Рішення № 101442255, 22.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 листопада 2021 р. Справа № 120/14572/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: третього відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці центрального західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А)

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до третього відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці центрального західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо про наявність арешту нерухомого майна на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №27117878 від 13.05.2011. Стверджує, що виконавче провадження завершене посадовими особами відповідача та вирішення питання про зняття арешту з нерухомого майна позивача, раніше накладеного при відкритті виконавчого провадження. Позивач звернувся із заявою до виконавчої служби про зняття арешту, однак йому було відмовлено. На перконання ОСОБА_1 , у зв`язку із протиправними діями відповідача існування безпідставного, незаконного арешту на майно порушує його конституційне право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а тому просив скасувати накладений на нерухоме майно арешт в судовому порядку. З огляду на наведене, просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 09.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

16.11.2021 представник відповідача подав відзив на позов в якому заперечував проти задоволення позовних вимог.

У судове засідання представник позивача не прибув, подав через відділ прийому суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача до суду прибув, однак судом недопущений до розгляду справи у зв`язку з відсутністю встановлюючи документів на підтвердження повноважень представляти третій відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці центрального західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев`ятої ст.205 та частини четвертої ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши позовну заяву та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 стало відомо про наявність арешту нерухомого майна на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №27117878 від 13.05.2011, а саме обтяження №11292097 від 16.06.2011.

У зв`язку з цим, 13.10.2021 позивач звернувся до начальника третього відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці центрального західного міжрегіонального управління міністерства юстиції із заявою про зняття арешту та вилучення обтяження з держаних реєстрів (а.с. 3).

Листом №57043 від 21.10.2021 у відповідь на вказаний запит відповідач повідомив, що станом на виконавче провадження завершене 30.01.2013 згідно п.2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону від 21.04.1999 №606-XIV. Однак, станом на 21.10.2021 у третього відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці центрального західного міжрегіонального управління міністерства юстиції відсутні відомості щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору №21086181 від 12.05.2011, виданої Староміським ВДВС Вінницького МУЮ про стягнення виконавчого збору у розмірі 28562,50 грн. на користь держави. Запропоновано сплатити зазначений виконавчий збір.

Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо незняття арешту з належного позивачу нерухомого майна, останній звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, на час накладення арешту на майно позивача та повернення виконавчого листа у ВП №34143831 регламентувались Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон №606-XIV).

Відповідно до ст.1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у вказаному Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених вказаним Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону №606-XIV примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Частиною 1 ст.6 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з положеннями ч.1 ст.11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених вказаним Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст.25 Закону №606-XIV за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно зі ст.57 Закону 606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Зняття арешту з майна врегульовано ст.60 Закону 606-XIV.

До підстав зняття арешту також належать закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених вказаним Законом (ч.1 ст.50 Закону № 606-XIV).

Частиною 2 ст.50 Закону №606-XIV встановлено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Постановою старшого державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції від 30.01.2013 ВП №27117878 повернуто виконавчий документ стягувачу. У п. 2 резолютивної частини постанови вказано: "Припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення".

Попри це, арешт з майна позивача, накладений постановою від 13.05.2011 в межах виконавчого провадження №27117878, державним виконавцем знятий не був. Як наслідок, запис про існування відповідного арешту досі міститься у Реєстрі обтяжень нерухомого майна.

Водночас існування арешту на майно позивача порушує його конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (ст. 41 Конституції України).

Окрім того, згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Зміст цієї статті полягає, серед іншого, в тому, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

З огляду на викладене, на переконання суду, наявність чинного арешту майна позивача, накладеного багато років тому та неанульованого, хоча і визначеного у п. 2 резолютивної частини постанови від 30.01.2013 ВП №27117878, з вини посадових осіб органу державної влади, поза сумнівом, порушує законні права та інтереси позивача.

Відтак, встановлені обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що незняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачу є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №817/928/17.

З огляду на викладене, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незняття арешту з нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладеного постановою від 16.06.2011 у межах виконавчого провадження №11292097.

Стосовно похідної вимоги позивача та обраного ним способу захисту порушеного права шляхом зняття (скасування) накладеного арешту, то суд керується таким.

Системний аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, зокрема приписів статей 13, 18, 37, 40, вказує на те, що посадові особи органу ДВС діють лише в рамках відкритих виконавчих проваджень, а повноваження державного виконавця як щодо накладення арешту на майно, так і щодо його скасування можуть бути реалізовані ним винятково під час здійснення виконавчого провадження.

Проте, як вже зазначалося, виконавче провадження, в рамках якого відповідачем накладено арешт на майно позивача, давно завершене, що не заперечується і відповідачем.

Більше того, визначений ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII перелік підстав для зняття виконавцем арешту з майна (коштів) боржника є вичерпним, а згідно з ч.5 цієї статті - у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Разом з тим, суд зауважує, що законні права та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, насамперед порушуються наявністю у відповідному реєстрі інформації про державну реєстрацію обтяжень.

Припиняються обтяження на підставі відповідних документів, які свідчать про припинення причини/обставини/підстави існування обтяження. Відповідно, документом, що є підставою для державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна може бути рішення суду, що набрало законної сили, про припинення такого обтяження.

Встановлені судом обставини справи та становище, в якому опинився позивач у зв`язку з існуванням чинного арешту його нерухомого майна, накладеного в рамках завершеного та знищеного виконавчого провадження, дають суду підстави для висновку, що належним та найбільш ефективним способом захисту порушених прав та інтересів позивача у цьому випадку є прийняття судом рішення про скасування арешту з нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладеного у межах виконавчого провадження №27117878 (номер запису обтяження 11292097) з наступним поданням такого рішення відповідному суб`єкту державної реєстрації для здійснення державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна позивача в порядку, визначеному чинним законодавством у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту є належним і адекватним спірним правовідносинам.

Згідно з частинами 1-2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незняття арешту з нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладеного постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2011 ВП №27117878 (обтяження від 16.06.2011 №11292097) та такого, що знятий постановою про повернення виконавчого документу стягувачу від 30.01.2013 ВП №27117878.Зобов`язати відповідача зняти арешт.

Розподіл судових витрат здійснено відповідно до вимог статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність третього відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці центрального західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) щодо незняття арешту з нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладеного постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2011 ВП №27117878 (обтяження від 16.06.2011 №11292097).

Зобов`язати третій відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці центрального західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) зняти арешт накладений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2011 ВП №27117878 (обтяження від 16.06.2011 №11292097).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 );

Третій відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці центрального західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А, код ЄДРПОУ 34983389).

Суддя Комар Павло Анатолійович