Ухвала суду № 101444005, 29.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

м. Вінниця

29 листопада 2021 р. Справа № 120/15932/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації.

Ухвалою від 22 листопада 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу семиденний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску в частині позовних вимог, що стосуються виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.

24 листопада 2021 року на виконання вимог ухвали від 22 листопада 2021 року представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду. Така обґрунтована тим, що позивач не міг знати про своє порушене право раніше, ніж відповідач листом від 01 листопада 2021 року відмовив йому у виплаті разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року. Відтак, на думку представника позивача, в даному випадку слід керуватися приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, а тому тримісячний строк звернення до суду слід обчислювати з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на бездіяльність відповідача. За таких обставин представник позивача вважає, що ним пропущено строк звернення до адміністративного суду з поважних причин.

Розглянувши подану представником позивача заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зважаю на таке.

Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Водночас, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відтак, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Водночас, наявність таких обставин повинен доводити саме заявник (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі №806/2321/16).

Слід звернути увагу на тому, що законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02 березня 2020 року у справі №420/4352/19, від 13 квітня 2020 року у справі №520/11334/18, від 17 вересня 2020 року у справі №186/1881/19.

Крім того, установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень (такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до іншої практики Європейського суду з прав людини (справи "Пелевін проти України", №24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", №49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Крім того, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України", правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Також згідно з пунктом 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Із поданих матеріалів слідує, що у 2020 році позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня як особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Отже, позивач не міг не знати, що сума допомоги, яка йому виплачувалася відповідачем у вказаний період, є меншою, ніж розмір восьми мінімальних пенсій, в якому відповідач, на думку позивача, був зобов`язаний здійснювати нарахування та виплату спірної разової грошової допомоги.

Наведений висновок додатково підтверджується тим, що конструкція "повинна була дізнатися" в розумінні положень частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі №800/30/17).

Відтак, слід дійти висновку, що позивач не був позбавлений права на звернення до суду з вимогою нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в межах встановленого законом шестимісячного строку після отримання допомоги у меншому, на його думку, розмірі.

Натомість, позовну заяву щодо оскарження дій органу соціальної політики щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року в меншому розмірі, ніж слід було нарахувати та виплатити, представник позивача подав до суду лише 16 листопада 2021 року, тобто поза межами строку звернення до адміністративного суду.

При цьому, жодних поважних причин, які б перешкодили своєчасному зверненню до суду, представник позивача не навів.

Необґрунтованими слід визнати посилання представника позивача на приписи частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Аналіз наведеної норми дає підстави стверджувати, що передбачений цією нормою строк звернення до адміністративного суду застосовний у таких випадках: якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору.

Водночас, в даному випадку представник позивача звертався до відповідача із заявою в порядку Закону України "Про звернення громадян", що не є передбаченим законом досудовим порядком вирішення спору в розумінні частини 4 статті 122 КАС України.

Більше того, зміст заяви, з якою звертався позивач до відповідача, свідчить про те, що на час подання такої заявнику вже було відомо про його порушені права, адже у ній позивач просить відповідача нарахувати та виплатити конкретний розмір разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи.

Відтак, наведені представником позивача обставини не є об`єктивними та такими, що не залежали від волі позивача, обставинами, які б доводили поважність причин пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Пунктом 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене дійшов висновку, що у заяві про поновлення строку звернення до суду не наведено поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду із позовом щодо визнання протиправними дій в частині нарахування та виплати разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року, а ті доводи, що наведені у заяві від 24 листопада 2021 року, не можуть визнаватися поважними причинами пропуску строку звернення до суду та не свідчать про відсутність підстав для незастосування такого строку.

Відтак, наявні підстави для повернення позовної заяви в цій частині позовних вимог.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 КАС України).

Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року у меншому розмірі, ніж визначено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції до внесених до неї змін), та зобов`язання нарахувати й виплатити йому недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік, разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович