Ухвала суду № 101444608, 29.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 листопада 2021 р. Справа №200/16620/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аляб`єва І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про визнання дій протиправним, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачці щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2020, 2019 років та 2021 році у меншому розмірі ніж це передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати відповідача перерахувати та стягнути на користь позивачки недоплачену суму разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн., до 05 травня за 2020 рік у розмірі 6 800,00 грн., до 05 травня за 2019 рік у розмірі 6 190,00 грн.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Частиною 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 зазначеної статті, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, набуваю висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, у заявку із чим має бути залишена без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Згідно частини 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремі положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу Україниу частині, яка передбачає, що норми і положення статей12,13,14,15та16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З 27.02.2020 статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону 25.12.1998 № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008) встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій та прирівняним к ним особам виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

У відповідності до статті 17-1 частини 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Таким чином, 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, відтак, початок перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом в частині вимог щодо допомоги за 2019 та 2020 рік слід обчислювати саме з цієї дати.

Дана позиція узгоджується з відповідними висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17.

Позивачка надала позовну заяву до суду 22.11.2021 із пропуском шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду із позовом в частині вимог щодо допомоги за 2019 та 2020 рік.

У наданому суду клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивачка зауважила на тому, що з березня 2020 року у країні тривав карантин та вводились певні обмеження, з січня 2021 року посилені правила карантину (локдаун). А крім цього, позивачка є військовослужбовцем, військова частина, де вона проходить службу, до 2021 року виконувала бойове завдання в зоні АТО/ООС. Позивачка безперервно виконувала бойові завдання на лінії розмежування з окупованими територіями Донецької області у районі м. Донецьк та не мав можливості вільно пересуватись до міста, щоб подати вчасно позов.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушенихїї прав, свобод та інтересів.

Поняття ж «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Отримавши спірні виплати у неналежному розмірі особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про те, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок.

Отже, з дня отримання особою виплати вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до відповідного державного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.

Позивачці недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення її прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення її прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021у справі № 240/12017/19.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 420/3001/19, від 25.02.2020 у справі № 360/1870/19.

Юридична необізнаність не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не тягне за собою неможливості вчинення певних процесуальних дій чи звернення зацікавленої особи за правовою допомогою.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 лютого 2018 року у справі № 815/4480/16, від 31 липня 2018 року у справі № 311/32/17 (2-а/311/11/2017), від 03 травня 2018 року у справі № 826/6380/17.

Щодо посилань позивачки на карантинні обмеження, то строк звернення до суду може бути поновлений з підстав тривання карантину за умови підтвердження наявності обставин, що неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Обставина дії в Україні карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) само по собі не є безмовною підставою для поновлення процесуального строку.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 21.05.2021 у справі № 160/8296/20.

Позивачка не виклала у поданому клопотанні пояснень та не надала відповідних доказів наявності обставин, що обумовили неможливість звернення до суду у визначений строк через обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суд зауважує, що проходження служби також не свідчить про відсутність змоги направлення позову, оскільки не підтверджено жодним доказом, що позивачка дійсно не могла змоги направити позов у період з дня отримання спірної грошової допомоги за 2019 рік по 30.09.2019 року та за 2020 рік по 30.09.2020 рік.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.02.2019 у справі № 805/3881/18-а.

Інших доводів поважності пропуску строку звернення до суду позивач не навіла.

При цьому необхідно враховувати, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням, а її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Безпідставне поновлення строку є порушенням вимогст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду також не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи Стаббігс та інші проти Великобританії рішення від 21.02.1986 справа, "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980 року, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21.02.1975 року).

На думку Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" (2006) необхідно досліджувати, чи можна вважати перебіг строку прогнозованим з точки зору заявника.

З огляду на таке та неповажність причин пропуску строку звернення до суду, наведених позивачем у заяві про поновлення цього строку, у задоволенні цього клопотання необхідно відмовити.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Таким чином, позивачкою до позовної заяви необхідно додати обґрунтовану заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними з доказами в підтвердження обґрунтування.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 251, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про визнання дій протиправним, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання заяви про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними з доказами в підтвердження обґрунтування.

У разі якщо позивачка не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя І.Г. Аляб`єв