Ухвала суду № 101439686, 25.11.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41499/19

Провадження № 2-з/761/2614/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року суддя Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.,

при секретарі: Бондар О.Д.,

за участі:

позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника ПАТ "Платинум Банк": Кустової Т.В.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Грошової Світлани Василівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Реєстратор» про визнання недійсними договорів, визнання протиправним та скасування рішення.

25.11.2021року від позивача ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявниця просить забезпечити позов шляхом заборони власнику розпоряджатися нерухомим майном - квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу серії та номер 160 від 28.07.2021 року.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що за наслідками укладених численних договорів відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитним та іпотечним договором та договором купівлі-продажу, що укладений відповідачем ОСОБА_3 , щодо квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 під час розгляду справи, квартира переходить у власність інших осіб внаслідок чого в судовому провадженні додаються учасники, чиїх прав та інтересів може стосуватись рішення суду та може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення в подальшому.

В судовому засіданні позивачі заяву підтримали та просили її задовольнити.

Представник ПАТ "Платинум Банк" у вирішенні заяви поклалась на розсуд суду.

Інші сторони в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи.

А тому суд продовжив слухання справи у відсутність сторін, які не зявились в судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з наданою заявником інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 24.11.2021 року ОСОБА_4 на праві власності належить спірна квартира загальною площею 45.7 кв. м, житлова площа 29.2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1795261180000), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28.07.2021 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Забезпечення позову спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, відчужити його тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження N 14-729цс19) зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, заявник зазначає, що оскільки під час розгляду справи, в судовому провадженні додаються учасники, чиїх прав та інтересів може стосуватись рішення суду (внаслідок переходу права власності на квартиру), це може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення в подальшому.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання тощо.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Як вбачається з матеріалів справи, спір у даній справі виник щодо права власності на квартиру загальною площею 45.7 кв. м, житлова площа 29.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час слухання справи судом було здійснено перереєстрацію права власності на зазначену квартиру. Суд враховує, що теперішній власник, знаючи про існування спору, має можливість скористатись своїм правом власності та відчужити квартиру, що позбавить позивачів, у випадку задоволення позовних вимог, належним чином відновити порушене право.

Враховуючи вищевказані обставини, оскільки між сторонами дійсно виник спір щодо права власності на нерухоме майно, що на думку суду, дає підстави для висновку про наявність можливості у власника цього майна повторно розпорядитися спірним майном і під час судового розгляду справи, та достатньо обґрунтованого припущення, що майно, яке на думку позивача є його власністю, на момент ухвалення рішення може зникнути.

Таким чином, суд встановивши, що між сторонами у справі виник спір щодо права власності на квартиру, вважає, що існує необхідність тимчасового обмеження власника спірного майна у реалізації права на розпорядження майном, та прийшов до висновку про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З урахуванням встановлених обставин, та беручи до уваги підстави та предмет позову, враховуючи те, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (у разі задоволення позову), - суд вважає за необхідне заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити.

З метою забезпечення позову накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 до вирішення по суті справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Грошової Світлани Василівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Реєстратор» про визнання недійсними договорів, визнання протиправним та скасування рішення.

Стягувач - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Боржник - ОСОБА_4 (РНОКПП не відомий, адреса: АДРЕСА_1 ).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення до виконання три роки.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: Н.Г.Притула