Рішення № 101444177, 29.11.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/10527/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними що прийняття рішення № 0303002171/6 від 04.06.2021 про стягнення сум пенсії, виплачених надміру; скасування рішення № 0303002171/6 від 04.06.2021; зобов`язання відповідача повернути всі стягнуті суми з його пенсії за рішенням № 0303002171/6 від 04.06.2021.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області було прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій № 0303002171/6 від 04.06.2021 з ОСОБА_1 , підставою для прийняття якого стало неповідомлення про працевлаштування, внаслідок чого утворилася сума переплати в розмірі 28984,00 грн. Вважаючи вказане рішення необґрунтованим, позивач звернувся на адресу відповідача з відповідним запитом. Листом від 16.08.2021 року №8371-9367/с-04/8-0300/21 позивача було повідомлено, що підставою для стягнення коштів є те, що позивач не повідомив відповідача про своє працевлаштування у період з 01.07.2018 по 30.06.2021.

Позивач зазначає, що після працевлаштування в 2018 році він зателефонував до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та повідомив про своє працевлаштування. На запитання позивача працівник пенсійного фонду надав роз`яснення, що документів про працевлаштування не потрібно подавати, відомості про працевлаштування позивача вони отримають з реєстру.

Також позивач пояснив, що відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у нього був відсутній обов`язок повідомляти органи пенсійного фонду про обставини, що впливають на призначення або припинення виплати надбавки до пенсії. Обов`язок існує лише щодо повідомлення про обставини, що спричиняють зміну призначеної пенсії або припинення її виплати.

Крім цього позивач зазначає, що роботодацем в належний спосіб було повідомлено про його працевлаштування, інформація про його працевлаштування була належним чином оброблена та внесена в реєстр у 2018 році.

З врахуванням викладеного позивач дійшов висновку, що ним не вчинено жодного протиправного діяння та не здійснено зловживання з метою приховування обставин, що впливають на зміну розміру пенсії чи припеинення її випллати, а тому просить визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем рішення.

Ухвалою суду від 28.09.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

У відзиві на позовну заяву від 07.10.2021 відповідач позову не визнав. Пояснив, що зазначена надбавка до пенсії позивачу була встановлена на підставі поданої заяви 09.10.2014.

04.06.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області було прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій № 0303002171/6 від 04.06.2021 з ОСОБА_1 за період з 01.07.2018 по 30.06.2021, що становить 28984 грн., у зв`язку з неповідомлення про працевлаштування, про що повідомлено позивача листом від 15.06.2021 №0300-0404-8/25657.

Відповідно до статті 60 Закону №2262 пенсіонери зобов`язані повідомляти органи пенсійного забезпечення про обставини, що спричинять зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

В разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду.

Враховуючи, що позивачем письмова заява про працевлаштування не подавалася відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області як одержувач пенсії по інвалідності згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (Закон №2262).

Згідно статті 24 №2262 до пенсії, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується:

а) надбавка непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім`ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому надбавка нараховується тільки на тих членів сім`ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію, зазначені види допомоги і надбавку до пенсії по інвалідності на непрацездатного члена сім`ї за вибором пенсіонера може бути призначено пенсію, державну соціальну допомогу або нараховано на цього члена сім`ї надбавку. За наявності в сім`ї двох або більше пенсіонерів кожний непрацездатний член сім`ї, який перебуває на їх спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їх вибором.

Зазначена надбавка до пенсії позивачу була встановлена на підставі поданої заяви 09.10.2014.

04.06.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області було прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій № 0303002171/6 від 04.06.2021 з ОСОБА_1 за період з 01.07.2018 по 30.06.2021, що становить 28984 грн., у зв`язку з неповідомлення про працевлаштування, про що повідомлено позивача листом від 15.06.2021 №0300-0404-8/25657.

Не погоджуючись з рішенням про утримання надміру виплачених сум пенсій від 04.06.2021 року № 0303002171/6, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а суми грошових коштів, що були протиправно утримані, підлягають поверненню, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 59 Закону №2262, відрахування з пенсій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей провадиться в порядку, встановленому частиною другою статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 50 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" врегульовано порядок утримання надміру виплачених сум пенсій, відрахування з пенсій.

Зокрема, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Відповідно до статті 60 Закону №2262, пенсіонери зобов`язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

В разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду.

Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області як одержувач пенсії по інвалідності згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (Закон №2262).

Надбавка до пенсії позивачу була встановлена на підставі поданої заяви 09.10.2014.

Щодо повідомлення позивача засобами телефонного зв`язку відповідача про його працевлаштування суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 74 цього Кодексу, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованого в Міністерсиві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.

Отже, єдиним доказом про інформування органу Пенсійного фонду України щодо працевлаштування повинна бути письмова заява.

З 01.07.2018 по 30.06.2021 ОСОБА_1 був працевлаштований, про те письмову заяву про його працевлаштування пенсійному органу не надав.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що від усно по телефону повідомив відповідача про своє працевлаштування, оскільки письмових доказів на підтвердження зазначеного позивач суду не надав.

Таким чином, суд зазначає, що оскільки позивач у встановлений законом строк не повідомив пенсійний орган про своє працевлаштування, суд дійшов висновку, що невиконання позивачем вказаних вимог є зловживанням з його боку, яке призвело до нарахування та виплати позивачеві пенсії у більшому, ніж передбачений законом, розмірі, а відтак, оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень про утримання надміру виплачених сум пенсії є законним та обґрунтованим, а суми, що були утримані на підставі такого рішення не підлягають поверненні ОСОБА_1 .

З врахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук