Рішення № 101437372, 11.10.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/80/20 Провадження № 2/636/756/21

Дата

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Карімова І.В.,

за участю секретаря - Аббасова С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харків, військової частини А 0501, Міністерства оборони України про визнання розпорядження неправомірним та зобов`язання вчинення дії,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харків про визнання за ним (позивачем) право на виключення з числа службових Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харків квартири АДРЕСА_1 для забезпечення його сім`ї постійним житлом та зобов`язати відповідача подати до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення з числа службових вищевказану квартиру. Судові витрати просив покласти на позивача. Подалі у квітні 2020 року ОСОБА_1 подав до суду уточнену позовну заяву до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харків, військової частини А 0501, Міністерства оборони України про визнання розпорядження неправомірним та зобов`язання вчинення дії. Просив: визнати неправомірним та скасувати розпорядження - Окреме доручення заступника Міністра оборони України № 19360/з від 12.12.2019 р. щодо зупинення подання до розгляду пропозицій (погодження) до квартирно-експлуатаційних відділів (частин районів) щодо виключення житла з числа службового; зобов`язати військову частину А 0501 в особі її житлової комісії погодити зняття статусу «службове житло» з квартири АДРЕСА_1 для забезпечення ОСОБА_1 та членів його сім`ї постійним житлом; визнати за ОСОБА_1 право на виключення з числа службових квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова зазначеної квартири для забезпечення його сім`ї постійним житлом; зобов`язати квартирно - експлуатаційний відділ м. Харкова подати до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 для забезпечення ОСОБА_1 та членів його сім`ї постійним житлом. Судові витрати згоден нести самостійно.

В подальшому, заявою від 21.08.2020 р. позивач відмовився від першої позовної вимоги до Міністерства оборони України, у зв`язку з її підсудністю адміністративному суду. У зв`язку з тим, що другий відповідач-військова частина А 0501 в особі її житлової комісії погодила виключення квартири позивача з числа службових (витяг з протоколу № 2 від 26.02.2021 р.), а командир військової частини затвердив вказаний протокол житлової комісії, заявою від 13.03.2021 р. позивач відмовився від другої позовної вимоги до військової частини А 0501 та додав посвідчені копії вказаних витягу з протоколу та відповідного наказу до справи.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 30 вересня 2021 року прийнята відмова ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Коваль А.П. від позову в частині вимог про визнання протиправними та скасування розпорядження -Окремого доручення заступника Міністра оборони України № 19360/з від 12.12.2019 р. щодо зупинення подання до розгляду пропозицій (погодження) до квартирно-експлуатаційних відділів (частин районів) щодо виключення житла з числа службового та про зобов`язання військової частини А 0501 в особі житлової комісії погодити зняття статусу «службове житло» з квартири АДРЕСА_1 для забезпечення ОСОБА_1 та членів його сім`ї постійним житлом, та закрито провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що він постійно проживає та зареєстрований в службовій квартирі АДРЕСА_2 . В зазначеній квартирі він разом з сім`єю з чотирьох осіб: він, дружина, син, дочка, мешкає на підставі службового ордера, виданого виконавчим комітетом Чугуївської міської ради у зв`язку з проходженням військової служби. У зв`язку з недостатністю житлової площі до норми забезпеченості житлом, за рахунок видалення вбудованої комори з гіпсокартону в його квартирі, відповідно до технічного паспорту КП «Чугуївське МБТІ», житлова площа збільшилась з 29,3 м.кв. до 34,3 м.кв. в межах загальної площі квартири 64,3 м.кв., що забезпечує розмір житлової площі квартири не менше мінімально передбаченого житловим законодавством для даного регіону, тобто не менше 8,3 м.кв. на особу. Відповідно довідки КП «Чугуївське МБТІ» від 19.12.2019 р. № 2812 в результаті внутрішнього перепланування вказаної квартири, яке не належить до самочинного згідно постанови КМУ № 406 від 07.06.2017 р., збільшилася житлова площа.

На цей час позивач перебуває на військовій службі, є ветераном війни - учасником бойових дій в зоні ООС, перебуває на квартирному обліку для отримання постійного житла, має календарну вислугу на військовій службі більше 21 повних календарних років.

Зважаючи на те, що службовий статус наданій його сім`ї квартири значно обмежує можливість реалізації встановлених чинним житловим законодавством прав та набуття ним права на отримання постійного житла шляхом зняття статусу «службове» з вказаної квартири, він звертався до житлової комісії військової частини А 0501 з проханням погодити виключення вказаної квартири з числа службових, і тільки після другого його звернення та після відкриття провадження у справі, житлова комісія задовольнила його прохання (витяг з протоколу № 2 від 26.02.2021 р., витяг з наказу № 383 від 03.03.2021 р.).

На звернення до КЕВ м. Харкова з проханням прийняти і передати документи квартирної справи для виключення квартири з числа службових у встановленому порядку отримав відмову, яка мотивована посиланням на розпорядження заступника Міністра оборони України, яким вказані документи не приймаються.

Вважає, що вказана відмова КЕВ м. Харкова не грунтується на чинному законодавстві, яке регулює вказані відносини, оскільки, на цей час, у встановленому порядку не видано жодних законодавчих норм, які б обмежували встановлену чинним законодавством житлову пільгу для військовослужбовців, щодо можливості реалізації його права на виключення квартири з числа службових.

Не погоджуючись з даним позовом, представник відповідача КЕВ м. Харкова надав відзив, в якому зазначив, що наявність вказаної вислуги на військовій службі не надає позивачу права вимагати конкретне службове житло для постійного проживання без додержання черговості. Тобто, обов`язковою умовою для розгляду питання виключення квартири з числа службових є настання черги для отримання постійного житла. Оскільки, така черга ще не підійшла то і розглядати вказане питання підстав не має. Крім того, зазначається, що КЕВ м. Харкова має право звертатись з клопотанням про виключення житла з числа службових, але не зобов`язано це робити.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Коваль А.П. надав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі за наявними доказами, уточнені позовні вимоги підтримав за заявленими підставами.

Представник відповідача КЕВ м. Харкова в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без його участі, проти позову заперечує, посилаючись на вищевказані доводи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками справи докази в їх сукупності, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється військовослужбовцем ЗС України, постійно проживає та зареєстрований в службовій квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується доданими копіями службового ордера, паспорту та довідки з місця проживання. В зазначеній квартирі, він разом з сім`єю мешкає на підставі службового ордера № 015372 від 23.09.2013 р. виданого на підставі рішення № 371 від 17.09.2013 р. виконавчого комітету Чугуївської міської ради у зв`язку з проходженням військової служби. У зв`язку з недостатністю житлової площі до норми забезпеченості житлом, за рахунок видалення вбудованої комори з гіпсокартону в його квартирі, відповідно до технічного паспорту КП «Чугуївське МБТІ», житлова площа збільшилась з 29,3 м.кв. до 34,3 м.кв. в межах загальної площі квартири 64,3 м.кв., що забезпечує розмір житлової площі квартири не менше мінімально передбаченого житловим законодавством для даного регіону, - не менше 8,3 м.кв. на особу. Відповідно довідки КП «Чугуївське МБТІ» від 19.12.2019 р. № 2812, в результаті внутрішнього перепланування вказаної квартири, яке не належить до самочинного згідно постанови КМУ № 406 від 07.06.2017 р., збільшилася житлова площа.

На цей час позивач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, має статус ветерана війни - учасника бойових дій в зоні ООС, перебуває на квартирному обліку для отримання постійного житла, має календарну вислугу на військовій службі більше 21 повних календарних років, що підтверджується доданими копіями довідок КЕВ та послужного списку та посвідчення.

Позивач звертався до житлової комісії військової частини за погодженням виключення його квартири з числа службових, після повторного розгляду його звернення, яке відбулося після відкриття провадження узазначеній цивільній справі, житлова комісія задовольнила його прохання, про що свідчить надані позивачем витяг з протоколу комісії № 2 від 26.02.2021 р. та витяг з наказу командира військової частини А 0501 від 03.03.2021 року № 383 про затвердження протоколу житлової комісії.

На звернення до КЕВ м. Харків щодо підготовки і подання документів квартирної справи для виключення квартири з числа службових у встановленому порядку отримав відмову (вих. № 8019 від 24.12.2019 р.), яка мотивована тим, що за розпорядженням заступника Міністра оборони документи не приймаються.

Згідно ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (державних органів). Відповідно ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації. Лише після вирішення питання про зняття з даного житла статусу службового, воно може бути приватизоване на умовах і в порядку, передбаченому Законом.

За змістом статті 118 Житлового кодексу Української РСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

Статтею 125 ЖК УРСР передбачено що осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років, не може бути виселено із службового житла.

Відповідно ч.1 п. 3 «Порядку забезпечення військовослужбовців і членів їх сімей житловими приміщеннями» затвердженим постановою КМУ від 03.08.2006 р. № 1081 (далі-Порядок), військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 календарних років і більше та члени їх сімей надається житло для постійного проживання.

Пунктом 3 частиною 3 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями передбачено чотири способи забезпечення житлом військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше: 1) наданням один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого; 2) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла, виключеного з числа службового; 3) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб; 4) надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Тобто, законодавством прямо передбачено право військовослужбовців самостійно визначатись, яким способом (шляхом) вони бажають забезпечитись житлом для постійного проживання. Реалізація забезпечення постійним житлом шляхом його виключення з числа службових жодним чином не пов`язується законодавством з квартирною чергою особи, яка обрала такий спосіб забезпечення житлом.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 636/1514/19, провадження № 61-19985св19, яку суд враховує при при виборі і застосуванні норм права відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України.

У пункті 11 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями встановлено механізм виключення житлового приміщення з числа службового, передбачено, що виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно- експлуатаційного органу.

Пунктом 10 розділу 7 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року, передбачено, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.

Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

Відповідно ч.2 п. 6 Положення про порядок надання службових житлових приміщень і користування ними в УРСР, затвердженого постановою РМ УРСР від 4.02 88 р. № 37, виключення житлового приміщення з числа службових здійснюється на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідного районного, міського, районної в місті ради.

Згідно ст. ст. 5, 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі підрозділів всіх видів і родів Збройних Сил України, як в воєнний так і в мирний час. Учасникам бойових дій надається, зокрема, така пільга, як першочергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Конституційний Суд неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема, гарантії соціального захисту. До них, насамперед, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах СБУ, податковій, міліції, прокуратурі, тощо (рішення КСУ від 06.07.1999 р. № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій, гарантій).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, враховуючи вказані норми матеріального права, дійшов висновку про задоволення позовних вимогОСОБА_1 , оскільки позивач має право на забезпечення житлом, зокрема право на виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання.

При цьому суд виходить із того, що квартирно-експлуатаційний відділ м. Харков не надав доказів на підтвердження обґрунтованості відмови (вих. № 8019 від 24.12.2019 р.) у підготовці і подання документів квартирної справи для виключення квартири з числа службових. Немотивована бездіяльність квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова обмежує права позивача на забезпечення житлом, гарантовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а посилання відповідача на необхідність дотримання черговості при вирішенні питання щодо виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання суд вважає необґрунтованим, оскільки позивач вже забезпечений службовим житлом у порядку черговості.

В оцінці спірних правовідносин слід виходити з того, що суд має право зобов`язати орган вчинити певні дії, які гарантували б захист прав і свобод людини, оскільки Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст.8).

Таким чином, унаслідок бездіяльності відповідача позивач фактично позбавлений можливості реалізувати свої права на житло, що є порушенням житлових прав у розумінні ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 13.02.2020 у справі №750/13081/18, від 13.02.2020 у справі №750/13081/18, від 27.05.2020 у справі №750/1063/19, від 9.10.2020 у справі №750/3925/18 та від 12.11.2020 у справі №750/967/19, і які суд також враховує при розгляді цієї справи відповідно до п.4 ст. 263 ЦПК України.

Судові витрати за проханням позивача покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 4,10,12, 76-80, 141, 235, 258, 259, 263 -265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харків, військової частини А 0501, Міністерства оборони України про визнання розпорядження неправомірним та зобов`язання вчинення дії - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на виключення з числа службових Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харків квартири АДРЕСА_1 для забезпечення його сім`ї постійним житлом.

Зобов`язати Квартирно - експлуатаційний відділ м. Харків ( код ЄДРПОУ 07923280, адреса місцезнаходження: 61024,м. Харків, вул. Пушкінська,61) подати до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення з числа службових Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харків квартири АДРЕСА_1 для забезпечення його сім`ї постійним житлом.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

Повне рішення складено 11 жовтня 2021 року.

Суддя: