 3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Відповідач вказує на те, що з аналізу вищенаведених норм вбачається, що для обчислення пенсії повинна бути наявною саме заробітна плата (дохід), тобто її фактичне нарахування чи отримання, тож відповідач вважає, що враховуючи приписи чинного законодавства, виключень або особливих умов при обчисленні пенсії для періодів, які були включені до страхового стажу, але в яких відсутні відомості про сплату позивачем страхових внесків, чинне законодавство не містить, а отже в разі включення періоду до страхового стаж заробітна плата, отримана особою в цей період, має враховуватись при обчисленні пенсії, навіть за умови нульового показника. Крім того, відповідач зазначив, що аналіз предмету позову у справі, яка розглядалася судом першої інстанції, свідчить, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із бездіяльністю відповідача під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі № 200/1291/21-а, а обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - визнання протиправною бездіяльності Покровського ОУПФУ Донецької області щодо невиплати заборгованості з пенсійних виплат за період з жовтня 2018 по листопад 2019 (включно) у розмірі 49 138,24 грн. - є одним із способів виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року у справі №200/1291/21-а.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Предметом спору в цій справі є правомірність дій відповідача щодо застосування приписів ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при перерахунку пенсії позивачу, що полягає у включенні страхового стажу за період роботи позивача з 01.01.2015 по 31.01.2015, з 01.03.2015 по 31.12.2020 з нульовим показником заробітної плати (0,00грн.) в наслідок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі №200/1291/21-а.

Обставини щодо включення відповідачем при проведенні перерахунку пенсії на підставі рішення суду періодів з нульовим показником заробітної плати визнається відповідачем, а тому не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства, є підставою для звільнення від доказування.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 24 Закону України №1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

08.12.1991 Україною підписано Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав, яка ратифікована 10.12.1991.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року по справі № 200/1291/21-а встановлено, що «рішенням Селидовського об`єднаного управління ПФУ Донецької області від 06.01.2021 року №2291 позивачу відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами ч.3 ст.114 Закону №1058 у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років на підземних роботах.

[…]У вказаному рішенні зазначено про те, що до пільгового стажу не зараховано період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року на підприємстві ТОВ «Донуглепоставка», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за цей період до МДЗ України. До пільгового та страхового стажу не зараховано періоди: з 12.03.2015 року по 16.09.2015 року на підприємстві «Ургалуголь», з 05.10.2015 року по 28.02.2017 року, з 01.03.2017 року по 25.09.2017 року на підприємстві ООО «Северная алмазная компания», з 10.10.2017 року по 08.12.2020 року на підприємстві «ВоркутаУголь «Северосталь», оскільки відсутні довідки про підземні спуски в шахту та документи, підтверджуючі сплату страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації згідно листа Міністерства соціальної політики України від 19.07.2019 року №13545/0/2-19/54 (а.с.6-7).

[…] З огляду на викладене вище, суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового та пільгового стажу періодів його роботи на такому підприємстві.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року (справа № 208/6680/16-а(2а/208/245/16)), від 24 травня 2018 року (справа № 490/12392/16-а), від 20 березня 2019 р. (справа №688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).

З розрахунку стажу форми РС-право слідує, що позивачу період роботи з 01.01.2015 року по 31.01.2015 на підприємстві ТОВ «Донуглепоставка» не зараховано ані до страхового, ані до пільгового стажу.

Таким чином, робота позивача з 01.01.2015 року по 31.01.2015 на підприємстві ТОВ «Донуглепоставка», що дає право на зарахування вказаного вище періоду до страхового та пільгового стажу протиправно не зараховано до відповідного стажу позивача з підстав відсутності відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МЗД України.

[…] Щодо тверджень представника відповідача з приводу того, що період роботи позивача з 12.03.2015 року по 16.09.2015 року на підприємстві «Ургалуголь», з 05.10.2015 року по 28.02.2017 року, з 01.03.2017 року по 25.09.2017 року на підприємстві ООО «Северная алмазная компания», з 10.10.2017 року по 08.12.2020 року на підприємстві «ВоркутаУголь «Северосталь» не зараховано до страхового стажу, оскільки відсутні документи, які підтверджують сплату страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації, суд зазначає наступне.

[…] Відповідно до ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, підписаної у тому числі Україною, Російською Федерацією та Туркменістаном, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав учасниць Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якого з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди.

[…] Позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періодів роботи з 12.03.2015 року по 16.09.2015 року на підприємстві «Ургалуголь», з 05.10.2015 року по 28.02.2017 року, з 01.03.2017 року по 25.09.2017 року на підприємстві ООО «Северная алмазная компания», з 10.10.2017 року по 08.12.2020 року на підприємстві «ВоркутаУголь «Северосталь» до страхового стажу у зв`язку з відсутністю в органі Пенсійного фонду України відомостей про сплату підприємством, яке розташоване в Російській Федерації, страхових внесків. Суд вважає, що відмова в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю відомостей про сплату страхувальником страхових внесків (єдиного внеску), є непропорційним втручанням держави в права позивача та порушує його право на своєчасне отримання пенсії в належному розмірі.

[…] При таких обставинах суд вважає, що рішення відповідача №2291 від 06.01.2021 року про відмову в призначенні пенсії є протиправним і підлягає скасуванню».

Рішення суду по справі № 200/1291/21-а від 12.04.2021 року набрало законної сили 15.07.2021 року.

Приписами ч. 4 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відтак, з матеріалів адміністративної справи суд встановив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року по справі № 200/1291/21-а позовні вимоги ОСОБА_1 , зобов`язано Селидовське об`єднане управління ПФУ Донецької області, правонаступником якого є відповідач, повторно розглянути заяву позивача №7832 від 30.12.2020 року про призначення пенсії, зарахувавши при цьому до пільгового стажу період роботи з 01.01.2015 рокупо 31.01.2015 року на підприємстві ТОВ «Донуглепоставка», до пільгового та страхового стажу період роботи з 12.03.2015 року по 16.09.2015 року на підприємстві «Ургалуголь», з 05.10.2015 року по 28.02.2017 року, з 01.03.2017 року по 25.09.2017 рокуна підприємстві ООО «Северная алмазная компания», з 10.10.2017 року по 08.12.2020 року на підприємстві «ВоркутаУголь «Северосталь» з урахуванням висновків суду, які викладено у рішенні.

Тобто, дії щодо зарахування спірних періодів до пільгового та страхового стажу відповідач вчинив на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Крім того, суд вважає за необхідне акцентувати увагу відповідача, що страховий стаж, що враховується для визначення права на призначення пенсії, та страховий стаж для визначення заробітної плати не тотожні.

Приймаючи рішення у справі №200/1291/21-а Донецьким окружним адміністративним судом було досліджено та вирішено питання відносно наявності у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах.

Предметом розгляду даної справи є правомірність включення спірних періодів до страхового стажу для обчислення розміру пенсії.

Відтак, відповідно до приписів ст. 40 Закону України №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ст. 41 Закону України №1058-IV, виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії

До заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум;

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Спірні періоди стажу, які позивач вважає такими, що підлягають виключенню з розрахунку заробітної плати набуті ним після 01.01.2004 року - дати набрання чинності Законом України №1058-IV, тобто застосуванню в даному випадку підлягають п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України №1058-IV.

Логічний аналіз вказаної норми свідчить про те, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються тільки ті суми виплат, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески, тобто вказане свідчить про те, що у разі відсутності факту нарахування та сплати страхових внесків, сума такої заробітної плати (доходу) не враховується при обчисленні розміру пенсії.

З наданих позивачем Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5), суд встановив, що з 2015 року по 31.12.2020 року (дата формування відомостей), наявні відомості щодо нарахування заробітної плати та страхових внесків тільки за лютий 2015 року, щодо інших місяців періоду відсутні відомості про нарахування заробітної плати та страхових внесків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що здійснюючи обчислення розміру пенсії в періоді стажу позивача з 01.01.2015 року по 31.12.2020 року відповідач повинен був врахувати тільки лютий 2015 року.

Таким чином, суд вважає, що тлумачення відповідачем законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, є помилковим.

Врахування до страхового стажу для обчислення розміру пенсії з нульовим показником заробітної плати виходячи з формули обчислення пенсії визначених ч. 2 ст. 40 Закону України №1058-IV призвело до зниження коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи, що вплинуло в свою чергу на зменшення розміру пенсійної виплати.

Щодо посилання відповідача на правову позицію викладену в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 року у справі №420/5470/21, суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тож, суд з позицією Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/5470/21, не погоджується та вважає застосування її висновків недоцільним.

Щодо доводів відповідача відносно наявності підстав для закриття провадження по справі, суд звертає увагу, що обставини, на які посилається відповідач, викладені нелогічно та містять посилання на рішення від 12.07.2021 року щодо виплати заборгованості з жовтня 2018 по листопад 2019 (включно) у розмірі 49138,24 грн, яке по справі №200/1291/21-а не приймалось.

Враховуючи викладене, суд відхиляє їх як такі, не мають відношення до спірних правовідносин.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи та наявні в ній докази, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 30.12.2020 року з урахуванням заробітної плати з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, з 01.03.2015 року по 31.12.2020 року.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahalv. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про ефективність обраного позивачем способу захисту та відновлення своїх прав шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 30.12.2020 року без урахування заробітної плати з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, з 01.03.2015 року по 31.12.2020 року

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд стягує судовий збір з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84116, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправнимидій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 30.12.2020 року з урахуванням заробітної плати з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, з 01.03.2015 року по 31.12.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 30.12.2020 року без урахування заробітної плати з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, з 01.03.2015 року по 31.12.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_2 судового збору в розмірі 908 (Дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 22 листопада 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко